ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
31 січня 2018 року № 826/28153/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 20.06.2017 року) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадиров В.В., відповідач) про:
- визнання протиправними та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015 (в тому числі додатки до нього), в частині про нікчемність договору №002-21015-250215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 25.02.2015, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (ідентифікаційний код 34047020) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору);
- зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором №002-21015-250215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 25.02.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є вкладником ПАТ «Дельта Банк» згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» № 002-21015-250215 від 25.02.2015 року.
У зв'язку з запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» та призначенням уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк», а в подальшому початку здійснення процедури ліквідації вказаного банку, позивачу стало відомо, що з 08.10.2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.
07 жовтня 2015 року на офіційному сайті Фонду http://www.fg.gov.ua/ з'явилося оголошення про те, що для отримання коштів вкладники ПАТ «Дельта Банк» з 08.10.2015 до 18.11.2015 включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АБ «Укргазбанк».
Після звернення до вказаних банків-агентів, позивачу стало відомо, що йому належить сума до виплати у межах гарантованої державою у розмірі лише 109, 58 грн.
У той же час, з надісланого відповідачем повідомлення від 23.09.2015 року № 8821/521 позивача повідомлено про те, що його договір банківського вкладу (депозиту) є нікчемним відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Втім, позивач вважає, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» Кадиров В.В. не мав жодних підстав застосовувати положення ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до договору позивача з метою запобігання втрати майна банку, оскільки кошти, розміщені позивачем за умовами цього договору не є майном банку, а є його зобов'язаннями (пасивами).
З метою відновлення порушених, на думку позивача, прав, свобод та інтересів необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. № 813 від 16.09.2015 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) та зобов'язати відповідача подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович у судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти адміністративного позову до суду подано не було, так само як і інших документів на виконання ухвали суду від 17.10.2017 року, а саме: належним чином засвідченої копії наказу № 813 від 16.09.2015р. разом з додатком - Переліком конкретних правочинів, які було визнано недійсним вказаним наказом; належним чином засвідчених копій документів, які підтверджують звернення відповідача до правоохоронних органів щодо визнання нікчемними угод; довідки про зарахування коштів на рахунок позивача.
30.11.2017 року у судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.
Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.
Розглянувши подані документи та матеріали, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
25 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Вкладник) укладено Договір № 002-21015-250215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, за умовами якого сума Вкладу складає 5750, 00 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят доларів США 00 центів).
Вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п. 1.6 Договору, та по « 26» травня 2015 року (п. 1.3).
Процентна ставка на суму вкладу становить 5.5 (п'ять цілих п'ять десятих) процентів річних. (п. 1.4).
Пунктом 1.6 Договору передбачено, що Банк відкриває Вкладнику рахунок № НОМЕР_2 (далі - Рахунок).
При цьому, п. 1.8 Договору встановлено, що зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього
25 лютого 2015 року між цими ж сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 002-21015-250215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, за умовами якої Сторони домовилися викласти п. 1.8 вказаного Договору у наступній редакцій, а саме: «Зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовилися, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не укладений».
Згідно платіжного доручення від 25 лютого 2015 року № 1 суму у розмірі 5 750, 00 доларів США на рахунок позивача (№ НОМЕР_2) перераховано від ОСОБА_3.
Постановою Правління Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» від 02 березня 2015 року № 150, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» № 51, згідно з яким з 03 березня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича. Тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно.
В подальшому, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» від 08.04.2015 № 71 в ПАТ «Дельта Банк» тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» від 03.08.2015 № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 включно.
Також судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» від 02 жовтня 2015 року № 664, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 жовтня 2015 року прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» № 181, згідно з яким з 05 жовтня 2015 року розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»; уповноваженою особою Фонду на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича та останньому делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк».
05 жовтня 2015 року на офіційному сайті Фонду http://www.fg.gov.ua/ було опубліковано оголошення про те, що з 08.10.2015 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Дельта Банк» згідно даних Загального реєстру.
07 жовтня 2015 року на офіційному сайті Фонду http://www.fg.gov.ua/ з'явилося оголошення про те, що для отримання коштів вкладники ПАТ «Дельта Банк» з 08.10.2015 до 18.11.2015 включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АБ «Укргазбанк».
Як зазначає, позивач у позовній заяві, він, як вкладник ПАТ «Дельта Банк» звертався банків-агентів для отримання гарантованих державою коштів, втім останніми було повідомлено, що його не включено до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Повідомленням від 23.09.2015 року № 8821/512 Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. позивача повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 25.02.2015 року № 002-21015-250215 згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Незгода позивача з вказаним рішенням відповідача обумовила його на звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI), Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 (далі - Положення № 14).
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються, регулюються та визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
Згідно із положеннями п. 3 ч. 1 ст. 2 цього Закону (в редакції чинній в момент укладення договору банківського вкладу (депозиту)), вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4 ч. 1 ст. 2 цього Закону № 4452-VI).
Відповідно до ч. 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
При цьому, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону № 4452-VI.
Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI).
Згідно з ч. 2 статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 3 ст. 27 Закону № 4452-VI).
Окрім цього, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (в редакції до внесення змін згідно із рішенням від 29 вересня 2014 № 104, які набрали чинності 11 листопада 2014 року) (далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).
Згідно з п. 4 розділу ІІІ Положення № 14 перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Між тим, після внесення змін до п. 3 розділу ІІІ вказаного Положення № 14, цим пунктом передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім іншого, формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).
Після внесення змін до п. 4 розділу ІІІ Положення № 14 абзацом першим цього пункту передбачено, що перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Пунктом другим розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Пунктом четвертим розділу IV Положення № 14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Пунктом шостим цього розділу вказаного Положення встановлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Як встановлено під час розгляду справи, наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. від 16.09.2015 № 813 застосовано наслідки нікчемності до договорів банківських вкладів (депозитів) згідно переліку, в т.ч. й до Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 25.02.2015 року № 002-21015-250215.
З матеріалів справи вбачається, що Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 25.02.2015 року № 002-21015-250215, визнано Уповноваженою особою нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, а саме через те, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок перерахування коштів на вкладний рахунок іншою фізичною особою з метою створення штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за рахунок держави.
А тому відповідач вважає, що, укладаючи такий договір банківського вкладу (депозиту) банк надав кредитору переваги (пільги), прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. 1058 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі - Цивільний кодекс України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно ст. 1062 Цивільного кодексу України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.
У відповідності до пунктів 2.1, 2.6 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516 (далі - Положення № 516), грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.
Для вкладників - фізичних осіб банк зобов'язаний установлювати однакові типові умови договору банківського вкладу (депозиту) відповідного виду, крім випадків, передбачених законодавством України.
Згідно п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкція) банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.
Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.
Відповідно до пункту 10.1 Інструкції якщо фізична особа не має рахунків у цьому банку, то відкриття вкладного (депозитного) рахунку здійснюється в такому порядку: фізична особа має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Фізична особа - резидент додатково має пред'явити документ, виданий контролюючим органом, що засвідчує реєстрацію фізичної особи - резидента в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; на підставі цих документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію та верифікацію фізичної особи, яка відкриває рахунок; між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок; на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.
Згідно пунктів 1.5, 1.6 Інструкції умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції. Порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).
З аналізу наведених положень Інструкції вбачається, що при відкритті вкладного (депозитного) рахунку фізичної особи (вкладника) кошти на цей рахунок зараховуються саме від особи, яка укладає договір.
Позивача, як було зазначено вище, не включено до Переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним Договору банківського вкладу на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI підставою нікчемності правочину є, зокрема, те, що його укладення має на меті надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Як зазначалося вище, за умовами додаткової угоди до Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 25.02.2015 року № 002-21015-250215, п.1.8. договору було викладено в наступній редакції: „1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п.5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування / перерахування коштів, що становить суму вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений.".
Отже, позивач, підписавши дану додаткову угоду отримав переваги в порівняні з іншими вкладниками, адже отримає грошові кошти за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які не вносив особисто. При цьому, суд зазначає, що законодавством не передбачено перерахування іноземної валюти з поточного рахунку однієї особи на вкладний (депозитний) рахунок іншої особи, якщо таке не передбачене договором між вкладником та банком (тобто така умова не є стандартною, а надавалася тільки окремим вкладникам).
Як встановлено судом, комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» було виявлено, що кошти для зарахування на рахунок, за депозитним договором банківського вкладу, укладеним між позивачем та ПАТ „Дельта Банк", надійшли від фізичної особи ОСОБА_3 у сумі 5 750, 00 доларів США.
Зарахування/внесення коштів на депозитний рахунок вкладника у такий спосіб обумовлено в додатковій угоді до Договору банківського вкладу, в якому водночас є застереження про відступлення у цьому конкретному випадку від вимог пункту 5.11 Правил Банку.
Разом із тим, відповідно до постанови Правління НБУ №365 від 16.09.2013 року „Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України" надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом внесення готівки власником рахунку. Зарахування інших надходжень в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи не дозволяється.
Судом встановлено, що грошові кошти на рахунок позивача надійшли з валютного рахунку іншої фізичної особи, що є порушенням вимог вищевказаного порядку.
При цьому, за вказаних обставин, судом не беруться до уваги пояснення позивача щодо надходження коштів на його рахунок банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від ОСОБА_3 у сумі 5 750, 00 доларів США, як повернення йому грошових коштів за договором позики.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.
Натомість, відповідач діяв у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством та в рамках чинного законодавства.
Згідно з ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачами судових витрат відсутні, а тому судові витрати за рахунок позивача на користь відповідачів не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін