ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
31 січня 2018 року № 826/1796/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Луньо Іллі Вікторовича, 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
провизнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Луньо Іллі Вікторовича (далі - Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Національні інвестиції» Луньо І.В., відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач 2) (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 09.11.2017 року) про:
- визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Національні інвестиції» Волощук Ігоря Григоровича від 13.11.2015 року № 56/1-ос в частині щодо правочину від 17.09.2015 року щодо перерахування грошових коштів в сумі 187 000, 00 грн. з поточного рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_4 на поточний рахунок № НОМЕР_2 ОСОБА_1, з призначенням платежу «повернення безвідсоткової фінансової допомоги за договором № 2603 від 26.03.2015 року, без ПДВ»;
- зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Луньо Іллю Вікторовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» у розмірі 187 000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є вкладником в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» згідно Договору банківського рахунку від 09.11.2015 року № 6/12/Т, а тому повинен бути включений до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Втім, відповідачем 1, як зазначає позивач його не було включено до вказаного Переліку, з підстав визнання правочину (трансакції) з перерахування на його рахунок, відкритий відповідно до умов договору банківського рахунку, нікчемним, про що його було повідомлено листом від 02.12.2015 року № 4774/03.
При цьому, позивач зазначає, що у разі визнання за рішенням Уповноваженої особи Фонду договору банківського вкладу або рахунку нікчемним, кошти вкладника мають бути повернуті на рахунок, з якого вони бути перераховані за договором, що визнано нікчемним.
Крім того, в силу положень ч. 3 ст. 228 ЦКУ питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
Разом з тим, відповідачем 1 не доведено належними та допустимими доказами, що трансакція від 17.09.2015 року (зарахування Банком на власний рахунок позивача № НОМЕР_6 грошових коштів в національній валюті) має ознаки нікчемності правочину та/або підпадає під п. 9 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Отже, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» безпідставно не включено позивача до Переліку вкладників, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що позбавило його можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована чинним законодавством України, та зумовило на звернення його до суду з даним позовом.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач 1, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції», проти задоволення адміністративного позову заперечував, обґрунтовуючи тим, що позивач є такою особою, яка не набула права на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки позивачем з банком укладено Договір банківського рахунку та було здійснено перерахування на його поточний рахунок коштів у період дії постанови Національного банку України від 15 вересня 2015 року № 607/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк «Національні інвестиції» до категорії проблемних», якою було обмежено здійснення операцій з перерахування коштів з рахунків фізичних та/чи юридичних осіб на рахунки фізичних осіб, якщо така операція призведе до збільшення можливих витрат (виплати гарантованої суми) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
А відтак, на думку Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції», вказана особа правомірно не була включена до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.
Відповідач 2, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначаючи при цьому, що відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду затверджує Загальний реєстр відшкодувань платникам виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого Уповноваженою особою.
Також відповідач 2 звертає увагу, що у Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовуються виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Переліку вкладників.
Законодавство не покладає обов'язок на Фонд враховувати під час складання Загального реєстру інші документи, окрім Переліку рахунків вкладників.
Оскільки позивача не було включено Уповноваженою особою до Переліку, Фонд гарантування не мав правових підстав здійснюватися відповідні процедури по включенню його до Загального реєстру та виплаті відшкодування.
Таким чином, відповідно до приписів Закону права позивача не могли бути порушені Фондом, що в свою чергу свідчить про передчасність позовних вимог.
У наданих письмових запереченнях, представники відповідача 1 та 2 просили у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
06.12.2017 року у судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.
Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.
Розглянувши подані документи та матеріали, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
11 вересня 2015 року між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) укладено Договір банківського рахунку № 6/12/ТД.
Відповідно до п. 1.1 Банк відкриває Клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) № НОМЕР_4 в 980 (далі - «рахунок» як для однини, так і для множини) у національній та/або іноземній валюті та здійснює його рахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та умові даного Договору.
За Договором банківського рахунка Банк зобов'язується приймати і зарахувати на рахунок, відкритий Клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком у порядку та на умовах, передбачених цим Договором (п.1.2).
