Справа № 466/8740/17
29 січня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі :
головуючого судді Зими І.Є.
при секретарі Борис У.Я.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,-
10.11.2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики в розмірі 25 000 грн., 3 % річних в сумі 1 391,09 грн., інфляційних втрат в сумі 5 960,31 грн. та судових витрат.
Заяву мотивує тим, що 11.03.15р. він позичив ОСОБА_3 25 000 грн. На підтвердження укладення договору позики останній надав боргову розписку, в якій відповідач зобов'язався повернути кошти до 31.12.2015 року. Проте жодних коштів не повернув, ухиляється від виконання своїх зобов'язань, строк дії договору сплив. Тому позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав. Також з врахуванням вимог ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні витрати за прострочення виконання зобов'язання.
Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність. Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надавши пояснення аналогічні викладеним в заяві. Просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подав відзив на позовну заяву.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Судом встановлено, що 11 березня 2015 року позивач ОСОБА_2 надав відповідачу ОСОБА_3 позику в розмірі 25 000 грн.
Відповідно до боргової розписки , копія якої наявна в матеріалах справи , 11.03.15р. відповідач зобов'язався повернути позивачу позичені кошти в розмірі 25 000 грн. до 31 грудня 2015 року.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.
Як встановлено, відповідач ОСОБА_3 жодних коштів не повернув, добровільно не бажає виконувати зобов'язання, строк дії договору сплив.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник , який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором чи законом.
Станом на 10.11.17р., тобто на день звернення до суду , кількість прострочених днів від дня спливу строку зобов'язання становить 677 днів, відповідно три відсотки річних буде становити 1 391,09 грн.
Згідно наданого позивачем розрахунку, інфляційні втрати з січня 2016 року по вересень 2017 року становлять 5 960,31 грн.
Таким чином, задовольняючи позов і стягуючи три проценти річних та інфляційні втрати, суд виходить із того, що боржник не може бути звільнений від передбаченої Законом відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню в користь позивача 640 грн. сплаченого ним при подані заяви судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 598, 599, 625 ЦК України, суд ,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 ( НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2 , прож. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в користь ОСОБА_2 ( НОМЕР_3, ІПН НОМЕР_4 , прож. АДРЕСА_1 ) 25 000 грн. боргу за договором позики, 1 391 грн. 09 коп. - 3 % річних , 5 960 грн. 31 коп. втрат від інфляції та 640 грн. судового збору, а всього 32 991 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області.
Суддя ОСОБА_4