31 січня 2018 року справа № 310/7140/17(2-а/310/209/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.,
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В. ,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.12.2017 року (суддя Вірченко О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання здійснити певні дії -,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Бердянського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- скасувати рішення Відповідача від 02.03.2017 року №14 щодо відмови в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст..26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі ч.1 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати пенсійний орган призначити пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та виплатити заборгованість по пенсії, починаючи з моменту звернення, тобто з 22.02.2017 року (а.с. 1).
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.12.2017 року адміністративний позов було задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Бердянське об'єднане управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського районного суду Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.12.2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити (а.с. 71-75).
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в наданих довідках відсутня інформація про виконання Позивачем обов'язків військової служби в зоні відчуження, а вказано лише в/ч НОМЕР_1 УС «Славянка» с.Терехів. Крім того, у зазначеній довідці вказано, що «книги алфавитного учета военнослужащих в/ч НОМЕР_1 УС «Славянка» на хранение в архив не поступали», що суперечить змісту архівної довідки про те, що «в книзі алфавітного обліку офіцерського складу військової частини НОМЕР_1 ініціали ОСОБА_1 не розшифровані». В наступній архівній довідці в примітках вказано «книги алфавитного учета военнослужащих в/ч НОМЕР_1 УС Славянка на хранение не поступали». Таким чином, зміст вказаних довідок є суперечливим, а отже надані позивачем довідки не можуть вважатись належними доказами, які надають право позивачу на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку (а.с.73).
У відповідності до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 06.06.2016 року (а.с. 5).
22 лютого 2017 року Позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №14 від 02.03.2017 року Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії відповідно до вказаної норми Закону, оскільки з наданих документів не можливо встановити перебування заявника в зоні відчуження (а.с. 6).
Не погодившись з вказаними висновками пенсійного органу, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова пенсійного органу в призначенні Позивачу пенсії на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є необґрунтованою та протиправною.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорноблиській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів призначається пенсія зі зниженням пенсійного віку на 10 років.
Статтею 14 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів, - віднесені до категорії 2 осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.
Згідно зі ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а)державної пенсії; б)додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст.65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).
Вказаним Порядком визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.
Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Такі документи, як довідки про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення відповідно до статті 15 Закону № 796-ХІІ є лише підставою для визначення статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи.
Аналізуючи наведені норми права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильскій АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 21 листопада 2006 року № 21-1048во06 та ухвалі від 4 вересня 2015 року № 690/23/15-а.
Як свідчать встановлені обставини справи, Позивач має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_3 від 06.06.2016 року (а.с. 5).
Також, згідно довідки військової частини №39532 від 06.11.1986 року, ОСОБА_1 у період з 16.06.1986 року по 24.07.1986 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 10).
Отже, статус позивача як особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи підтверджений належним чином, тому позивач має право на користування пільгами, встановленими «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку у відповідності до ст. 55 Закону.
Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, пенсійним органом не було надано до суду додаткових доказів або пояснень, які спростовували висновки суду першої інстанції та свідчили про необхідність скасування його постанови.
Таким чином, виходячи з зазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Дніпропетровського районного суду Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.12.2017 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.
Керуючись статтями 243, 311, 316, 321,322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.12.2017 року у справі № 310/7140/17 (2-а/310/209/17) - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: В.В. Мельник
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов