30.01.2018 Київ К/9901/1926/18 804/6950/13-а
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року (суддя Парненко В.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року (головуючий суддя Іванов С.М., судді Чабаненко С.В., Шлай А.В.) у справі №804/6950/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергополіс» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергополіс» (далі - ТОВ «Енергополіс») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська) від 08.05.2013 року № 0000111502 та № 0000101502.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2014 року, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська оскаржило їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2014 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме - ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України, та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на неповідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.
Надаючи оцінку обставинам у справі суд виходить з наступного.
Однією з основних засад судочинства, визначеною п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Кодексом адміністративного судочинства України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, який полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень (ст. 13 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на час вирішення справи судом апеляційної інстанції).
В обґрунтування касаційної скарги ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, зокрема, посилається на те, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 року призначено дану справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 11.09.2014 року о 09:00 год. При цьому, жодної ухвали чи судової повістки про призначення справи на 21.07.2014 року не отримувала.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чередниченко В.Є. від 26.09.2013 року призначено справу до апеляційного розгляду на 11.09.2014 року о 09:00 год.
Судову повістку про розгляд справи 11.09.2014 року відповідачем отримано 18.10.2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2, а. с. 42).
На підставі розпорядження керівника апарату Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11 2013 року здійснено повторний автоматичний розподіл справи №804/6950/13-а.
Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Іванова С.М. від 21.11.2013 року прийнято справу №804/6950/13-а до провадження та призначено справу до апеляційного розгляду на 21.07.2014 року о 10.40 год.
Телефонограмою від 14.07.2017 року ТОВ «Енергополіс» повідомлено про розгляд даної справи 21.07.2014 року о 10.40 год. (т.2, а.с.47).
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про те, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було повідомлено про розгляд справи, призначеної на 21.07.2014 року о 10.40 год.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час вирішення справи судом апеляційної інстанції) законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Крім того, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час вирішення справи судом апеляційної інстанції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час вирішення справи судом апеляційної інстанції) предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі; для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.
Частина 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час вирішення справи судом апеляційної інстанції) встановлює, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, неповідомлення судом апеляційної інстанції сторони у справі про дату, час та місце розгляду справи позбавило суб'єкта владних повноважень на надання доказів для об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи, чим було порушено норми процесуального закону.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017 року) порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Отже, під час розгляду даної справи судам необхідно забезпечити рівні права учасників процесу у наданні ними доказів для всебічного, повного дослідження та вивчення усіх обставин справи, необхідних для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
В зв'язку з цим, відповідно до вимог ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Хохуляк
Судді Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна