31 січня 2018 р. Справа № 816/1520/17
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Бершова Г.Є.,
суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКрАЗ" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 (суддя М.В. Довгопол, м. Полтава, повний текст складено 20.11.17) по справі № 816/1520/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКрАЗ"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання недійсним, протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКраЗ" (надалі по тексту - позивач, ТОВ "ТД "АвтоКраЗ") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі по тексту - відповідач, Офіс великих платників ДФС) про визнання недійсним, протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 08 червня 2017 року № 0003971402.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 у задоволенні адміністративного позову ТОВ "ТД "АвтоКраЗ" відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обгрунтування доводів апеляційної скарги стверджує, що судом першої інстанції не враховано факт отримання позивачем листа від компанії "Legaline Logistics OU" (Республіка Естонія), в якому остання не може виконати зобов'язання перед ТОВ "ТД "АвтоКраЗ" за угодою № 713ТД/16 від 19.07.2016 через форс-мажорні обставини, а саме: введення санкцій з боку Європейського Союзу та Естонії по відношенню до Російської Федерації, оскільки виробником непоставленої у строк продукції є ВАТ "Автодизель" (Ярославський моторний завод), у зв'язку з чим відсутня вина позивача за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності,
Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, ввважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, учасниками справи не оспорюється та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у період з 24.04.2017 по 28.04.2017 головним державним ревізором-інспектором Офісу великих платників податків ДФС Гончаруком О.Ю. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТД "АвтоКраЗ" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійснення зовнішньоекономічних операцій на підставі листів від ПАТ "Укрсоцбанк" та ПАТ "Альфа-Банк", результати якої оформлені актом від 11.05.2017 № 981/28-10-14-02/37468941 / а.с. 122-136/.
Підстави та порядок перевірки позивачем не оскаржуються.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ТД "АвтоКраЗ" термінів розрахунків згідно статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за контрактом № 713ТД/16 від 19.07.2017 з нерезидентом "Legaline Logistics OU" (Республіка Естонія):
- повернення коштів на суму 2213700 рос. руб., які були частиною передоплати, здійсненої згідно платіжного доручення від 09.08.2016 №313 (граничний термін надходження товару (повернення коштів) - 07.12.2016) відбулося з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків на 22 дні (08.12.2016 - 29.12.2016);
- між граничним терміном надходження товару (повернення коштів) - 07.12.2016) на суму 6048199 рос. руб. та днем прийняття позовної заяви до Господарського суду Полтавської області (13.02.2017) відбулося порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків на 67 днів (08.12.2016 - 12.02.2017).
На підставі висновків акту перевірки від 11.05.2017 № 981/28-10-14-02/37468941 Офісом великих платників податків ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" №0003971402 від 08.06.2017, яким позивачу визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, 21081000, у розмірі 554426,46 грн /а.с. 10-11/.
За результатами розгляду скарги позивача на вказане податкове повідомлення-рішення ДФС України прийнято рішення від 15.08.2017 № №17923/6/99-99-11-01-02-25, яким скаргу платника податків залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін / а.с. 12-16/.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення №0003971402 від 08.06.2017, яким позивачу визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, 21081000, у розмірі 554426,46 грн, прийнято Офісом великих платників податків ДФС на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені законодавством, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які мали значення для його прийняття.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ТД "АвтоКраЗ" (продавець) та компанією "Legaline Logistics OU" (Республіка Естонія) (покупець) укладено контракт від 19.07.2016 № 713ТД/16 щодо купівлі-продажу двигунів внутрішнього згорання (силові агрегати) виробництва Відкритого акціонерного товариства "Автодизель" (Ярославський моторний завод) /а.с. 150-156/.
За змістом пункту 2.2. контракту поставка продукції здійснюється на умовах 100 % авансування. Строк поставки - 30 календарних днів з моменту здійснення передоплати.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" /у редакції чинній на час спірних правовідносин/ імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
В силу положень частини 4 статті 2 Закону Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Пунктом 1 постанов Правління Національного банку України від 14.09.2016 №386 (діяла у період з 15.09.2016 до 15.12.2016) та від 13.12.2016 № 410 (набрала чинності з 16.12.2016 і діяла на час спірних правовідносин) встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.
Таким чином, розрахунки за операціями з імпорту у спірний період мали здійснюватись у строк, що не перевищує 120 календарних днів.
На виконання умов вказаного контракту позивачем здійснено передоплату на користь нерезидента на загальну суму 25 739 492,00 рос. руб. (еквівалент 9 816 270,06 грн.), про що свідчить платіжне доручення від 09.08.2016 № 313 /а.с. 157-158/. Відтак, граничний строк надходження товарів в силу вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" становив 07.12.2016 (120 календарних днів).
Компанією "Legaline Logistics OU" в межах встановлених законодавством строків здійснено поставку товару на митну територію України відповідно МД типу ІМ-40ДЕ від 30.08.2016 № 007255, від 05.09.2016 № 007392 та № 007394 /а.с. 163 - 185/, а також 28.10.2016 повернено кошти позивачу в сумі 600 000 рос. руб. (еквівалент 243 018 грн) /а.с. 159/.
Разом з тим компанією "Legaline Logistics OU" повернено кошти на суму 2213700 рос. руб., які були частиною передоплати, здійсненої згідно платіжного доручення від 09.08.2016 №313, також 29.12.2016, тобто з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків на 22 дні (08.12.2016 - 29.12.2016).
При цьому відповідно до частин 1, 2, 3 статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.
Таким чином, перевищення 120-денного строку розрахунків потребувало висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яке є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів отримання позитивного висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків у сфері ЗЕД за контрактом від 19.07.2016 № 713ТД/16.
Крім того, учасниками справи не оспорюється, що 13.02.2017 у зв'язку з невиконанням нерезидентом умов контракту ТОВ "ТД "АвтоКраЗ" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою від 09.02.2017 №1 (відмітка про прийняття, згідно штемпеля канцелярії суду, датована 13.02.2017) про зобов'язання нерезидента "Legaline Logistics OU" (Республіка Естонія) поставити продукцію на загальну суму 6048199 рос. руб.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.02.2017 позовну заяву було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за № 917/202/17.
За приписами положень статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Враховуючи наведене, а також дату звернення позивача до Господарського суду Полтавської області, між граничним терміном надходження товару (повернення коштів) - 07.12.2016 на суму 6048199 рос. руб. та днем прийняття позовної заяви до Господарського суду Полтавської області (13.02.2017) відбулося порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків на 67 днів (08.12.2016 - 12.02.2017).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає висновок акту перевірки про порушення ТОВ "ТД "АвтоКраЗ" термінів розрахунків згідно статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за контрактом № 713ТД/16 від 19.07.2017 з нерезидентом "Legaline Logistics OU" є обґрунтованим.
Крім того, за приписами частин шостої та сьомої статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
Колегія суддів вказує, що підприємством не надано до суду документів, передбачених наведеними положеннями статті 6 Закону.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи апелянта та вважає правильним висновки суду першої інстанції щодо не врахування листа компанії "Legaline Logistics OU" (Республіка Естонія) /а.с. 8 - 9/, як на підтвердження форс-мажорних обставин, оскільки такий документ з урахуванням вимог статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не є належним і допустимим доказом, що може свідчити про настання таких обставини.
Згідно із частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів звертає увагу на те, що перелік форс-мажорних обставин обумовлено в п. 7.1. контракту позивача із "Legaline Logistics OU", пунктом 7.2. якого передбачено, що сторона, яка посилається на будь-які з обставин, вказаних у п. 7.1. контракту, повинна негайно у письмовій формі повідомити іншу сторону про настання дії цих обставин. Підтвердженням існування та тривалості вказаних обставин буде довідка, видана Торгово-промисловою палатою країни, яка посилається на вказані обставини.
Водночас в силу вимог закону та положень визначеного контракту документів на підтвердження існування та тривалості форс-мажорних обставин позивачем не надано.
Відповідно до положень абзацу першого статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
З урахуванням встановлених обставин справи, нормативно-правового обгрунтування, беручи до уваги те, що розрахунок пені здійснено відповідачем згідно із вимогами статті 4 Закону, з урахуванням факту звернення позивача до Господарського суду Полтавської області з позовом до нерезидента, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення №0003971402 від 08.06.2017, яким позивачу визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, 21081000, у розмірі 554426,46 грн, прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені законодавством, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які мали значення для його прийняття.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ТД "АвтоКраЗ".
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКрАЗ" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 по справі № 816/1520/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.Є. Бершов
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко