12 грудня 2017 рокусправа № 804/1424/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Богданенка І.Ю.,
судді: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року
у справі №804/1424/17
за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі
до регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення заборгованості,-
У лютому 2017 року Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі звернулося в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з серпня 2008 року по березень 2014 року по списку №1 в сумі 86021,22 гривень.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року позовні вимоги задоволені.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, регіональна філія "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
За доводами апеляційної скарги, відповідач не має нести відповідальність за дії чи бездіяльність позивача щодо несвоєчасного визначення розміру сум до відшкодування та надіслання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у спірній сумі.
Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі подало заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити без змін судове рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, регіональна філія "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду України, перебуває на обліку у відповідача.
Наказом від 01 грудня 2015 року про структурні зміни відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", наказами Міністерства інфраструктури України від 09 липня 2014 року №301, Укрзалізниці від 14 липня 2014 року №389-Ц/од "Про заходи щодо реорганізації Укрзалізниці, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування", протокольного рішення правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого протокольним рішенням правління товариства №5 від 16 листопада 2015 року - реорганізовано відокремлені структурні підрозділи Державного підприємства "Придніпровська залізниця" шляхом перетворення в структурні підрозділи регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", яке згідно зі Статутом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02 вересня 2015 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №682 від 30 серпня 2017 року) є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Згідно з обліковими даними органу Пенсійного фонду України за відповідачем, як за правонаступником Державного підприємства "Придніпровська залізниця", обліковується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з серпня 2008 року по березень 2014 року по списку №1 на загальну суму 86021,22 гривень.
Так, відокремлений структурний підрозділ "Верхівцевське вагонне депо" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" перебував на обліку як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду в управлінні Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області.
На цьому підприємстві з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, працювали особи, які у теперішній час отримують пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема ОСОБА_1, що підтверджується копіями довідок відокремленого структурного підрозділу "Верхівцевське вагонне депо" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" щодо пільгового стажу і характеру роботи, трудової книжкою та протоколом №877 від 13 жовтня 2008 року про призначення пенсії з 17 серпня 2008 року (а.с. 16-18, 20-22).
02 квітня 2014 року управлінням Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області складено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з квітня 2014 року до якого включено, зокрема вперше витрати по пенсіонеру ОСОБА_1 із визначенням місячного розміру фактичних витрат по цьому пенсіонерові (частка плати підприємства - 100%) - 1582,26 гривень (а.с. 13).
Розрахунок отримано відокремленим структурним підрозділом "Верхівцевське вагонне депо" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 04 квітня 2014 року (а.с. 13).
06 січня 2015 року управлінням Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області складено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року, до якого включено, зокрема витрати по пенсіонеру ОСОБА_1 у сумі 81274,44 гривень (за період з серпня 2008 року по грудень 2013 року) та визначено місячний розмір фактичних витрат по цьому пенсіонерові - 1582,26 гривень (а.с. 12).
Вказаний розрахунок відокремлений структурний підрозділ "Верхівцевське вагонне депо" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" отримав 21 січня 2015 року, проте зобов'язань по їх відшкодуванню не виконав, у зв'язку з чим станом на 25 травня 2015 року рахувалася сума невідшкодованих витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 86021,22 гривень (за період з серпня 2008 року по березень 2014 року включно).
Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до відокремленого структурного підрозділу "Верхівцевське вагонне депо" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" із позовними вимогами щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 86021, 22 гривень (справа №804/7105/15).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2016 року позовні вимоги задоволені, стягнуто з відокремленого структурного підрозділу "Верхівцевське вагонне депо" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 86021,22 гривень на користь управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області (а.с. 47-50).
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 жовтня 2016 року, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2016 року скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог (а.с. 51-56). Скасовуючи постанову суду першої інстанції та, відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відокремлений структурний підрозділ "Верхівцевське вагонне депо" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" не є юридичною особою, а тому є неналежним відповідачем у справі.
З урахуванням висновків суду апеляційної та касаційної інстанції, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі звернулося до суду з позовними вимогами щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з серпня 2008 року по березень 2014 року в сумі 86021,22 гривень, які звернено до регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", як правонаступника підприємства у відокремленому структурному підрозділі якого працював ОСОБА_1, якому призначено та виплачується пенсії на пільгових умовах.
Розглядаючи адміністративний позов та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наявності підстав для відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з серпня 2008 року по березень 2014 року в сумі 86021,22 гривень.
Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до пункту 1 статті 2, пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи сплачують також збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У відповідності до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до страхових внесків віднесено кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше: надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.ї
Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим -законодавством.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік, відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до пункту 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Згідно з пунктом 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Таким чином, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Отже, зміст наведених норм закону дає підстави для висновку, що підприємства зобов'язані в безумовному порядку відшкодувати витрачені органом Пенсійного фонду кошти, спрямовані на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам цього підприємства до досягнення ними пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин положення частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, є помилковими, оскільки в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки не застосовується.
Застосування положення частини 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо строку давності не суперечить статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Фактичними обставинами справи підтверджується, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій від 06 січня 2015 року, зокрема по пенсіонеру ОСОБА_1 направлені управлінням Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області та отримані платником страхових внесків в січні 2015 року. Доказів оскарження розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачем не надано.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зауважує, що у відповідача безпосередній обов'язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині, якою регулюються спірні відносини.
Дії органу Пенсійного фонду України щодо несвоєчасного надіслання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не звільняють відповідача від обов'язку відшкодувати такі витрати у встановлені строки з часу отримання розрахунку.
Обов'язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за своєю суттю та змістом не є мірою відповідальності, як помилково тлумачить відповідач.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині неприйняття судом першої інстанції окремої ухвали про притягнення відповідальних осіб органу Пенсійного фонду України за бездіяльність та недбале виконання посадових обов'язків, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до положень статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України постановлення окремої ухвали у справі є правом суду, а не обов'язком.
Відповідач в апеляційній скарзі вказує на недостатність часу для виступу під час судових дебатів внаслідок обмеження судом першої інстанції часу виступу до однієї хвилини.
Відповідно до частини 6 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може встановити регламент промов осіб, які беруть участь у справі, який визначає їх тривалість.
Згідно з журналом та записом судового засідання від 04 вересня 2017 року, промова представника відповідача тривала з 12:09:01 години до 12:16:33 години (а.с. 118, 130).
Після встановлення судом о 12:16:07 годині тривалості промови представника відповідача до 1 хвилини, представник продовжив свою промову, при цьому на недостатність часу суду не вказував.
Отже, твердження відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального прав в цій частині спростовуються матеріалами справи.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Ухвала в повному обсязі складена 22 січня 2018 року.
Головуючий суддя І.Ю. Богданенко
суддя С.А. Уханенко
суддя Ю.М. Дадим