У.н.415/6571/17
Н.п.2-а/415/29/18
25.01.18 року Лисичанський міський суд Луганської області
у складі: головуючої судді Чернобривко Л.Б.
при секретарі Павлові О.В.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача Кононова М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора з особливих доручень ВМАЗ УПП в м.м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Кононову Миколі Андрійовичу про оскарження дій суб'єкта владних повноважень , скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом до старшого інспектора з особливих доручень ВМАЗ УПП в м.м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному - Кононова Миколи Андрійовича про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, скасування постанови про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 14.10.2017 року він керуючи автомобілем ВАЗ 21099 н.з НОМЕР_2 рухався до м. Новодружеська. Біля зупинки маршрутних транспортних засобів «зупинка центральна» помітив патрульний автомобіль з ввімкненим проблисковим сигналом, який їхав йому назустріч на автодорозі, яка мала розподільну смугу та дозволяла одночасний рух в обох напрямках. Оскільки позивач віз медичного працівника до свого хворого діда та автодорога дозволяла безперешкодному руху транспортного засобу в обох напрямках, тому він не став зупинятись перед автомобілем поліції, оскільки цього не вимагала дорожня обстановка. Після цього він був зупинений працівниками поліції. 20.10.2017 року постановою старшого інспектора з особливих доручень ВМАЗ УПП в м.м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Кононова Миколи Андрійовича, позивача визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.3ст. 122 КУпАП України, яке, полягає у тому, що водій, ОСОБА_1, 14.10.2017 року об 11 годині 55 хвилин, керуючи транспортним засобом ВАЗ-21099, номерний знак НОМЕР_1, при наближенні службового автомобіля н.з. НОМЕР_2 з увімкненим проблисковим маячком синього та червоного кольору та спеціальним звуковим сигналом, який рухався по зустрічній смузі супроводжуючу колону не зупинився біля правого краю проїзної частини щоб надати дорогу та забезпечити проїзд, чим порушив п. 3.2 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав, у своїх поясненнях посилався на обставини, викладені у позовній заяві про що надав суду відповідні докази. Доповнив, що він їхав до діда, який себе погано почував разом з медичним працівником для надання медичної допомоги, тобто рухався без зупинки в стані крайньої необхідності. У зустрічному йому напрямку дійсно рухалась автомашина поліцейських, автоколону він побачив пізніше, коли проїхав далі. Красного маячка на автомашині поліцейських він не бачив. Оскільки дорога має розподільчу полосу, його автомашина ніяким чином не припиняла руху автоколони, тому зайнявши крайню праву позицію на своєму автомобілі він продовжував рух, автоколона проїхала без перешкод, не зупиняючись. Крім того, автомашина поліцейських зупиняла його в районі зупинки автотранспорту, де зупинятися не можна. Приїхавши до діда, медпрацівником діду була надана медична допомога та викликати швидку допомогу дід заборонив. Про те, що він поспішає до діда, він повідомляв працівника дорожньої поліції.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, зазначив, що позивач не дав проїзд службовому автомобілю, який супроводжував колону чим порушив п. 3.2 ПДР України. Розподільча лінії на автодорозі відсутня. При наявності такої лінії водій міг би не зупинятися. Позивач хоче ухилитися від покарання, оскільки вказував різні причину порушення п. 3.2 ПДР.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила що 14.10.2017 року вона разом з ОСОБА_1 їхала до м. Новодружеськ, щоб оказати медичну допомогу діду позивача, якому стало погано. При в'їзді до м. Новодружеськ вони побачили колону автомашин, ОСОБА_1 прийняв вправо, продовжуючи рух Після чого їх автомобіль був зупинений працівниками поліції, які посилались на те, що водій не зупинив транспортний засіб та не пропустив колону.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав суду, що під несення ним служби, ним було виявлено порушника Правил дорожнього руху, коли під час руху колони та патрульного авто з ввімкненими проблисковими маяками синього та красного кольору, водій автомашини не зупинився біля правого краю проїзної частини , щоб надати дорогу для безперешкодного проїзду. Ним виявися позивач, якого вони зупинили, пояснили йому причину зупинки автомашини. Спочатку він посилався на те, патрульний автомобіль не повинен був супроводжувати колону, в якій він побачив свого знайомого і з яким, ймовірно у нього неприязні відносини, потім просив перенести розгляд справи на іншу дату, бо він їде до батька, якому потрібна термінова медична допомога. Після посилання ОСОБА_1 про надання термінової медичної допомоги його батьку, він був відпущений. Розгляд справи було перенесено на пізніший час, матеріал в його присутності розглядав та приймав рішення по справі Кононов М.А. Позивач порушив п.3.2. Правил городнього руху України, тому його було зупинено. Не заперечує, що на час зупинки автомобілі позивача в ньому знаходилась дівчина. Інспектор Кононов М.А. на підставі ст. 222 КУпАП має право розглядати матеріал про адміністративне правопорушення, навіть коли не був присутнім на місці здійснення адмін..правопорушення.
Судом досліджені наступні письмові докази: копія постанови по справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія АР № 236521 від 20.10.2017 року, диск з відеозаписом.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Постановою від 20.10.2017 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП України, відповідно до якого 14.10.2017 року об 11 годині 55 хвилин, керуючи транспортним засобом ВАЗ-21099, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 при наближенні службового автомобіля н.з. НОМЕР_2 з увімкненим проблисковим маячком синього та червоного кольору та спеціальним звуковим сигналом, який рухався по зустрічній смузі супроводжуючу колону, не зупинився біля правого краю проїзної частини, щоб надати дорогу та забезпечити проїзд, чим порушив п. 3.2 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП (а.с.8).
Відповідно до ст. 3 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідальність за ч.3 ст.122 КУпАП настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
У разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів). На транспортних засобах, які рухаються в супроводжуваній колоні, повинне бути ввімкнено ближнє світло фар. Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов'язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов'язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку (п.3.2 ПДР України).
Розділювальна смуга виділений конструктивно або за допомогою суцільних ліній дорожньої розмітки1.1і1.2елемент автомобільної дороги, який розділяє суміжні проїзні частини. Розділювальна смуга не призначена для руху або стоянки транспортних засобів.
У судовому засіданні встановлено, що 20 жовтня 2017 року постановою серія АР № 236521 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач у судовому засіданні, не надав суду достатніх та належних доказів підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, не надав документів, які стали підставою для прийняття рішення про притягнення до відповідальності позивача.
У судовому засіданні було оглянуто СD-диск з відеозаписом, наданий відповідачем на підтвердження фактів, викладених в оскаржуваній постанов із якого вбачається, що автомобіль патрульної поліції рухався по автодорозі у зустрічному напрямку з автомобілем позивача. Відстань між автомобілями була достатньої, щоб колона, яку супроводжувала автомашина патрульної поліції безперешкодно проїхала повз автомобіля позивача.
Однак, з вищевказаного відеозапису неможливо встановити наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскільки на ньому зафіксовано рух автомобіля який не перешкоджав руху колони.
З огляду на викладене наданий відеозапис жодним чином не підтверджує факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем.
Відповідно до ч.1 ст. 222 КУпАП України органи національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 122 КУпАП. Тому посилання позивача на те, що саме відповідач не мав права розглядати даний адміністративний матеріал безпідставні.
Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
З наведених обстави суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП не доведена, прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення, відповідно постанова АР № 236521 від 20 жовтня 2017 підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. ст. 3, 77, 241-250,286 КАС України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого інспектора з особливих доручень ВМАЗ УПП в м.м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Кононову Миколі Андрійовичу про оскарження дій суб'єкта владних повноважень , скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати дії старшого інспектора з особливих доручень ВМАЗ УПП в м.м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Кононову Миколі Андрійовичу неправомірними.
Скасувати постанову серія АР № 236521 від 20 жовтня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 3 КУпАП з накладенням штрафу в сумі 510 грн. та закрити провадження по справі.
Постанова Лисичанського міського суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчисляється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Б. Чернобривко
Повний текст постанови виготовлений 30.01.2018 року
Суддя Л.Б.Чернобривко