Справа № 395/785/17 Провадження № 2/395/44/2018
30 січня 2018 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Орендовського В.А.,
при секретарі Данільченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої ушкодженням здоров'я,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, у якій просить стягнути з відповідача на його користь спричинену матеріальну шкоду у розмірі 40 299,90 грн., моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31 грудня 2016 року приблизно о 21-00 год., ОСОБА_2, керуючи легковим автомобілем ВАЗ-2105, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Соборності в м. Новомиргород Кіровоградської області, допустив наїзд на позивача. По даному факту було відкрите кримінальне провадження, яке було закрите постановою слідчого від 29 березня 2017 року. В результаті наїзду автомобілем, позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забиття головного мозку, рани тім'яної ділянки голови справа, перелому акроміального кінця правої ключиці, шийки правої лопатки, багато уламкового перелому обох кісток лівої гомілки, гематоми лівого стегна, які відносяться до категорії середніх, що спричинили тривалий розлад здоров'я. В зв'язку з отриманими травмами позивач знаходився на лікуванні в Кіровоградській обласній лікарні та Новомиргородській ЦРЛ. На лікування, поїздки з Новомиргорода в Кіровоград сестри позивача, так як позивач не міг обходитися без сторонньої допомоги, були витрачені кошти в сумі 40299,90 грн. Крім майнової, позивачу також спричинена тяжка моральна шкода. Після наїзду позивач пережив психологічний шок і сильний фізичний біль, який відчуває по теперішній час. В лікарні позивач лежав безпомічний, потребував сторонньої допомоги. Пережив дві операції, які добавили позивачу моральних страждань. В результаті наїзду позивач був позбавлений можливості повноцінного життя, спілкування з рідними та друзями. ОСОБА_2 не надав позивачу жодної допомоги. Позивач вимушений був шукати кошти на ліки. Спричинену моральну шкоду позивач оцінює в 50 000 грн.
Ухвалою суду від 03 листопада 2017 року до участі у справі залучено ТДВ Страхову Компанію «Альфа-Гарант», як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позов повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_3 заперечила проти задоволення позову, при цьому зазначила, що вказану шкоду повинна відшкодувати ТДВ Страхова Компанія «Альфа-Гарант», оскільки нею була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача.
Представник третьої особи повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, проте направив до суду клопотання з проханням розглядати справу без участі представника.
Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, серед іншого, транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Згідно п.11 вказаної Постанови Пленуму ВСС України за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові.
Судом встановлено, що 31 грудня 2016 року приблизно о 21-00 год., ОСОБА_2, керуючи легковим автомобілем ВАЗ-2105, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Соборності в м. Новомиргород Кіровоградської області, допустив наїзд на позивача.
По даному факту було відкрите кримінальне провадження № 12016120220000625, внесене до ЄРДР 31 грудня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Постановою слідчого від 29 березня 2017 року було закрите кримінальне провадження № 12016120220000625, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
В результаті наїзду автомобілем, позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забиття головного мозку, рани тім'яної ділянки голови справа, перелому акроміального кінця правої ключиці, шийки правої лопатки, багато уламкового перелому обох кісток лівої гомілки, гематоми лівого стегна, які відносяться до категорії середніх, що спричинили тривалий розлад здоров'я, що підтверджується копіями виписок із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 133 та 676.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 03.01.2017 року по 12.01.2017 року знаходився на стаціонарному лікуванні нейрохірургічного відділення Кіровоградської обласної лікарні (а.с. 14) та в травматологічному відділенні Новомиргородської ЦРЛ з 12.01.2017 року по 25.01.2017 року (а.с. 15).
Судом встановлено, що на медикаменти, медичні процедури, переїзди з м. Новомиргорода до м. Кіровограда (Кропивницького) і в зворотному напрямку у зв'язку з лікуванням позивачем були витрачені кошти в сумі 40299,90 грн., що підтверджується копіями квитанцій та не оспорюється стороною відповідача, а тому відповідно до ст.82 ч.1 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.
Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути суму матеріальної шкоди у розмірі 40299 грн. 90 коп.
Крім того, судом встановлено, що позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає в моральних переживаннях, так як він переніс психологічний шок, сильний фізичний біль, вимушений був лікуватися тривалий час, його було позбавлено можливості повноцінного життя, активного спілкування з рідними та друзями і на даний час він продовжує лікування.
Згідно з ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
При з'ясуванні фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов'язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.
Як передбачено п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами та доповненнями, розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин.
Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою.
Виходячи з викладеного вище, приймаючи до уваги відповідне обґрунтування моральної шкоди з боку позивача, обставин її завдання з вини відповідача у зв'язку з скоєнням ДТП, моральних переживань позивача, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 40 000 грн.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд враховує положення ст.133 ЦПК України, згідно якої до витрат пов'язаних з розгляду справи належать витрати на правову допомогу. Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, одночасно з іншими витратами, несуть сторони, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн., які було сплачено за послуги адвоката (а.с.21).
Крім того, відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 1409,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої ушкодженням здоров'я - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40299 грн. 90 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 40000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 5000 грн. витрат на правову допомогу, а всього стягнути 85299 (вісімдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто дев'ять) гривень 90 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) гривень 60 копійок.
У решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: підпис
Згідно з оригіналом:
Суддя: В.А. Орендовський