ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
31 січня 2018 року № 826/22789/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни, 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни (далі - Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «УПБ» Пантіна І.М., відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач 2) про:
- визнання протиправними дій та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіної Любові Олександрівни щодо визнання нікчемними Договору банківського вкладу (депозиту) «СТАНДАРТ» № 350843 від 28.05.2015, укладеного між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 та операції з внесення грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору;
- визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіної Любові Олександрівни щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіну Любов Олександрівну включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є ПАТ «Український професійний банк» відповідно до Договору банківського вкладу «Стандарт» від 28.05.2015 року № 350843.
Дізнавшись про введення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ», позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» Пантіної Л.О. із заявою від 07 серпня 2015 року, у якій просив включити його до переліку вкладників ПАТ «УПБ», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та повідомити термін повернення коштів (виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом).
Втім, відповіді на вказану заяву надано не було, натомість Уповноваженою особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» Пантіною Л.О. надіслано лист від 27 серпня 2015 року № 01-10/4087, яким було повідомлено, що договір банківського вкладу від 28.05.2015 року № 350843 (операції з внесення 28.05.2015р. грошових коштів на рахунок НОМЕР_2) є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.
В той же час, Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» Пантіною Л.О. не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та не наведено, що Договір банківського вкладу «СТАНДАРТ» від 28 травня 2015 року №350843 має ознаки нікчемного правочину, наприклад: у зв'язку із укладанням вказаного договору третя особа стала неплатоспроможною або позивач та банк є пов'язаними особами і укладений між ними договір не відповідає вимогам законодавства.
Враховуючи вказане, позивач зазначає, що дії відповідача по не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, чим порушується моє право на отримання гарантованої суми вкладу суперечать вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та іншим законодавчим та нормативно-правовим актам України, а відповідне рішення підлягає скасуванню.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» Пантіна Любов Олександрівна, проти задоволення адміністративного позову заперечував, обґрунтовуючи тим, що за результатами перевірки було виявлено рахунки фізичних осіб, кошти на яких (в межах гарантованої суми) виникли шляхом фактичного перерахування з поточних і депозитних рахунків інших фізичних осіб та/або юридичних осіб (сума на яких перевищувала суму, яка відшкодовується Фондом або не відшкодовується Фондом взагалі), внаслідок чого збільшилась гарантована сума відшкодування коштів фізичних осіб, за рахунок Фонду. Зокрема, було виявлено рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_1, що є позивачем у даній справі.
В зв'язку з цим, комісією банку з перевірки договорів (інших правочинів) було прийнято рішення, яке оформлене Протоколом № 21 від 17.08.2015 року, з урахуванням додатку до нього - Протоколу № 1 від 26.06.2015 року, яким були затверджені результати перевірки, якою виявлено правочини (договори), що є нікчемними згідно із ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідач вважає, що підстави включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відсутні, а отже, позовні вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідач 2 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначаючи при цьому, що відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду затверджує Загальний реєстр відшкодувань платникам виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого Уповноваженою особою.
Також відповідач 2 звертає увагу, що у Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовуються виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Переліку вкладників.
Законодавство не покладає обов'язок на Фонд враховувати під час складання Загального реєстру інші документи, окрім Переліку рахунків вкладників.
Оскільки позивача не було включено Уповноваженою особою до Переліку, Фонд гарантування не мав правових підстав здійснюватися відповідні процедури по включенню його до Загального реєстру та виплаті відшкодування.
Таким чином, відповідно до приписів Закону права позивача не могли бути порушені Фондом, що в свою чергу свідчить про передчасність позовних вимог.
У письмових запереченнях представники відповідача 1 та 2 просили у задоволенні позову відмовити повністю.
11.12.2017 року у судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.
Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.
Розглянувши подані документи та матеріали, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
28 травня 2015 року між ПАТ «Український професійний банк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Вкладник) укладено Договір банківського вкладу «СТАНДАРТ» № 350843, особовий рахунок № НОМЕР_4; Рахунок нарахованих процентів № НОМЕР_3.
