ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
01 лютого 2018 року № 826/3863/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особауповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича (відповідач-1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач-2) Публічне акціонерне товариство «Дельта банк»
провизнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в якому просить:
- визнати протиправним рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині визнання нікчемною транзакцію (операцію) від 19.02.2015 з перерахунку коштів в сумі 149 000,00 грн. на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_2 від юридичної особи Приватного акціонерного товариства «УПСК», що була здійснена з призначенням платежу «Позика згідно договору №49 від 19.02.2015 без ПДВ», відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського рахунку №018-28803-190215 від 19.02.2015.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2017 справу №826/3863/16 прийнято до свого провадження суддею Скочок Т.О. та призначено до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та його подальшої ліквідації уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб безпідставно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У призначене судове засідання з'явився представник відповідача-2, який проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено про те, що останнім у межах спірних правовідносин прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушено, оскільки у наданому уповноваженою особою реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, інформація про позивача відсутня, а тому у відповідача-2 були відсутні підстави для включення позивача до загального реєстру вкладників та здійснення на його користь відповідних виплат.
Решта осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання не заявились та явку своїх представників не забезпечили. При цьому, у матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності. На підставі викладеного, судом ухвалено про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка діяла станом на момент вчинення відповідної процесуальної дії.
Разом з тим, у матеріалах справи містяться письмові заперечення відповідача-1 проти заявлених позовних вимог, в яких зазначено, що за результатами проведеної перевірки правочинів, укладених ПАТ «Дельта Банк», виявлено, що операції з перерахування юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, що є одночасно кредиторами банку, коштів на поточні (карткові) рахунки фізичних осіб, а також операції з подальшого перерахування коштів з рахунків отримувачів на власні депозитні рахунки або рахунки третіх осіб, опосередковано надають кредиторам - юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - переваги перед іншими кредиторами, а тому комісією з перевірки правочинів зроблено висновок про нікчемність таких операцій (транзакцій), згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на підставі чого уповноваженою особою прийнято наказ від 18.09.2015 №822. При цьому, представником відповідача наголошено, що грошові кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок так званого «дроблення» грошових коштів на поточному рахунку юридичної особи - Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», - що, на думку представника відповідача, свідчить про те, що такі операції не передбачали фактичного переміщення «реальних» грошових коштів, з урахуванням того, що станом на момент вчинення оскаржуваної операції діяла постанова Правління Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ, якою було обмежено здійснення банківських операцій у ПАТ «Дельта Банк».
Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір банківського рахунку фізичної особи від 19.02.2015 №018-28803-190215, умовами якого передбачено, що банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_2 у гривнях та НОМЕР_3 у гривнях.
Разом з тим, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк».
В подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» від 08.04.2015 №71 до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 внесено зміни, а саме: викладено пункт 2 цього рішення у такій редакції: « 2. Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» від 03.08.2015 №147 строки здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» продовжено до 02.10.2015 включно.
На підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» від 02.10.2015 №664, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 02.10.2015 №181.
Відповідно до вказаного рішення розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
За результатами викладеного, листом від 29.09.2015 №9294/147 ОСОБА_1 повідомлено про нікчемність транзакції (операції) від 19.02.2015 з перерахування коштів у сумі 149 000,00 грн. на поточний (картковий) рахунок останнього НОМЕР_2 від юридичної особи - клієнта банку Приватного акціонерного товариства «УПСК», - що була здійснена з призначенням платежу «Позика згідно з договором №49 від 19.02.2015 без ПДВ», згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Вважаючи безпідставним визнання вказаного договору нікчемним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
При цьому, вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Пунктом 2 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (надалі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860 (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Пунктом 4 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з наявними у матеріалах справи доказами вбачається, що позивача не було включено саме уповноваженою особою до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки останньою у межах проведеної перевірки встановлено факт нікчемності транзакції (операції) на рахунку позивача, відкритому у ПАТ «Дельта Банк». Відтак, з огляду на викладене, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у межах спірних правовідносин прав та охоронюваних законом інтересів порушено не було.
Щодо підстав визнання нікчемною досліджуваною транзакцію (операцію) слід зазначити наступне.
Як було зазначено вище, листом від 29.09.2015 №9294/147 ОСОБА_1 повідомлено про нікчемність транзакції (операції) від 19.02.2015 з перерахування коштів у сумі 149 000,00 грн. на поточний (картковий) рахунок останнього НОМЕР_2 від юридичної особи - клієнта банку Приватного акціонерного товариства «УПСК», - що була здійснена з призначенням платежу «Позика згідно з договором №49 від 19.02.2015 без ПДВ», згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, приписами ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Натомість, представник відповідача-1, вказуючи про наявність в останнього повноважень на визнання правочинів (операцій), укладених (вчинених) ПАТ «Дельта Банк», нікчемними, посилається на те, що на відкритий позивачем рахунок кошти надійшли шляхом так званого «дроблення» великого депозиту іншого клієнту банку - Приватного акціонерного товариства «УПСК», - а тому ці операції не передбачали фактичного переміщення «реальних» грошових коштів та здійснювались за рахунок внутрішньобанківських проводок. Ця обставина, за твердженням відповідача, свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум, що перевищують суми гарантованого відшкодування за проведеними операціями та, як наслідок, свідчить про нікчемність останніх.
На підтвердження вказаного, останнім надано суду наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» від 18.09.2015 №822 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями», п. 1 якого встановлено застосувати наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перелік яких наведено у додатку до цього наказу.
Згідно з наявним у матеріалах справи витягом з реєстру договорів (додаток до наказу від 18.09.2015 №822), нікчемним визнано операцію (транзакцію), здійснену 19.01.2015 з рахунку Приватного акціонерного товариства «УПСК» на рахунок ОСОБА_1 у сумі 149 000,00 грн.
Щодо рішення уповноваженої особи, оформленого наказом від 18.09.2015 №822, в частині визнання нікчемною наведену операцію (транзакцію), суд відхиляє доводи відповідача про надання переваг, не встановлених законом, окремим кредиторам банку перед іншими кредиторами у зв'язку із зарахуванням грошових коштів на вкладні рахунки позивачів, оскільки положення ст. 1058 Цивільного кодексу України, ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», п. 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, передбачають можливість зарахування коштів на вкладний рахунок фізичної особи іншими особами.
Щодо тверджень відповідача про те, що досліджувана операція (транзакція) збільшила обсяг гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми грошових коштів, оскільки остання вчинена у період дії обмежень, встановлених постановою Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», а тому вказане завдало шкоди державі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені для ПАТ «Дельта Банк» обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.
Таким чином, постанова Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних» стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
У випадку, якщо правочин порушує публічний порядок, він є нікчемним у відповідності до вимог ст. 228 Цивільного кодексу України. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Як зазначено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Проте, відповідачем не наведено та не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що укладений з позивачем договір банківського вкладу (депозиту) був спрямований на завдання шкоди державі.
Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині визнання протиправним рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемною транзакцію (операцію) від 19.02.2015 з перерахунку коштів в сумі 149 000,00 грн. на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_2 від юридичної особи Приватного акціонерного товариства «УПСК», що була здійснена з призначенням платежу «Позика згідно договору №49 від 19.02.2015 без ПДВ», оформлене наказом від 18.09.2015 №822.
Приписами п. 6 розділу ІІ Положення №14 (у редакції, яка діє станом на момент розгляду справи судом) передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення. Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.
Враховуючи факт визнання судом протиправним та скасування наказу від 18.09.2015 №822 в оскаржуваній частині, як наслідок, обираючи належний спосіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача, обраний, виходячи з положень п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, слід зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_1, відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанцій від 10.03.2016 №15 та 18.03.2016 №376, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 1102,42 грн.
Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 551,21 грн.
Разом з тим, присудження здійснених позивачем судових витрат підлягає саме за рахунок бюджетних асигнувань уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки положеннями КАС України передбачено таке присудження виключно за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, з урахуванням того, що у межах спірних правовідносин уповноважена особа виступає в якості посадової особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якій делеговано частину своїх повноважень в частині ліквідації ПАТ «Дельта Банк». При цьому, безпосередньо ПАТ «Дельта Банк» не є ані учасником даного спору, ані суб'єктом владних повноважень, а стягнення з останнього коштів у порядку виконавчого провадження виключається положеннями Закону України «Про виконавчого провадження», оскільки у силу п. 4 ч. 6 ст. 26 вказаного Закону, орган державної виконавчої служби, приватний виконавець відмовляє у прийнятті виконавчого документа до виконання, про що протягом трьох робочих днів повідомляє стягувача у разі якщо Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
Керуючись статтями 77, 139, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемною транзакцію (операцію) від 19.02.2015 з перерахунку коштів в сумі 149 000,00 грн. на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_2 від юридичної особи Приватного акціонерного товариства «УПСК», що була здійснена з призначенням платежу «Позика згідно договору №49 від 19.02.2015 без ПДВ», оформлене наказом від 18.09.2015 №822.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_1, відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Присудити здійснені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) документально підтверджені судові витрати у розмірі 551,21 грн. (п'ятисот п'ятдесяти однієї грн. 21 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок