30.01.2018 Київ К/9901/8401/18 817/1921/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 (головуючий суддя - Хаюк С.М., судді - Бондарчук І.Ф., Моніч Б.С.) у справі № 817/1921/15
за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до відповідача Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області
про скасування наказу, -
09 липня 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному) про скасування наказу від 07.07.2015 № 424.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що наказ № 424 від 07.07.2015 ДПІ у м. Рівному на проведення документальної перевірки суперечить абзацу 2 п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки перевірка призначена за період та з питань, що були охоплені попередніми перевірками, проведеними вказаним контролюючим органом.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.08.2015 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у м. Рівному від 07.07.2015 № 424.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.08.2015 скасовано та відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що підпункт 78.1.11 пункт 78.1 статті 78 ПК України містить імперативний припис щодо обов'язку податкового органу призначити позапланову перевірку у випадку отримання постанови слідчого у кримінальній справі. До того ж, в силу вимог пункту 78.2 статті 78 ПК України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Відповідач надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на висновки суду апеляційної інстанції.
24.01.2018 справу, в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.07.2015 ДПІ у м. Рівному прийнято наказ № 424 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2012 по 31.05.2015».
Зі змісту наказу вбачається, що перевірка призначена на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, пп. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82 ПК України, у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності слідчого управління УМВС України в Рівненській області від 23.05.2015 .
07.07.2015 ДПІ у м. Рівному направила ФОП ОСОБА_2 листа №14378/17-16-17-01-10 про надання документів (інформації) за період з 01.01.2012 по 31.05.2015.
У відповідь на вказаний лист 10.07.2015 позивач повідомив про недопущення контролюючого органу до проведення позапланової виїзної документальної перевірки, оскільки відсутні правові підстави для її проведення, про відмову у наданні документів для перевірки у зв'язку з оскарженням наказу в судовому порядку, та просив зупинити проведення перевірки до моменту вирішення справи по суті.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в силу частин першої, сьомої статті 110 Кримінального процесуального кодексу України податковий орган зобов'язаний призначити позапланову перевірку у випадку отримання постанови слідчого у кримінальному провадженні. При цьому виконання такого обов'язку не передбачає дослідження контролюючим органом підстав призначення відповідної перевірки слідчим, оцінювання правомірності та законності цієї перевірки.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у спірних правовідносинах ДПІ у м. Рівному діяла у відповідності до вимог закону з огляду на таке.
Підстави та порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено статтею 78 ПК України.
Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Частиною 7 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
Разом з тим, органи фіскальної служби та їх посадові особи при виконанні такого обов'язку, у тому числі прийнятті наказів про проведення позапланової перевірки, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України, та не допускати згідно зі ст. 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
З огляду на викладене, відповідач при винесенні оскарженого наказу зобов'язаний був дотримуватися приписів пункту 78.2 ст. 78 ПК України, згідно з якими контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
Як свідчать матеріали справи, за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року ДПІ у м. Рівному було проведено планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання вимог законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про що складено акт 16.07.2014 №112/17-01/НОМЕР_1.
За період з 01 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року ДПІ у м. Рівному проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків, про що складено акт від 04.07.2014 №118/1745/НОМЕР_1.
За період з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року ДПІ у м. Рівному проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, зокрема правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, про що складено акт від 27.05.2015 № 60/1745/НОМЕР_1.
Таким чином, призначаючи документальну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_2, до предмету якої входять у тому числі питання, що були охоплені під час попередніх перевірок, відповідачем було порушено заборону, встановлену абзацом 2 пункту 78.2 статті 78 ПК України.
При цьому, суд апеляційної інстанції проігнорував вказану норму, не вірно застосувавши до спірних правовідносин абзац перший пункту 78.2 статті 78 ПК України, відповідно до якого обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що абзац другий пункту 78.2 статті 78 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не забороняє проводити документальну позапланову перевірку, зокрема, на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України за період, який раніше перевірявся, якщо предметом перевірки будуть інші питання, не охоплені попередніми перевірками, але при цьому чітко визначені в наказі контролюючого органу.
Забезпечення чіткого визначення (обмеження кола) питань, що підлягають перевірці дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, у ході конкретної перевірки не призводитиме до порушення принципу правової визначеності між платником податку та органом фіскальної служби, який здійснює адміністрування та контроль за сплатою податків і зборів таким платником податків, що відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини в частині прогнозованості діяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскаржений наказ про проведення перевірки від 07.07.2015 № 424 не відповідає наведеним вище вимогам, оскільки прийнятий ДПІ в м. Рівному з порушенням вимог абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 ПК України. При цьому, судом касаційної інстанції враховано, що окремі періоди (з 01.01.2012 по 31.05.2015) не охоплювалися попередніми перевірками, проте з огляду на встановлену протиправність оскарженого наказу, а також відсутність у ньому розмежування періодів перевірки та чіткого визначення кола питань, що підлягають перевірці, колегія суддів дійшла висновку, що спірний наказ підлягає скасуванню повністю, а контролюючий орган, в свою чергу, не позбавлений можливості прийняти інший наказ, конкретизувавши предмет та період перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскільки судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 352, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 - скасувати, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.08.2015 - залишити без змін.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 87,71 грн. (вісімдесят сім гривень 71 коп.).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова