ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
31 січня 2018 року № 826/7499/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доФонду гарантування вкладів фізичних осіб
провизнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом (з урахуванням заяви про уточнення від 27.04.2017 року) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, відповідач) про:
- визнання незаконними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по організації діяльності та контролю за діями банку-агента - Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з виплати гарантованих сум відшкодування, що заподіяло майнової шкоди ОСОБА_1, яка полягає у не виплаті гарантованого відшкодування коштів за її вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» у сумі 200 000,00 грн.;
- зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати заподіяну ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 200 000,00 грн., яка полягає у не виплаті Фондом гарантування вкладів фізичних осіб гарантованого відшкодування коштів за її вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він був вкладником ПАТ «Дельта-Банк», та у зв'язку з віднесенням останнього до категорії неплатоспроможних та прийняття рішення про початок процедури ліквідації банку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», його було включено до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду через визначені банки-агенти, а саме: АТ «ОЩАДБАНК», АБ «УКРГАЗБАНК» та АТ «УКРЕКСІМБАНК».
При цьому, позивач зазначає, що оскільки він є переселенцем із зони проведення Антитерористичної операції у Донецькій та Луганських областях України, звернутись до банків-агентів відповідача за отримання гарантованої суми, в період попередніх виплат можливості не мав.
У той же, час звернувшись до Директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ворушиліна К.М. із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, останнім заявою від 06.04.2016 р. №37-036-18415/16 було повідомлено, що ОСОБА_1 вже отримано гарантовану суму відшкодування в банку - агенті.
Втім, як зазначає позивач, він зазначених коштів не отримував, попередньо будь-яких заяв до відповідача та ПАТ «Державний ощадний банк України» про отримання гарантованої суми відшкодування вкладів не подавав та не звертався.
Вказане, на його думку свідчить про неналежне забезпечення відповідачем здійснення виплат коштів вкладнику через визначений банк-агент, а саме - ПАТ «Державний ощадний банк України», у зв'язку з чим дії відповідача по виплаті таких коштів є незаконними та позивачу належить до виплати майнова шкода в сумі 200 000,00 грн., яка полягає у не виплаті Фондом гарантування вкладів фізичних осіб гарантованого відшкодування коштів за її вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк».
У судове засідання позивач та його представник позивача не з'явилися, останнім подано до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, проти задоволення адміністративного позову заперечував, обґрунтовуючи тим, що позивача було включено до Загального реєстру вкладників, який передано до ПАТ «Державний ощадний банк України» та перераховано на вказаний банком рахунок гарантовану суму відшкодування.
Відповідач у своїх письмових запереченнях також звертає увагу, що ПАТ «Державний ощадний банк України» було надано Фонду гарантування Перелік вкладників, яким виплачені відшкодування коштів за вкладами з 1 грудня 2015 по 15 січня 2016 року, згідно якого ОСОБА_1 отримала гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 000, 00 грн. 27 грудня 2015 року.
При цьому, відповідач зазначає, що виплата гарантованих сум відшкодувань Фондом гарантування через банки-агенти передбачена Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», отже здійснюючи такі виплати Фонд гарантування діяв відповідно до вимог Закону.
А тому, на думку Фонду, ним не допускалося протиправне діяння (дія чи бездіяльність) по відношенню до позивача, не порушувалися його права чи інтереси, не заподіювалася майнова шкода, у зв'язку з чим у задоволенні позову просив відмовити.
02.11.2017 року у судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.
Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.
Розглянувши подані документи та матеріали, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Як встановлено матеріалами справи, та не заперечувалося відповідачем під час розгляду даної справи, між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено ряд договорів, а саме: договори банківського вкладу (депозиту) та договори банківського рахунку.
Постановою Правління Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» від 02 березня 2015 року № 150, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» № 51, згідно з яким з 03 березня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича. Тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно.
В подальшому, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» від 08.04.2015 № 71 в ПАТ «Дельта Банк» тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» від 03.08.2015 № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 включно.
