465/2169/17
2-а/465/65/18
Іменем України
30.01.2018 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
Головуючого судді - Кузь В.Я.
при секретарі - Янковській С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції взводу ОДДЗ батальйону №2 Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії АР № 689663 від 07.04.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП,-
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Інспектора патрульної поліції взводу ОДДЗ батальйону №2 Управління патрульної поліції у м. Львові лейтенанта поліції Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії АР № 689663 від 07.04.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серії АР № 689663 , 07.04.2017 року об 11 год. 25 хв. він, позивач, керуючи автомобілем Audi A6 ALLROAD державний номерний знак ВС8444CH, на автодорозі Львів - ОСОБА_3 М-09 22 км, не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1 "вузька суцільна лінія" та перетнув її при обгоні, чим порушив п. 8.5.1 ПДР України .
Разом з тим, як вказує позивач, він дійсно керував вказаним транспортним засобом, однак правил дорожнього руху не порушував, оскільки доказів протилежного працівниками поліції не надано.
Серед процесуальних порушень при складанні постанови про адміністративне правопорушення звертає увагу суду на недотримання відповідачами вимог ст.ст. 268 КУпАП, зокрема щодо роз"яснення його процесуальних прав.
Відтак, із цих підстав просить визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, пояснення дали аналогічні викладеним в позові. Просять позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
У той же час , подав письмові пояснення, зміст яких, не спростовує тверджень позивача щодо дотримання процесуальних вимог працівниками поліції, а також доказів, які б підтверджували фактичні обставини, що викладені в постанові, яка оскаржується. Просить розглянути справу у відсутності представника.
Суд відповідно до ст.205 КАС України, проводить розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи документів та доказів, при цьому враховує вимоги ст. 77 КАС України, згідно якої, у справах даної категорії обов'язок доказування покладається на відповідача, якщо ним заперечується адміністративний позов.
Розглянувши пояснення позивача та його представника, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, враховуючи заперечення відповідача, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення .
Судом встановлено, що 07.04.2017 року інспектором взводу ОДДЗ батальйону №2 Управління патрульної поліції у м. Львові лейтенантом поліції ОСОБА_2 складено постанову про адміністративне правопорушення серії АР № 689663 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Відповідно до даної постанови, ОСОБА_1 07.04.2017 року об 11 год. 25 хв. керуючи автомобілем Audi A6 ALLROAD державний номерний знак ВС8444CH, на автодорозі Львів - ОСОБА_3 М-09 22 км, не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1 "вузька суцільна лінія" та перетнув її при обгоні, чим порушив п. 8.5.1 ПДР України .
При цьому, у постанові не вказано ряд суттєвих обставин на які покликається позивач, та які об"єктивно впливали на прийняте рішення.
Відтак, суд враховуючи сукупність матеріалів справи та пояснення позивача, визнає дану постанову такою, що не відповідає вимогам ст. 283 КпАП України, у звязку з чим, така постанова відповідно до вимог ч. 3 ст. 293 КУпАП підлягає скасуванню.
Так, стороною відповідача не надано суду будь - яких законодавчих чи нормативних документів, які б підтверджували, що інспектор взводу ОДДЗ батальйону №2 Управління патрульної поліції у м. Львові лейтенант поліції ОСОБА_2 наділений повноваженнями патрулювати у Львівській області на автодорозі Львів - ОСОБА_3 та має право на складання постанов, у порядку, передбаченому ст. ст. 222, 283 КУпАП.
Постанова складена представником відповідача не відповідає вимогам ст.283 КУпАП , оскільки в ній не зазначено до якого органу належить посадова особа - інспектор поліції, що склав постанову, а батальйон №2 не є органом, а може бути тільки підрозділом; у постанові від 07 квітня 2017 року відсутній опис обставин, установлених при розгляді справи.
Згідно змісту постанови значиться, що розглядалися матеріали про адміністративне правопорушення, проте, які саме, у постанові не зазначено; покликання у постанові на ст. 33 КУпАП хоч і містяться, проте не враховані та не вмотивовані; зазначені у постанові фактичні обставини, які інспектор вважає встановленими, таким не відповідають; не враховано вимоги ст. 280 КУпАП; інспектором не роз'яснено ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що підтверджується змістом постанови ; інспектором не зазначено свідків події .
За даних обставин, суд приходить до висновку, що постанова підлягає скасуванню.
Приймаючи дане рішення , суд виходить виключно з норм національного законодавства та міжнародних договорів, що ратифіковані Україною та відхиляє покликання відповідача на будь - які відомчі акти.
Так, відповідно до норм статті 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративні правопорушення - є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративні правопорушення, поясненнями особи , яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих , свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапис які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів при забезпеченні безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 даної норми закону, в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності , покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, в матеріалах справи відсутні докази спростування адміністративного позову, в розумінні ст. 251 КУпАП, а оскаржувана постанова, витяг з наказу по особовому складу, на які відповідач покликається як на правомірність дій інспектора, суперечать фактичним обставинам встановлених судом.
Отже, дії інспектора, що склав оскаржувану постанову, суперечать ст.. 19 Конституції України, згідно якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення , завданням адміністративного судочинства є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст.. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.. 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст.. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Обов'язок поважати права людини закріплений також у ст.. 1 « Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», яка ратифікована Україною 09 листопада 1995 року, а відтак підлягає виконанню державними органами України.
Визначаючи завдання адміністративного судочинства, законодавець у ст.. 2 КАС України зазначив, що таким завданням є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади , органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі № 1-11/2015 за конституційним поданням уповноваженого Верховної ОСОБА_3 з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складення протоколу про адміністративні правопорушення та розгляд уповноваженим органом справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Як зазначає Конституційний суд, аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстави для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення відсутні, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", яке вживається у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься у положеннях частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке вживається в положеннях частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, КУпАП визначені правопорушення, які не потребують довготривалої процедури, але цей перелік є вичерпний, коли особу можна притягти до адміністративної відповідальності безпосередньо на місці вчинення адміністративного правопорушення. В усіх інших випадках, як і в даному випадку, співробітник поліції зобов'язаний скласти протокол, опитати свідків, отримати пояснення від особи, яку притягують до відповідальності, та направити такий протокол уповноваженому органу, де у відділенні поліції уповноважений співробітник з дотриманням вимог КУпАП зобов'язаний розглянути протокол та винести постанову у справі про адміністративне правопорушення, забезпечивши при цьому особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, можливість реалізувати права гарантовані їй статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.
Разом з тим, суд вважає безпідставними позовні вимоги позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача, оскільки відповідно дост. 284 КУпАП, вирішення питання про закриття провадження у справі по адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Судові витрати належить стягнути із бюджетних асигнувань відповідача, відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 55 Конституції України,; ст.ст. 2, 5 - 9, 11, 71, ч. 2 ст. 77, 132, 139, 241-246, 251 КАС України, Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2015 від 08 квітня 2015 року -
Позов задовольнити частково.
Постанову серії АР № 689663 від 07 квітня 2017 року, що винесена Інспектора патрульної поліції взводу ОДДЗ батальйону №2 Управління патрульної поліції у м. Львові лейтенантом поліції ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 з накладенням штрафу у розмірі 255 (двісті п"ятдесят п"ять) грн., скасувати.
Стягнути з бюджетних асигнувань управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (79053, м. Львів, вул.. Перфецького, 19) на користь держави судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн.. 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю таких.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського адміністративного апеляційного суду через суд, що ухвалив рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. Кузь