За умовами вказаного Договору Вкладник передає, а Банк приймає на умовах цього договору грошові кошти у сумі 148 900, 00 грн., строком на 1 місяць. Датою повернення Вкладу є 30 червня 2015 року. Процентна ставка вкладу встановлюється у розмірі 21% річних.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Вкладник передає вклад Банку готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного рахунку або іншого вкладного рахунку, відкритого в Банку чи в іншому уповноваженому банку України. Також на вкладний рахунок Вкладника можуть зараховуватися кошти, перераховані з поточного рахунку іншої фізичної особи. У цьому разі вважається, що Вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний рахунок.
Вкладник зобов'язується внести або перерахувати вклад, вказаний в п. 1.1 Договору, протягом п'яти банківських днів з дати підписання Сторонами цього договору (п. 2.2).
Відповідно до квитанції № 350843 (№ 23054602) від 28.05.2015 року, позивачем на вказаний вище рахунок були внесені кошти в розмірі 148 900, 00 грн.
Як встановлено під час розгляду справи, постановою Правління Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» від 30 квітня 2015 року № 293/БТ Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» віднесено до категорії проблемних та останньому встановлено наступні обмеження в його діяльності, зокрема, не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (далі - ПАТ «УПБ») до категорії неплатоспроможних» від 28 травня 2015 року № 348, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28 травня 2015 року прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» № 107, згідно з яким з 29 травня 2015 року розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну. Тимчасову адміністрацію в АТ «УПБ» запроваджено строком на три місяці з 29.05.2015 по 28.08.2015 включно.
На підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» від 28 серпня 2015 року № 562, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28 серпня 2015 року прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Український професійний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» № 158, згідно з яким з 31 серпня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УПБ» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання; уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «УПБ» призначено Пантіну Любов Олександрівну та останній делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ», визначені ст. ст. 37 та 38, частинами першою та другою ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на один рік по 30 серпня 2016 року включно.
07 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся з листом до відповідача 1, яким просив внести його до реєстру виплати коштів Фондом гарантування фізичних осіб та повідомити про термін повернення коштів.
27 серпня 2015 року на адресу позивача надійшов лист відповідача 1 за вих. № 01-10/4087 від згідно якого ОСОБА_1 було повідомлено, що правочини, в тому числі договір банківського вкладу «СТАНДАРТ» № 350843 від 28.05.2015 року (операції з внесення 28.05.2015 року грошових сум на рахунок № НОМЕР_4) є нікчемними відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 ЦК України.
Незгода позивача з вказаними діями відповідача 1 щодо невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та необхідність в зобов'язанні відповідачів 1, 2 вчинити певні дії обумовили позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI), Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 (далі - Положення № 14).
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються та визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
Згідно із положеннями п. 3 ч. 1 ст. 2 цього Закону (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин), вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4 ч. 1 ст. 2 цього Закону № 4452-VI).
Відповідно до ч. 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
При цьому, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону № 4452-VI.
Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI).
Згідно з ч. 2 статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 3 ст. 27 Закону № 4452-VI).
Окрім цього, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (в редакції до внесення змін згідно із рішенням від 29 вересня 2014 № 104, які набрали чинності 11 листопада 2014 року) (далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).
Згідно з п. 4 розділу ІІІ Положення № 14 перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Між тим, після внесення змін до п. 3 розділу ІІІ вказаного Положення № 14, цим пунктом передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім іншого, формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).
Після внесення змін до п. 4 розділу ІІІ Положення № 14 абзацом першим цього пункту передбачено, що перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Пунктом другим розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Пунктом четвертим розділу IV Положення № 14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Пунктом шостим цього розділу вказаного Положення встановлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог, передбачених ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» наказом № 26/ТА від 29.05.2015 року створено Комісію з перевірки вкладів, якою було здійснено перевірку за всіма банківськими вкладами, на рахунках яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників щодо виявлення фактів проведення операцій, які призвели до збільшення загальної гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, результати якої оформлено Протоколом № 1 від 26 червня 2015 року.
17 серпня 2015 року комісією прийнято рішення, оформлене Протоколом № 21, відповідно до якого затверджено результати перевірки, якою виявлено правочини (договори), що є нікчемними згідно зі ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно переліку, який є додатком до цього рішення, у тому числі й договір банківського рахунку від 28.05.2015 № 350843 (особовий рахунок № НОМЕР_4).
