Справа № 2-323/13
2/683/50/2018
22 січня 2018 року м.Старокостянтинів.
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області:
в складі головуючого - судді Андрощука Є.М.
при секретарі Поважнюк О.Б., Крупській В.ІВ., ОСОБА_1
представнику відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Старокостянтинові Хмельницької області справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11267482000 в сумі 41 164,70 грн., що виникла станом на 12 вересня 2012 року, з яких 25 072,86 грн. заборгованості за кредитом та 13 268,84 грн. заборгованості за відсотками,
05 грудня 2012 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11267482000 в сумі 41 164,70 грн., що виникла станом на 12 вересня 2012 року, з яких 25 072,86 грн. заборгованості за кредитом та 13 268,84 грн. заборгованості за відсотками. В обгрунтування позову посилалось на те, 12 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №11267482000, згідно умов якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти в сумі 42 345,00 грн. з розрахуку 16% річних на строк з 12.12.2007р. по 12.12.2012р. для придбання автомобіля. 08.12.2011р. між ПАТ УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купіві-продажу прав вимоги за кредитами, в тому числі і за вказаним кредитним договором. Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує та станом на 12 вересня 2012 року має заборгованісь в сумі 41 164,70 грн., з яких 25 072,86 грн. заборгованості за кредитом та 13 268,84 грн. заборгованості за відсотками, що підлягає стягненню з відповідача разом з 411,64 грн. судових витрат - сплаченого судового збору.
Заочним рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 березня 2012 року позов задоволено повністю (а.п.47-48).
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 31 січня 2017 року, вищевказане заочне рішення скасовано (а.п.94-95).
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16 лютого 2017 року дану цивільну справу направлено за підсудністю до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області і справа надійшла до суду 28 березня 2017 року (а.п.103-104, 108).
Представник позивача подав до суду заяву, де позов підтримав і просив провести розгляд справи за його відсутності, згідний на заочний розгляд справи.
Представник відповідача позов не визнав, заперечив проти його задоволення з тих підстав, що при зверненні до суду з позовом, позивач пропустив строк позовної давності та пояснив, що відповідач здійснив останній платіж на погашення кредиту та відсотків у травні 2008 року та звернувся до суду з письмовою заявою про застосування стоку позовної давності та відмову у позові з цих підстав.
Суд заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази у справі, прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Так, відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду пропустив строк позовної давності на застосуванні якого наполягає представник відповідача.
Так, статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Із положень ч.ч.1, 5 ст.261; ч. 4 ст.267 ЦК України вбачається, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом про захист свого порушеного права 05 грудня 2012 року.
Натомість судом встановлено, що 12 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11267482000, згідно умов якого АКІБ «УкрСиббанк» надав ОСОБА_3 кредитні кошти в сумі 42 345,00 грн. з сплатою 16% річних на строк з 12.12.2007р. по 12.12.2012р. для придбання автомобіля ВАЗ 21112, 2007 року випуску р.н. НОМЕР_1, який Позичальник передав Банку в заставу.
Оскільки, за умовами кредитного договору ОСОБА_3 мав виконувати зобов'язання частинами, то позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і сплати процентів за користування кредитом, повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Банк надав ОСОБА_3 споживчий кредит 12.12.2007р., при цьому кредитним договором установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту та сплати процентів, а й кінцевий строк повного погашення кредиту - 12.12.2012року.
Отже, перебіг трирічного строку позовної давності (ст.257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу та якщо кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, відсотки за кредитом підлягають стягненню з відповідача в межах строку позовної давності за основною вимогою.
Як вбачається з виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011р. та акту-прийому передачі Документації від 04.04.2012р. за Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011р., ПАТ «УкрСиббанк» продав, а ПАТ «Дельта Банк» купив право вимоги за кредитним договором від 08.12.2011р., в тому числі і за кредитними договором ОСОБА_3 №11267482000 від 12 грудня 2007 року (а.с.32-33, 29).
Вказані обставини підтверджуються даними кредитного договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11267482000 від 12 грудня 2007 року (а.п.6-13) та визнаються представником відповідача.
В обґрунтування позову позивачем надано довідку від 12.09.2012р., де зазначено що заборгованість ОСОБА_3 по кредитному договору про надання споживчого кредиту №11267482000 станом на 12 вересня 2012 року складає 41 164,70 грн., в тому числі 25 072,86 грн. заборгованості за кредитом та 13 268,84 грн. заборгованості за відсотками (а.с.27).
Також, позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_3 по кредитному договору про надання споживчого кредиту №11267482000 за період з 19.12.2011р. по 08.06.2017р., з якого вбачається, що ОСОБА_3 сплачував відсотки за вищевказаним договором, а саме: 01.11.2016р. - 1249,84 грн., 01.01.2017р. - 1614,91 грн., 01.03.2017р. - 3588,26 грн., 01.04.2017р. - 2937,33 грн., (а.с.129-137).
Крім того, на виконання ухвали Старокостянтинівського райсуду від 22.11.2017р. про витребування доказів про сплату грошових коштів ОСОБА_3 за договором кредиту №11267482000 за період з 12.12.2007 р., тобто з дня укладення Договору (а.с.194), позивачем 15.01.2018р. надано платіжні доручення та меморіальні ордери про зараховані кошти на рахунок за кредитним договором №1126748200 та вказано, що інших зарахувань - не було (а.с.202), відповідно до яких та згідно виконавчого листа №2-323/2013, виданого 15.05.2013р., стягувались кошти за вищевказаним договором, а саме: 1249,84 грн. 15.11.2016р. (платіжне доручення №3822 /а.с.209/); 1249,84 грн. 29.11.2016р. (меморіальний ордер №15178818 /а.с.210/); 677,88 грн. 15.12.2016р. (платіжне доручення №4185 /а.с.211/); 937,03 грн. 26.12.2016р. (платіжне доручення №4427 /а.с.207/); 937,03 грн. 12.01.2017р. (меморіальний ордер №263277 /а.с.208/); 677,88 грн. 12.01.2017р. (меморіальний ордер №263279 /а.с.212/); 3588,26 грн. 31.01.2017р. (платіжне доручення №62 /а.с.205/); 3588,26 грн. 13.03.2017р. (меморіальний ордер №1645088 /а.с.206/); 2937,33 грн. 31.03.2017р. (платіжне доручення №609 /а.с.203/); 2937,33 грн. 27.04.2017р. (меморіальний ордер №2555464 /а.с.204/).
З вищенаведеного вбачається, що з ОСОБА_3 за виконавчим листом №2-323/2013, виданим 15.05.2013р. на підставі заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 березня 2012 року та для погашення боргу за договором кредиту №11267482000, примусово стягувались кошти у період з 15.11.2016р. по 27.04.2017р.
Однак, як зазначено вище, вищевказане рішення Вишгородського районного суду від 20 березня 2012 року ухвалою Вишгородського районного суду від 31 січня 2017 року скасовано.
Відповідно до положень ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій та згідно з ч.ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, позивачем ні в позовній заяві ні в судовому засіданні не доведено, а судом не встановлено, що відповідач добровільно здійснював погашення кредиту за договором №11267482000 від 12 грудня 2007 року.
За вищевказаних обставин у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11267482000 в сумі 41 164,70 грн., що виникла станом на 12 вересня 2012 року, з яких 25 072,86 грн. заборгованості за кредитом та 13 268,84 грн. заборгованості за відсотками слід відмовити за спливом позовної давності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-80, 89, 244-246 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11267482000 в сумі 41 164,70 грн., що виникла станом на 12 вересня 2012 року, з яких 25 072,86 грн. заборгованості за кредитом та 13 268,84 грн. заборгованості за відсотками.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів через Старокостянтинівський районний суд до апеляційного суду Хмельницької області.
У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя:
ОСОБА_1 рішення складено 30 січня 2018 року.
Суддя: