30 січня 2018 р. справа № 205/5684/17(2-а/205/209/17)
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2017 року по справі №205/5684/17 (2а/205/209/17) (головуючий суддя у 1 інстанції - Скрипник К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
25.01.2018 року до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №205/5684/17 (2а/205/209/17) з апеляційною скаргою Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2017 року.
Перевіривши апеляційну скаргу суддя-доповідач встановив, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, з огляду на таке.
У пункті 1 частини 5 статті 296 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Разом з апеляційною скаргою відповідач надав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання зазначив, що до 15.12.2017 року Пенсійний фонд України та його органи відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" були звільнені від сплати судового збору, у зв'язку з чим бюджетом Пенсійного фонду України кошти на сплату судового збору не передбачені, а тому судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.
Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Суддя-доповідач вважає, що наведена норма може бути застосована і до юридичних осіб та суб'єктів владних повноважень, якщо у них відсутні достатні кошти на для оплати судових витрат чи рух коштів заблоковано внаслідок арешту.
Жодних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для сплати судових витрат чи блокування їх руху внаслідок арешту на момент звернення до суду з апеляційною скаргою, апелянт до суду не надав, а тому неможливість сплатити судовий збір належним чином не довів, що свідчить про відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Слід зазначити, що на момент звернення до суду з апеляційною скаргою апелянт позбавлений пільг щодо сплати судового збору, а тому повинен сплачувати судовий збір у встановленому законодавством розмірі.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом становить 1600 грн.
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір складає 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640 грн.).
Як свідчать матеріали справи, позивачем було подано позов який містить вимоги про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, як наслідок протиправності оскаржуваних дій, що фактично є однією вимогою немайнового характеру, а тому ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала 640,00 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, ставка за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову становить 150% від 640 грн. = 960 грн., проте документ про сплату судового збору до суду не надано.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпра; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ; Код банку отримувача (МФО) 805012; Рахунок отримувача 31217206781004; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*; 101.
Також, відповідно до положень частини 2 статті 186 КАС України (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
При цьому слід зазначити, що згідно з частиною 8 статті 183-2 КАС України постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Оскаржувана постанова винесена Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 09 жовтня 2017 року.
Разом з тим, матеріали адміністративної справи доказів отримання Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Дніпрі оскаржуваної постанови не містять. Доводи апелянта про те, що оскаржувана постанова ним отримана 05 січня 2018 року, на підтвердження чого додає супровідний лист суду першої інстанції з вхідним номером канцелярії Управління, не приймається судом з огляду на те, що копія супровідного листа суду першої інстанції не може бути самостійним доказом отримання копії оскаржуваного судового рішення саме датою проставленою канцелярією Управління, адже проставлення штемпелю реєстрації вхідної кореспонденції є односторонньою дією особи.
В той же час, до суду першої інстанції відповідачем апеляційна скарга подана лише 10 січня 2018 року, відповідно до штемпелю вхідної кореспонденції районного суду.
З огляду на вищенаведене, не видається за можливе встановити дотримання відповідачем строків на апеляційне оскарження постанови суду, встановлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VII) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: надати докази на підтвердження факту отримання оскаржуваної постанови суду саме 05 січня 2018 року або заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку; належних доказів підтверджуючих неможливість сплати судовий збір або документу про сплату судового збору.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суддя-доповідач, -
Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2017 року по справі №205/5684/17 (2а/205/209/17) - залишити без руху.
Встановити Правобережному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Дніпрі строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду: належних доказів підтверджуючих неможливість сплати судовий збір або документу про сплату судового збору; доказів на підтвердження факту отримання оскаржуваної постанови суду саме 05 січня 2018 року або заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.В. Білак