За результатами перевірки було виявлено рахунки фізичних осіб, кошти на яких (в межах гарантованої суми) виникли шляхом фактичного перерахування з поточних і депозитних рахунків інших фізичних осіб та/або юридичних осіб (сума на яких перевищувала суму, яка відшкодовується Фондом або не відшкодовується Фондом взагалі), внаслідок чого збільшилась гарантована сума відшкодування коштів фізичних осіб, за рахунок Фонду. Зокрема, було виявлено депозитний рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_1, що є позивачем по справі.
Так, в ході перевірки було встановлено, що операція за рахунком № НОМЕР_4 відкритого на ім'я ОСОБА_1 здійснена 28.05.2015 року, тобто у період, коли діяла Постанова Національного банку України від 30.04.2015 року № 293/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», відповідно до якої в діяльності Банку діяло обмеження не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Так, за рахунком № НОМЕР_4, відкритим на ім'я ОСОБА_1, 28.05.2015 року здійснена фіктивна касова операція з внесення готівкових коштів в сумі 148 900, 00 грн. (без фактичного внесення готівки), яка приховувала фактичне перерахування коштів з рахунку іншої фізичної особи, відкритого також у ПАТ «УПБ» - ОСОБА_6.
ОСОБА_6 на момент перерахування коштів на рахунок позивача, був в кредитором Банку.
Фактично була проведена операція по перерахуванню грошових коштів з рахунку ОСОБА_6 на рахунок ОСОБА_1 з метою отримання відшкодування від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Документально в операції була задіяна каса банку виключно для приховання змісту здійсненої операції.
Згідно з випискою по рахунку № № НОМЕР_5 каси Сумського відділення ПАТ «УПБ» вхідний залишок на 28.05.2015 року складав 38779,90 грн.
З початку дня до 17:03 год., до моменту видачі коштів ОСОБА_6, здійснено 26 надходжень готівкових коштів на загальну суму 616 604 грн.
Разом із тим, з початку дня до 17:03 год., проводяться 19 видаткових операцій на загальну суму 682 934 грн.
Таким чином, на момент видачі коштів ОСОБА_6 залишок у касі дорівнював -27550,10 грн. (мінус двадцять сім тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 10 копійок), що унеможливлює видачу коштів клієнту.
Однак така операція документально фіктивно проводиться, та за рахунок фіктивного внесення відповідної суми позивачем на вклад на кінець дня вихідний залишок дорівнює 0.00 гривень.
Виходячи з сукупності наведених обставин. ОСОБА_6 усвідомлюючи ризик неможливості повного або часткового задоволення власних кредиторських вимог, намагаючись отримати копни позачергово за рахунок держави, а не за рахунок ліквідаційної маси банку, здійснив перерахування своїх коштів на рахунки інших фізичних осіб, у тому числі і на рахунок ОСОБА_1 з використанням штучної конструкції договору позики, спрямованого на порушення публічного порядку та черговості виплат коштів вкладникам та кредиторам неплатоспроможного банку.
Таким чином, договір банківського рахунку укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «УПБ» спрямований не на реальне настання наслідків правочину (отримання % річних за вкладом), а на виведення грошових коштів ОСОБА_6 за рахунок коштів ФГВФО. Такий договір направлений на заволодіння державними коштами, отже порушує публічний порядок та, відповідно, є нікчемним.
Так, ПАТ «УПБ» надало ОСОБА_6 можливість (порівняно з іншими кредиторами задовольнити свої вимоги позачергово), не маючи для цього жодного правового підгрунття, оскільки більшість Фізичних осіб - кредиторів Банку задовольнятимуть свої аналогічні грошові вимоги за рахунок продажу майна Банку в порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Тобто, внаслідок укладення нікчемного правочину, Кредитору Банку (ОСОБА_6.) було надано переваги перед іншими кредиторами, прямо не встановлені законом або внутрішніми документами Банку, що в свою чергу призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Надаючи оцінку встановленим під час розгляду справи обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Приписами ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті комісією з перевірки договорів, призначеної наказом № 26/ТА від 29.05.2015, рішення про затвердження результатів перевірки, якою виявлено правочини (договори), що є нікчемними згідно із ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оформленого Протоколом № 21 від 17 серпня 2015 року, з урахуванням додатку до нього Протоколу № 1 від 26 червня 2015 року, остання керувалась п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
З заперечень відповідача також встановлено, що підставою для визнання правочину позивача нікчемним став п. 7 ч. 3 статті 38 Закону № 4452-VI.
Водночас, суд з такими доводами відповідача погодитись не може, оскільки умови вказаного вище договору банківського вкладу (депозиту), укладеного з позивачем, не містять в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Суд зазначає, що доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях на позовну заяву щодо отримання певних переваг перед іншими вкладниками стосуються не позивача, а іншої особи, а відтак, не можуть бути враховані при вирішенні даної справи.
Разом з тим, суд зазначає, що із платіжного доручення від 28 травня 2015 року вбачається, що позивач особисто вніс на свій депозитний рахунок 148 900, 00 грн.
На квитанції міститься підпис уповноваженої особи банку, відтиск штампу з прізвищем посадової особи банку, та відтиск штампу самої банківської установи.
Відповідно до п. 2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01 червня 2011 року № 174 встановлено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівник а банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Таким чином, факт внесення грошових коштів на рахунок банку позивачем підтверджується належним чином оформленим документом банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору ним були внесені, тоді як відповідачем доказів того, що зазначені кошти фактично не вносились, надано не було.
Крім того, визнаючи договір банківського вкладу нікчемними, відповідач посилався на незаконність зарахування вкладу на рахунок позивача шляхом фактичного перерахування коштів з відкритого в банку поточного рахунку іншої особи.
Однак, такі посилання Уповноваженої особи суд також вважає необґрунтованими, оскільки згідно частини першої статті 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.
Положеннями статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому.
Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.
Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
Отже, у відповідності до положень статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» постанова Національного банку України від 30.04.2015 №293/БТ віднесена до банківської таємниці, а отже позивач не знав про віднесення банку до категорії проблемних.
Разом з тим частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.
Таким чином, суд прийшов до висновку про неправомірність прийнятого відповідачем рішення, оформленого Протоколом від 17 серпня 2015 року № 21, в частині затвердження результатів перевірки, якою виявлено правочини (договори), що є нікчемними згідно із ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме договору банківського вкладу «СТАНДАРТ» від 28.05.2015 № 350843, укладеного між ПАТ «Український професійний банк» та ОСОБА_1, у зв'язку з чим вказані дії по його прийняттю є протиправними, а саме рішення в цій частині підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
У той же час, вимога про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіної Любові Олександрівни щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до задоволення не підлягає, тому, що у даному випадку мала місце протиправна дія, а не бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки відповідачем 1 безпідставно віднесено до нікчемних договір банківського вкладу «СТАНДАРТ» № 350587 від 28.05.2015р., укладеним між ПАТ «Український професійний банк» та ОСОБА_1
При цьому, вирішуючи позовну вимогу позивача щодо зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіну Любов Олександрівну включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Діючими нормативно-правовими актами не передбачено, після складання Переліку вкладників, функцій Уповноваженої особи щодо повторного складання або перезатвердження Переліку вкладників.
Пунктом 6 розділу ІІІ Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Виходячи з системного аналізу вказаних нормативно-правових актів, суд дійшов до висновку про те, що надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі п. 6 розділу ІІІ Положення № 14, є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
З огляду на викладене, суд вважає, що вищевказана вимога позивача є обґрунтованою, а отже, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України підлягає до задоволення у спосіб: зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіну Любов Олександрівну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Враховуючи викладене, а також ту обставину, що інформація про позивача до переліку вкладників внесена не була, а відповідачу 2 додаткова інформація про позивача не надавалася, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Разом з тим, суд звертає увагу, що вказана вище вимога не може бути звернена до відповідача 1, оскільки за приписами п. 2 розділу IV Положення № 14, функція по складанню загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, належить виключно Фонду.
З огляду на визначене, суд вважає, що вказана вимога позивача є безпідставною, а отже такою що не підлягає до задоволення.
Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо визнання нікчемними Договору банківського вкладу (депозиту) «СТАНДАРТ» № 350843 від 28.05.2015, укладеного між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 та операції з внесення грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни, оформлене протоколом № 21 від 17 серпня 2015 року, в частині визнання нікчемними Договору банківського вкладу (депозиту) «СТАНДАРТ» № 350843 від 28.05.2015, укладеного між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 та операцій з внесення грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору.
4. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіну Любов Олександрівну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
5. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
6. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін