Рішення від 29.01.2018 по справі 643/11870/17

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/11870/17

Провадження № 2/643/1201/18

29.01.2018 Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - Скотаря А.Ю.;

при секретарі - Кречетовій М.А.;

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові розглянув цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення і гарячу воду, -

ВСТАНОВИВ:

КП «Харківські теплові мережі» (далі Підприємство) звернулось до суду з позовною заявою, уточнивши її в наступному, в якій зазначило, що відповідач зареєстрований і мешкає в квартирі АДРЕСА_1, користується послугами з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, проте не в повному обсязі їх сплачує, в зв'язку з чим виникла заборгованість за період з 01.10.2007 по 30.06.2011 в розмірі 3199,80 грн. Інфляційні витрати за цей період склали 9642,79 грн., 3% річних - 4054,50 грн., а судові витрати становлять 1600,00 грн.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача загалом заборгованість в сумі 16897,09 грн. та судовий збір в сумі 1600,00 грн.

До суду представник позивача подав заяву в якій просить розглянути справу у його відсутність та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача надав заперечення на позов, в яких просив відмовити в задоволенні позову, пославшись на безпідставність заявленого позову та пропущення строку позовної давності. Справу просив розглянути у його відсутність.

Суд, дослідивши надані докази, встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини: відповідач зареєстрована та мешкає в квартирі АДРЕСА_1 з 04.08.2010, про що свідчать дані адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України у Харківській області, довідка з місця проживання дільниці № 32 КП «Жилкомсервіс» (а.с. 11, 30), з погляду на що вимоги позивача до ОСОБА_1 (до зміни прізвища Міщенко) ОСОБА_2 за період з 01.10.2007 до 04.08.2010 є безпідставними, так як остання не була користувачем послуг підприємства.

Як вбачається з відомості нарахувань та оплат за теплову енергію за період часу з серпня 2010 по 30.06.2011 виник борг лише за два місяці, а саме за травень 2011 року в розмірі 12,29 грн. та за червень 2011 року в розмірі 11,11 грн. - згідно відомості без дати, доданої до первісного позову та 104,7 грн. - згідно відомості без дати, доданої до уточненого позову (а.с. 4, 5, 85, 86).

Борг в 12,29 грн. за травень 2011 року підтверджується й наданою відповідачем квитанції за травень 2011, згідно якої за послуги Підприємства мало б бути сплачено 83,48 грн., тоді як сплачено, згідно чеку, 71,19 грн. (а.с. 57).

Разом з тим заборгованість за червень 2011 року не підтверджена, так як за цей місяць відповідачем сплачено 92,96 грн., тобто сума, яка була нарахована позивачем за надані ним послуги (а.с. 58).

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - у відповідності зі звичаями ділового обігу чи іншими вимогами, які звичайно пред'являються.

Разом з тим суд вважає, що підтверджені вимоги позивача в розмірі 12,29 грн. є такими, що знаходяться поза межами позовної давності і не можуть бути задоволені враховуючи відповідну заяву відповідача та відсутність підстав для застосування положень ст. 264 ЦК України, так як оплата чергових платежів не свідчить про визнання відповідачем боргу за минулий період.

Відповідно до положень ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, той факт, що підтверджені вимоги позивача стосуються стягнення заборгованості, виниклої у 2011 році, судовий наказ від 14.09.2011 з приводу стягнення якої було скасовано ще в 2012 році, тобто більш ніж три роки тому, а з даним позовом Підприємство звернулось до суду лише в вересні 2017 року, в задоволенні позову в цій частині має бути відмовлено.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позову про стягнення заборгованості за період з 01.10.2007 по 30.04.2011 та за червень 2011 року через безпідставність і необґрунтованість заявлених вимог, про що йдеться вище, а в частині стягнення боргу за травень 2011 року - через сплив позовної давності. Вимоги про стягнення інфляційних витрат та 3% річних, як похідні від вимог про стягнення основної суми боргу, також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 264, 267, 526 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення і гарячу воду залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.Ю. Скотар

Попередній документ
71967580
Наступний документ
71967582
Інформація про рішення:
№ рішення: 71967581
№ справи: 643/11870/17
Дата рішення: 29.01.2018
Дата публікації: 06.02.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про стягнення плати за користування житлом