22.01.2018 Справа №607/13259/17
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М. розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Тернополі про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 402444 від 19.10.2017 року, ОСОБА_1 19 жовтня 2017 року о 02 год. 50 хв., в м. Тернополі по вул. Злуки, 37, керував автомобілем марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Драгер Алкотест» 6810 № ARAM-2250 (повірка дійсна до 13.12.2017 року) та огляду в КУТОР Тернопільському ОНД, водій категорично відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився не повідомивши про причину неявки. Приймаючи до уваги вимоги ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розгляд справи у його відсутності.
Згідно п. 6 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
В судове засідання неодноразово викликались свідки, вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, однак останні в судове засідання не з'являлись, із невідомих на те суду причин.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Таким чином, приймаючи до уваги вимоги ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення на гр. ОСОБА_1 за вчинене ним правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, могло бути накладене не пізніше 19 січня 2018 року.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов:
- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;
- закінчення встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня виявлення правопорушення).
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
Пункт 7 частини 1 статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Закриття провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності у зв'язку з закінченням строків є формою вираження відмови держави від притягнення особи до адміністративної відповідальності, а, в свою чергу, метою останньої є доведення вини.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є саме постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 38, 130, 247, 283, 284 КУпАП, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяОСОБА_2