Згідно п. 2.1.2 -п. 2.1.5 Банк бере на себе зобов'язання належним чином виконувати умови цього Договору; при отриманні документів на відкриття чи переоформлення рахунків здійснювати перевірку наданих документів на відповідність їх чинному законодавству; здійснювати для Клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та цим Договором; надавати Клієнту послуги, пов'язані з переказом коштів на рахунок (з рахунку Клієнта, у тому числі з урахуванням надходжень сум на його рахунок протягом операційного дня) Клієнта, видачею грошей у готівковій формі, а також здійснювати інші операції згідно з Генеральними тарифами Банку протягом операційного дня Банку.
Цей Договір укладено на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання обома Сторонами і припиняє свою дію відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства (п. 5.1).
17 вересня 2015 року на рахунок позивача № НОМЕР_4 перераховано суму у розмірі 187 000, 00 грн. з призначенням платежу «повернення безвідсоткової позики згідно договору № 2603 від 26.03.2015 року, без ПДВ».
На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 року №613 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.09.2015 року №172 «Про запровадження тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві «Банк «Національні інвестиції» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Згідно з рішенням у ПАТ «Банк «Національні інвестиції» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 року до 17.12.2015 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «Банк «Національні інвестиції» начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку І.Г. строком на три місяці з 18.09.2015 року до 17.12.2015 року включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 01.12.2015 року №853 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.12.2015 року № 214 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Національні інвестиції" та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Національні інвестиції», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Національні інвестиції», визначені, зокрема, ст.ст.37, 38, 47-51 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку І.Г. на два роки з 03.12.2015 року до 02.12.2017 року включно.
Повідомленням від 02.12.2015 року № 4774/03 про нікчемність правочину в порядку статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Національні інвестиції» Волощук І.Г. повідомлено позивача, що правочин від 17.09.2015 року щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 187 000, 00 грн. з поточного рахунку, відкритого в АТ «Банк «Національні інвестиції» на ім'я ОСОБА_4 № НОМЕР_5 на його поточний рахунок № НОМЕР_6, є нікчемним з підстав, передбачених п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», через здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Національні Інвестиції» Волощука Ігоря Григоровича № 56/1-ос від 13.11.2015 року «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)» вищезазначений правочин визнано нікчемним.
Враховуючи, що позивача не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, та, відповідно, до загального реєстру вкладників, у зв'язку з чим позивачу не виплачено гарантовану суму коштів, останній звернувся з відповідним позовом до суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються та визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
Згідно із положеннями п. 3 ч. 1 ст. 2 цього Закону, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4 ч. 1 ст. 2 цього Закону № 4452-VI).
Відповідно до ч. 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
При цьому, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону № 4452-VI.
Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI).
Згідно з ч. 2 статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 3 ст. 27 Закону № 4452-VI).
Окрім цьому, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (в редакції до внесення змін згідно із рішенням від 29 вересня 2014 № 104, які набрали чинності 11 листопада 2014 року) (далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).
Згідно з п. 4 розділу ІІІ Положення № 14 перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Між тим, після внесення змін до п. 3 розділу ІІІ вказаного Положення № 14, цим пунктом передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім іншого, формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).
Після внесення змін до п. 4 розділу ІІІ Положення № 14 абзацом першим цього пункту передбачено, що перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Пунктом другим розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Пунктом четвертим розділу IV Положення № 14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Пунктом шостим цього розділу вказаного Положення встановлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Наведене в сукупності свідчить, що після складення та затвердження Переліку вкладників та передачі Уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду, уповноважена особа Фонду не має права вносити зміни до Переліку вкладників, а має право лише надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.
Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог, передбачених ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноваженою особою Фонду наказом № 30 від 22.09.2015 року «Про перевірку вкладів фізичних осіб» створено комісію з перевірки вкладів фізичних осіб, зокрема, виявлення банківських операцій в період застосування обмежень щодо певних категорій операцій відповідно до Постанови НБУ 607/БТ.
22 вересня 2015 року наказом Уповноваженої особи Фонду № 32 «Про організаційні заходи щодо перевірки договорів» наказано здійснити перевірку договорів (інших правочинів) укладених ПАТ «Банк «Національні Інвестиції» за період з 18.09.2014 року по 18.09.2015 року, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
За результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді правочинів (в т.ч. договорів), що були вчинені між АТ «Банк «Національні Інвестиції» та юридичними, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами - Клієнтами Банку.
Зокрема, виявлено, що 17.09.2015 року всупереч вимогам Постанови НБУ № 606/БТ відповідно до платіжного доручення на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_6, що відкритий в АТ «Банк «Національні Інвестиції» з поточного рахунку № НОМЕР_5, відкритого в АТ «Банк «Національні Інвестиції» на ім'я ОСОБА_4 було перераховано грошові кошти на суму 187 000, 00 грн. з призначенням платежу - «повернення безвідсоткової позики згідно Договору № 2603 від 26.03.2015 року, без ПДП».
Своїми діями, ОСОБА_4 було здійснено штучне розподілення коштів, які знаходилися на її поточному рахунку, шляхом перерахування їх фізичним особам, в тому числі і ОСОБА_1, за результатами чого збільшилася гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку з порушенням норм законодавства.
Протоколом № 1/4 від 05 листопада 2015 року засіданням комісії з перевірки правочинів (в т.ч. договорів), укладених АТ «Банк «Національні Інвестиції», за період з 18.09.2014 року по 18.09.2015 року, затверджено результати перевірки, якою виявлено правочини (в т.ч. договори), що є нікчемними згідно п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Протоколом № 4 від 11 листопада 2015 року засіданням комісії з перевірки правочинів (в т.ч. договорів), укладених АТ «Банк «Національні Інвестиції», за період з 18.09.2014 року по 18.09.2015 року, затверджено результати оформлені Протоколом № 1/4 від 05 листопада 2015 року, якою виявлено правочини (в т.ч. договори), що є нікчемними згідно п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Національні Інвестиції» Волощука Ігоря Григоровича № 56/1-ос від 13.11.2015 року «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)» визнано операції, правочини, договори нікчемними згідно п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно додатку № 1 до вказаного наказу правочин від 17.09.2015 року щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 187 000, 00 грн. з поточного рахунку, відкритого в АТ «Банк «Національні інвестиції» на ім'я ОСОБА_4 № НОМЕР_5 на поточний рахунок позивача № НОМЕР_6 також визнано нікчемним.
Надаючи оцінку встановленим під час розгляду справи обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Приписами ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України, 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті Уповноваженою особою рішення про визнання нікчемними всіх транзакцій та правочинів (договорів), оформленого наказом № 56/1-ос від 13.11.2015 року, останній керувався п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
Проте, суд з такими доводами погодитись не може, з огляду на наступне.
Як вбачається заперечень відповідача, своє рішення про визнання правочину (трансакції) позивача нікчемним останній обґрунтовує посиланням на постанову Правління Національного банку України від 15 вересня 2015 року № 607/БТ, якою ПАТ «Банк «Національні інвестиції» віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено з дня прийняття постанови відповідні обмеження, зокрема: на здійснення залучення вкладів (депозитів) коштів від фізичних осіб у національній та іноземній валютах у межах сукупної заборгованості перед фізичними особами, що виникла на кінець дня дати прийняття цієї постанови
Разом з тим, відповідно до ст. 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.
Згідно з ч. 1-3 ст. 61 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом: 1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю; 2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю; 3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації; 4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.
Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов'язання щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службовці банків зобов'язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов'язків.
Банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.
З огляду на вищенаведені норми, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, банк має вживати всіх передбачених заходів для її збереження, а коло осіб, яким можливе надання такої інформації, обмежене, і клієнти банку не входять до кола таких осіб.
Таким чином, позивачу як клієнту банку на момент перерахування йому (17.09.2015 року) на поточний рахунок № НОМЕР_6 грошових коштів у розмірі 187 000, 00 грн., положення постанови Правління Національного банку України від 15 вересня 2015 року № 607/БТ, якою ПАТ «Банк «Національні інвестиції» віднесено до категорії проблемних, не були та не могли бути відомі.
У той же час, матеріалами справи встановлено, що вказані кошти перераховані на рахунок ОСОБА_1 на виконання вимог договору поворотньої фінансової допомоги № 2603 від 26.03.2015, згідно умов якого ОСОБА_4 повернула позивачу безвідсоткову позику у розмірі 187 000, 00 грн.
При цьому, суд зазначає, що Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.
Також суд приймає до уваги, що пунктом 2.1.5 договору № 6/12/ТД від 11.09.2015 року, як було зазначено вище, передбачено, що банк надавати Клієнту послуги, пов'язані з переказом коштів на рахунок (з рахунку Клієнта, у тому числі з урахуванням надходжень сум на його рахунок протягом операційного дня) Клієнта, видачею грошей у готівковій формі, а також здійснювати інші операції згідно з Генеральними тарифами Банку протягом операційного дня Банку.
В даному випадку, факт перерахування коштів в розмірі 187 000, 00 грн., на рахунок банківського рахунку № НОМЕР_6, відкритий у АТ «Банк «Національні інвестиції» за договором № 6/12/ТД від 11.09.2015 року, підтверджується відповідною банківською випискою (ф.281), копія якої міститься в матеріалах справи.
Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Положеннями статті 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Таким чином, законодавчо визначене право відповідача на визнання правочинів неплатоспроможного банку такими, що порушують публічний порядок, у випадках, передбачених у ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Нікчемний правочин є таким в силу закону і жодного рішення (в тому числі і судового) для цього не вимагається. Разом з тим, Уповноважена особа Фонду в силу положень ст. 38 Закону лише повідомляє про нікчемність правочину і вживає дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Постановою Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 надано роз'яснення щодо ст. 228 ЦК України наступного змісту:
"Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (ст. 216 ЦКУ).
Разом із тим відповідачами не наведено, а судом не встановлено доказів наявності підстав для визнання нікчемним правочину (трансакції) з перерахування коштів у досліджуваному випадку. Відповідачами також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Слід зазначити, що доводи відповідачів про нікчемність правочину (трансакції) у зв'язку із тим, що кошти на ім'я позивача надійшли внаслідок штучного розподілення коштів іншого вкладу є безпідставними, оскільки зазначене не свідчить про нікчемність укладеного правочину, а факт знаходження на рахунку позивача грошових коштів у вказаному розмірі відповідачем не заперечується.
Таким чином, суд прийшов до висновку про неправомірність прийнятого відповідачем рішення, оформленого наказом від 13.11.2015 року № 56/1-ос в частині щодо правочину від 17.09.2015 року щодо перерахування грошових коштів в сумі 187 000, 00 грн. з поточного рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_4 на поточний рахунок № НОМЕР_2 ОСОБА_1, з призначенням платежу «повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги за договором № 2603 від 26.03.2015 року, без ПДВ», у зв'язку з чим вказаний наказ, в цій частині підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Луньо Іллю Вікторовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» у розмірі 187 000, 00 грн., суд зазначає наступне.
Діючими нормативно-правовими актами не передбачено, після складання Переліку вкладників, функцій Уповноваженої особи щодо повторного складання або перезатвердження Переліку вкладників.
У той же час, пунктом 6 розділу ІІІ Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Виходячи з системного аналізу вказаних нормативно-правових актів, суд дійшов до висновку про те, що надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі п. 6 розділу ІІІ Положення № 14, є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Луньо Іллю Вікторовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «Національні інвестиції», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вказана правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 02.03.2017р. у справах №К/800/47773/15, від 24.10.2017р. №К/800/22195/15, від 19.09.2017р. №К/800/26158/17.
Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Волощук Ігоря Григоровича від 13.11.2015 року № 56/1-ос в частині визнання нікчемним правочину від 17.09.2015 року щодо перерахування грошових коштів в сумі 187 000, 00 грн. з поточного рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_4 на поточний рахунок № НОМЕР_2 ОСОБА_1, з призначенням платежу «повернення безвідсоткової фінансової допомоги за договором № 2603 від 26.03.2015 року, без ПДВ».
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Луньо Іллю Вікторовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» у розмірі 187 000, 00 грн.
4. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 102 (одна тисяча сто дві) грн. 42 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін