Єдиний унікальний номер 725/379/18
Номер провадження 2/725/47/18
02.02.2018 року м. Чернівці
Суддя Першотравневого районного суду м. Чернівці Федіна А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
У січні 2018 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з вище вказаним позовом та просив розірвати шлюб між позивачем та відповідачем; стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 705 грн.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, дана позовна заява підлягає залишенню без руху, як така, що не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до вимог ст.ст. 14,110,111,112 СК України, сімейні права є такими, що тісно пов'язані з особою. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Частиною третьою ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Разом з тим, обставини, якими обґрунтовуються в позовній заяви вимоги щодо розірвання шлюбу викладені представником позивача від імені ОСОБА_1 та позовна заява підписана саме представником, а тому, з урахуванням характеру сімейних відносин, які тісно пов'язані з особою, в даному випадку в позовній заяві відсутній виклад обставин, якими обґрунтовуються вимоги про розірвання шлюбу.
Крім того, згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Так, до позовної заяви додано письмовий переклад довіреності, яка посвідчена нотаріусом м Москви, Російської Федерації, про те, що ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_2 підписувати від її імені позовні заяви та пред'являти їх до суду.
Довіреності, які видані іноземними органами і будуть пред'являтися на території України, зокрема для вчинення нотаріальної дії нотаріусами України, мають відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством України та міжнародним договорам.
Відповідно до статті 100 Закону України "Про нотаріат", документи, які складено за кордоном з участю іноземних властей або які від них виходять, приймаються нотаріусами за умови їх легалізації органами Міністерства закордонних справ України. Без легалізації такі документи приймаються нотаріусами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.
Крім того, відповідно до статті 98 цього Закону нотаріуси приймають документи, складені відповідно до вимог іноземного права, а також вчиняють посвідчувальні написи за формою, передбаченою іноземним законодавством, якщо це не суперечить законодавству України.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про міжнародне приватне право", документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Конвенція 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, згода на обов'язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів", набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22.12.2003 року.
Статтею 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Представником позивача не позовної заяви не додано апостиля, який б підтверджував дійсність вказаної вище довіреності, у зв'язку з чим вимоги ч. 7 ст. 177 ЦПК України в даном у випадку не дотримані.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 184, 258, 260, 272, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів залишити без руху, надавши позивачу з дня отримання ним даної ухвали 7-денний строк для усунення недоліків, вказаних в описовій частині ухвали.
У разі невиконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у вказаний строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Відповідно до ст.353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці А. В. Федіна