Також судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» від 02 жовтня 2015 року № 664, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 жовтня 2015 року прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» № 181, згідно з яким з 05 жовтня 2015 року розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»; уповноваженою особою Фонду на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича та останньому делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк».
05 жовтня 2015 року на офіційному сайті Фонду http://www.fg.gov.ua/ було опубліковано оголошення про те, що з 08.10.2015 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Дельта Банк» згідно даних Загального реєстру.
07 жовтня 2015 року на офіційному сайті Фонду http://www.fg.gov.ua/ з'явилося оголошення про те, що для отримання коштів вкладники ПАТ «Дельта Банк» з 08.10.2015 до 18.11.2015 включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АБ «Укргазбанк».
Як зазначалося вище, оскільки позивач є переселенцем із зони проведення Антитерористичної операції у Донецькій та Луганських областях України, та не міг звернутися до вказаних банків-агентів у зазначений термін, 25 березня 2016 року подав до відповідача заяву про отримання гарантованої суми.
За результатами розгляду вказаної заяви, Фонд листом від 06 квітня 2016 року № 37-036-18415/16 повідомив позивача, що за наявною інформацією, ОСОБА_1 вже отримано гарантовану суму відшкодування в банку-агенті, визначеному Законом.
В подальшому, позивачу стало відомо, що кошти в сумі 200 000, 00 грн. замість неї, було отримано іншою особою.
Враховуючи, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність по організації діяльності та контролю за діями банку-агента з виплати гарантованих сум відшкодування, чим завдано майнової шкоди інтересам позивача, останній звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI), Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 (далі - Положення № 14).
Відповідно до ч. 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
При цьому, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону № 4452-VI.
Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI).
Згідно з ч. 2 статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 3 ст. 27 Закону № 4452-VI).
Окрім цього, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (в редакції до внесення змін згідно із рішенням від 29 вересня 2014 № 104, які набрали чинності 11 листопада 2014 року) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).
Пунктом другим розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Пунктом четвертим розділу IV Положення № 14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Пунктом шостим цього розділу вказаного Положення встановлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
У той же час, ч. 2 ст. 28 Закону № 4452-VI передбачено, що Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).
Пунктом 13 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду здійснює передачу банку-агенту Реєстру переказів та перерахування за розпорядженням директора-розпорядника Фонду суми за Реєстром переказів. Заявнику направляється лист-повідомлення про здійснення переказу із зазначенням найменування банку-агента.
Діяльність банку-агента при здійсненні виплат гарантованих сум відшкодування передбачено розділом V Положення № 14.
Зокрема, передбачено, що після одержання Загального Реєстру (Реєстру переказів) та коштів від Фонду банк-агент відповідно до умов договору, укладеного з Фондом, починає виплати гарантованих сум відшкодувань.
Банк-агент забезпечує доступність отримання вкладниками гарантованих сум відшкодувань у будь-якій установі банку.
При проведенні виплат відшкодувань уповноважений працівник банку-агента повинен здійснити:
ідентифікацію особи, яка звернулась за отриманням відшкодування;
звірку реквізитів документів особи, яка звернулася за отриманням відшкодування, із реквізитами у Загальному Реєстрі (Реєстрі переказів) відповідно до вимог розділу VI цього Положення;
за умови позитивного результату звірки здійснити виплату коштів, вказавши у касовому документі реквізити отримувача та підставу для виплати відшкодування іншій особі (за потреби).
Паперова та електронна версії Загального Реєстру (Реєстру переказів) зберігаються в банку-агенті.
Банк-агент забезпечує цілісність та збереження інформації під час її обробки, передавання та зберігання.
За дорученням особи, яка звернулася до банку-агента та має право на отримання гарантованої суми відшкодування, банк-агент може відкрити такій особі рахунок для зарахування коштів або перерахувати ці кошти на зазначений нею рахунок.
Банк-агент надає Фонду звіти про виплати у встановлені договором строки. Формат звітів визначається договором.
Звіти надаються Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Інформація на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера та відбитком печатки банку-агента, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Структура файла визначається договором. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Банк-агент припиняє виплати відповідно до умов договору, укладеного з Фондом, та протягом двох робочих днів перераховує Фонду суму невиплачених коштів та направляє звіт відповідно до пункту 8 цього розділу.
Усі дані про виплати направляються Фонду від імені банку-агента - юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, Уповноваженою особою Фонду було включено ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
На підставі зазначеної інформації виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджено Загальний реєстр вкладників, до якого включено ОСОБА_1
Згідно витягу з інформаційної бази Фонду, ОСОБА_1 отримала гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 000, 00 грн. 27 грудня 2015 року.
У той же час, позивач в позовній заяві зазначає, що гарантованої суми відшкодування у вказаному розмірі не отримував 27.12.2015 року та з заявою про її отримання звернувся до відповідача лише 25.03.2016 року.
Надаючи оцінку встановленим під час розгляду справи обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до розділу VI Положення № 14, яким регулюється порядок перевірки даних вкладників або інших осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами регулюється встановлено, що Перевірка даних вкладника або іншої особи, яка звертається за отриманням гарантованої суми відшкодування, здійснюється відповідальними особами Фонду та банку-агента.
Вкладник або його представник, який звертається за отриманням гарантованої суми відшкодування, пред'являє відповідальному працівнику банку-агента свій паспорт або інший документ, що посвідчує особу (далі - паспортний документ). Фізичні особи - резиденти додатково пред'являють реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспорт, у якому контролюючими органами зроблено відмітку про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (ч. 2 розділу VI Положення № 14).
Документ, що підтверджує право отримувати гарантовану суму представником вкладника (довіреність або нотаріально засвідчена копія довіреності), зберігається в банку-агенті або Фонді.(абз. 2 ч. 3 розділу VI Положення № 14).
Згідно ч.ч. 5, 6 розділу VI Положення № 14 результат перевірки даних особи, яка звернулася за отриманням відшкодування до Фонду (банку-агента), встановлюється після перевірки кожного окремого елемента інформації про особу. Такими елементами є:
- прізвище, ім'я, по батькові;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
- серія та номер паспортного документа (за наявності);
- дата видачі паспортного документа;
- найменування або код органу, яким виданий паспортний документ.
Результат вважається позитивним у таких випадках:
- за умови повної відповідності даних Загального Реєстру / Реєстру переказів / Переліку та документів, наданих заявником;
- у разі підтвердження факту зміни прізвища, імені, по батькові та даних паспортного документа вкладника відповідними документами, виданими уповноваженими органами державної влади, засвідченими у встановленому законодавством порядку;
- якщо у Загальному реєстрі / Реєстрі переказів / Переліку значення поля "Реєстраційний номер платника податків" становить "0000000000", а вкладник надає документ з інформацією про реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Відповідно до ч. 7 розділу VI Положення № 14 шляхом наступної перевірки допускається підтвердження прав особи на отримання гарантованої суми відшкодування у разі виявлення певних невідповідностей (описок) в інформації про вкладника у Загальному Реєстрі / Реєстрі переказів / Переліку та наданих документах. За результатами такої перевірки встановлюється відповідність, невідповідність або неповна відповідність між кожним окремим елементом інформації Загального Реєстру / Реєстру переказів / Переліку та документами, наданими вкладником.
У той же час, частинами восьмою та дев'ятою розділу VI Положення № 14 передбачено, що якщо остаточний результат перевірки даних вкладника банком-агентом визнано негативним, виплата гарантованої суми відшкодування не здійснюється і не пізніше наступного робочого дня банк-агент повідомляє про це Фонд або уповноважену особу Фонду шляхом направлення відповідного листа.
Виплата зазначеній особі здійснюється тільки після отримання банком-агентом письмового повідомлення від Фонду про дозвіл щодо виплати коштів. Якщо результат остаточної ідентифікації вкладника Фондом визнано негативним, Фонд не пізніше десяти робочих днів направляє відповідний запит уповноваженій особі Фонду. Виплата гарантованої суми здійснюється після внесення уповноваженою особою Фонду протягом 10 днів з дня отримання запиту Фонду відповідних змін до Переліку та подання їх до Фонду.
З наданих ПАТ «Державний ощадний банк України» документів, судом вбачається, що 27 грудня 2015 року до контролера-касира ТВБВ №10026/0899 ОСОБА_4 (особа, яка здійснювала оформлення операції) звернулась громадянка з оригіналом паспорта та дублікатом картки фізичної особи-платника податку на ім'я ОСОБА_1 з метою отримання належних їй коштів, як вкладника ПАТ «Дельта Банк», що перераховувалися на її користь Фондом гарантування вкладів фізичних осіб по СТП «Швидка копійка», який і отримав грошові кошти в загальному розмірі 200 000,00 (двісті тисяч) грн. 00 коп.
В подальшому, банківській установі стало відомо, що належні ОСОБА_1 грошові кошти були виплачені іншій особі. За цим фактом у філії - Головного управління по м. Києву та Київській області 02 лютого 2016 року було проведено службове розслідування.
Згідно висновку від 02 лютого 2016 року про результати службового розслідування за фактами шахрайських дій, вчинених невстановленими особами в ТВБВ №10026/0899 та спрямованих на отримання відшкодування з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що належать вкладникам ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_7, ОСОБА_8, встановлено, що у всіх п'яти випадках кошти оформлювала та видавала контролер-касир ТВБВ №10026/0899 ОСОБА_4 (стаж роботи в банківській системі 2,9 років).
Пояснення ОСОБА_4 та аналіз матеріалів відеоспостереження свідчать про те, що при проведенні операцій з виплати відшкодувань, клієнтами надавались оригінали паспортів та дублікати карток фізичних осіб-платників податків. Отримавши паспорт і картку фізичної особи - платника податків, ОСОБА_4 в електронну платіжну систему термінових переказів вводила ідентифікаційний номер та з'ясовувала наявність переказів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь вкладників ПАТ «Дельта Банк» та АТ «Банк «Фінанси та Кредит». На підставі отриманих даних ОСОБА_9 була проведена звірка реквізитів документів особи з наявними в Реєстрі вкладників, а саме: ім'я, прізвище, по батькові, реєстраційний номер платника податків, серії, номера, дати видачі та найменування органу, який видав документ, що засвідчує особу.
Також, під час службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4 було перевірено оригінал паспорту на предмет його достовірності після чого були зроблені копії паспорту та дублікату картки фізичної особи - платника податку.
Заяви на видачу готівки по даних операціях були підписані відповідними отримувачами та операціоністом ОСОБА_4, а також завірені печаткою ТВБВ №10026/0899. До звіту додані ксерокопії паспортів клієнтів та довідки про присвоєння ідентифікаційних номерів ДПІ, які відповідно завірені штампом «Копія вірна» та підписами клієнтів та операціоніста із вказаними датами проведення операцій. Відповідно до Програми ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів АТ «Ощадбанк» додані: опитувальні листи клієнта-фізичної особи (завірені клієнтом та працівником банку), повідомлення про фінансову операцію (завірено особою, яка склала повідомлення ОСОБА_4.).
Також, службовим розслідуванням було встановлено, що клієнт ОСОБА_1 не отримувала кошти готівкою, а провела операцію з поповнення 27 грудня 2015 року о 20 годині 49 хвилин карткового рахунку, належного клієнту ТВБВ №10026/020 громадянину ОСОБА_10 через Р08 - термінал на суму 200 000, 00 (двісті тисяч) грн. 00 коп., чек поповнення №886 (код авторизації 221343).
Цього ж дня, грошові кошти були зняті з 21 години 29 хвилин до 21 години 38 хвилин через банкомат АТМ 090051, розміщений у ТВБВ №10026/0158 та із банкомату АТМ А0908055 з 22 години 04 хвилини до 22 години 10 хвилин.
Вказане свідчить про вчинення шахрайських дій невставленими особами з метою отримання коштів, шляхом надання підроблених документів.
Водночас, суд звертає увагу, що паспортні дані позивача, додані до позовної заяви, за винятком фотографії, повністю збігаються з паспортними даними особи, якою було здійснено отримання коштів, належних позивачу, як вкладнику ПАТ «Дельта Банк».
При цьому, суд зазначає, що нормами чинного (на час оспорюванних дій) законодавства не було передбачено вимог до працівників банку-агента при проведенні виплат відшкодувань щодо ідентифікації особи, яка звернулась за отриманням відшкодування, за ознаками зовнішності.
Враховуючи вищевикладені вище обставини, суд зазначає, що ПАТ «Державний ощадний банк України» виплату грошових коштів було здійснено відповідно до вимог чинного законодавства України.
За вказаних обставин, суд також звертає увагу на те, що взаємовідносини Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з ПАТ «Державний ощадний банк України» про здійснення виплат гарантованих сум відшкодувань за Загальним реєстром регулювалися Договором № 1 від 13 травня 2015 року.
Відповідно умов до вказаного Договору, ним було передбачено права та обов'язки сторін згідно вимог чинного законодавства.
Відповідно до розділу 3 даного Договору за невиконання чи неналежне виконання умов цього Договору Банк та Фонд гарантування несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Під час розгляду справи, позивачем не було надано, а судом не встановлено порушення банком-агентом - ПАТ «Ощадбанк» вимог розділу VI Положення № 14, яким регулюється порядок перевірки даних вкладників або інших осіб, які мають право на відшкодування коштів.
А тому, за вказаних обставин суд приходить до висновку, що дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по організації виплати гарантованих сум відшкодування відповідають нормам чинного законодавства, у зв'язку із чим позовна вимога позивача щодо визнання незаконними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по організації діяльності та контролю за діями банку-агента - Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з виплати гарантованих сум відшкодування, що заподіяло майнової шкоди ОСОБА_1, яка полягає у не виплаті гарантованого відшкодування коштів за її вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» у сумі 200 000,00 грн., до задоволенню не підлягає.
У той же час, щодо вимоги про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати заподіяну ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 200 000,00 грн., яка полягає у не виплаті Фондом гарантування вкладів фізичних осіб гарантованого відшкодування коштів за її вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», суд зазначає наступне.
За змістом ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснив, що моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Крім того, Верховний Суд України у вищевказаній постанові Пленуму зазначає, що в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди повинні бути зазначені обставини того, у чому полягає моральна шкода, якими діями, рішеннями вона завдана та якими доказами вона підтверджена. Факт заподіяння шкоди доводить позивач.
Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Отже, обов'язок доказування спричиненої моральної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу, що позивається із таким позовом
Таким чином, для вирішення питання про відшкодування матеріальної шкоди необхідно встановити факт заподіяння шкоди; неправомірність дій (бездіяльності); причинний зв'язок між шкодою та неправомірними діями (бездіяльності); наявність вини. Відсутність хоча б одного з вказаних елементів є підставою для відмови у відшкодування такої шкоди.
Матеріалами справи встановлено, що позивачу заподіяно шкоду, що виражається в отриманні у ПАТ «Державний ощадний банк України» гарантованої суми відшкодування коштів за її вкладами невстановленою особою, шляхом надання підроблених документів.
При цьому, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до правоохоронних органів по даному факту, так само як і не надано доказів вини відповідача в її заподіянні такої шкоди.
Отже, позивачем не надано жодних переконливих доказів на підтвердження причинного зв'язку між протиправними діями відповідача та завданням йому моральної шкоди (у вигляді розладів здоров'я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань тощо).
Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що під час розгляду даної справи фактів, які б свідчили про протиправність дій відповідача встановлено не було, вимога позивача про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати заподіяну ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 200 000,00 грн., задоволена бути не може.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.
Натомість, відповідач діяв у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством та в рамках чинного законодавства.
Згідно з ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачами судових витрат відсутні, а тому судові витрати за рахунок позивача на користь відповідачів не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін