Справа № 404/8319/17
Номер провадження 1-кп/404/278/18
01 лютого 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника- адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький кримінальне провадження №12017120020013171 від 26.11.2017 року по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Красна Горка Кінель-Черкаського району Самарської області, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого столяром в ТОВ «Дерев'яний двір», зареєстрованого по АДРЕСА_1 , та проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2 ст.185 ч.1 КК України,
ОСОБА_5 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за наступних обставин.
26.11.2017 року приблизно о 18.00 годин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи в кафе «Пітон», що розташоване за адресою: м. Кропивницький, вул. Попова 16/17, помітив на столі, за яким сидів, що знаходиться праворуч від входу, мобільний телефон «LG GХ 500», білого кольору та у цей момент у ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів та переслідуючи мету власної наживи, впевнившись в тому, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії не будуть помічені, ОСОБА_5 , взяв рукою мобільний телефон «LG GХ 500», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №461 від 06.12.2017 року становить 356, 25 грн., з сім-карткою мобільного оператора «МТС», яка для потерпілої матеріальної цінності не становить. В подальшому викрадений мобільний телефон поклав до внутрішнього карману куртки, в яку на той момент він був одягнений.
Після чого, ОСОБА_5 , чекав вдалого моменту, для того щоб зникнути з місця скоєння злочину, але його дії були вчасно виявлені потерпілою ОСОБА_7 . Однак, ОСОБА_5 був затриманий та добровільно видав потерпілій ОСОБА_7 викрадений телефон.
ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, а саме не зміг вийти з приміщення кафе «Пітон» та розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, оскільки його дії були виявлені потерпілою ОСОБА_7 .
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2 ст.185 ч.1 КК України визнав повністю. Показав, що обставини викладені у його обвинуваченні, та встановлені органами досудового розслідування ним визнаються та не оспорюються, погоджується з кваліфікацією вчинених діянь. Від дачі пояснень відмовився в порядку ст.63 Конституції України.
У вчиненому щиро кається, визнає найменування, кількість та вартість викраденого майна, просить вибачення у потерпілого, обіцяє виправитись.
Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні, не оспорює фактичні обставини справи, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, а також заслухавши думку інших учасників судового розгляду, які не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз'яснивши їм наслідки ст.ст.349 ч.3, 394 ч.2 КПК України та з їх згоди, суд обмежившись дослідженням доказів по справі лише дослідженням характеризуючих даних щодо обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, які ним не оспорюються, та роз'яснив усім учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Що цілком узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ст.9 ч.1 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції», якою встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_5 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд, розглядаючи кримінальне провадження у межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_5 за ст.15 ч.2 ст.185 ч.1 КК України, оскільки він вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_5 вчинив закінчений замах на кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, умисне.
Вивчивши відомості про особу обвинуваченого, суд встановив.
ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується позитивно, працює, не одружений, на обліку в лікаря-психіатра не перебуває, знаходиться на диспансерному обліку внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності з 2006 року, осудний, раніше не судимий.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, наслідки суспільно-небезпечного діяння. Беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, його особу, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід обрати міру покарання в межах санкції ст.15 ч.2 ст.185 ч.1 КК України у виді штрафу.
Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за глибоким переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам провадження, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде необхідним і достатнім для його можливого виправлення, перевиховання та профілактики злочинів.
Підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Цивільний позов потерпілою стороною не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні підлягають стягненню із ОСОБА_5 на користь держави, а долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374, 376 КПК України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2 ст.185 ч.1 КК України, та призначити йому покарання за ст.15 ч.2 ст.185 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень) 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судово-товарознавчої експертизи №461 від 06.12.2017 року у розмірі 395 грн. 48 коп.
Речові докази - мобільний телефон «LG GX500», - залишити потерпілій ОСОБА_7 , як власнику.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя Кіровського районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_1