24 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1395/17
Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Романішина В.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Фізиної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017р. по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.07.2017р. №0001701302, №0001721302, рішення від 25.07.2017р. №0000881302 та вимоги від 25.07.2017р. №Ф-0000361302, -
У вересні 2017р. ФОП ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до ГУ ДФС у Херсонській області, в якому просив:
- скасувати податкові повідомлення - рішення за №0001701302, №0001721302 від 25.07.2017р. та рішення за №0000881302 від 25.07.2017р., якими позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та з єдиного соціального внеску;
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 25.07.2017р. за №Ф-0000361302.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу ГУ від ДФС у Херсонській області №417 від 22.05.2017р. проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_2 за результатами якої працівниками ДФС 5.07.2017р.. складено акт за №81/21-22-13- 02/27066216, у висновках якого встановлено порушення:
- пп.16.1.2, п.16.1, ст.16, п.177.2, п.177.3, п.177.4 ст.177 ПК України, а саме встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 265345,62грн., в тому числі за 2015р. на суму 115415,42грн. та за 2016р. на суму 149930,2грн.;
- п.2 ч.1 ст.7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ), а саме занижено суму єдиного внеску з чистого оподаткованого доходу на загальну суму 102324,92грн., в тому числі за 205р.на суму 36355,31грн. та за 2016р. - 65969грн.;
- п.п.1.2 п.16 прим. 1 підрозд. 10 розділу XX ПК України, а саме занижено суму військового збору на загальну суму 21 150,34грн., в тому числі за 2015р. в сумі 8656,16грн. та за 2016р. в сумі 12494,18грн.;
- п.51.1. ст.51 ПК України та п.2.1. «Порядку заповнення і подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ф.№1 - ДФ» в частині відображення даних не у повному обсязі.
На підставі вказаного Акту перевірки ГУ ДФС у Херсонській області винесено податкові повідомлення-рішення від 25.07.2017р. №0001701302, №0001711302, №0001721302, рішення від 25.07.2017р. №0000881302 та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25.07.2017р. №Ф-0000361302.
Позивач вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення та вимога ГУ ДФС у Херсонській області прийняті безпідставно, з порушенням чинного законодавства, а тому є такими, що підлягають скасуванню. Крім того, ФОП ОСОБА_2 зазначив, відповідно до п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Посилаючись на вищевказане позивач просив позов задовольнити.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті та відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування відповідачем податкових зобов'язань позивачу за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями є правомірним.
Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що оскаржувані позивачем рішення та вимога винесені на підставі висновків Акту планової перевірки ФОП ОСОБА_2 від 5.07.2017р. № 81/21-22-13- 02/27066216 ( а.с.11-40).
В Акті перевірки зазначено, що грошові зобов'язання позивачеві з податку на доходи фізичних осіб збільшено внаслідок виявлених порушень пп.16.1.2, п.16.1, ст.16, п. 177.2, п.177.3, п.177.4 ст.177 ПК України, з військового збору внаслідок виявлених порушень п.п.1.2 п.16 прим. 1 підрозд. 10 розділу XX ПК України.
Крім того, за Актом перевірки встановлено заниження зобов'язань з єдиного внеску внаслідок виявлених порушень п.2 ч.1 ст.7 ЗУ від 8.07.2010р. №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ).
За результатами виявлених порушень позивачеві додатково обчислено: податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 265345,62грн, в тому числі за 2015 рік на суму 115415,42грн та за 2016 рік на суму 149930,20грн; військовий збір на загальну суму 21150,34грн, в тому числі за 2015 рік в сумі 8656,16грн та за 2016 рік в сумі 12494,18грн; єдиний внесок на загальну суму 102324,92грн, в тому числі за 2015 рік на суму 36355,31грн та за 2016 рік - 65969,61грн, та виявлено порушення п.51.1. ст.51 ПК України та п.2.1. «Порядку заповнення і подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ф.№1 - ДФ» в частині відображення даних не у повному обсязі.
На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Херсонській області винесені податкові повідомлення - рішення від 25.07.2017р. №0001701302, №0001711302, №0001721302, рішення від 25.07.2017р. №0000881302 та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25.07.2017р. №Ф-0000361302.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Акту перевірки грошові зобов'язання з податку на доходи, військового збору, єдиного соціального внеску збільшені внаслідок збільшення річного доходу платника податків за 2015-2016 роки. У свою чергу оподатковуваний дохід позивача за вказані податкові періоди збільшено у зв'язку із збільшенням доходів за 2015 рік на 577 077,32грн. за 2016 рік на 804 039,20грн. та у зв'язку із встановленням завищення задекларованих витрат за 2016 рік на 28 906,34грн.
Відповідно до Акту перевірки збільшення доходів позивача за 2015-2016р.р. пов'язане з тим, що платником податку до складу доходу не включено доходи від надання маркетингових послуг ТОВ «Єв'яп Трейдинг Україна» і ТОВ «Юніка-Сервіс».
Не погодившись з висновками податкового органу, вимогою та прийнятими рішеннями, позивач звернувся в суд з відповідним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення за №0001701302, №0001721302 від 25.07.2017р. та рішення за №0000881302 від 25.07.2017р., якими позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та з єдиного соціального внеску та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 25.07.2017р. за №Ф-0000361302.
Перевіряючи правомірність оскаржуваної вимоги, рішень ДПІ та підстави, за яких позивач просить визнати їх протиправними та скасувати, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно п.1 ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Судом першої інстанції встановлено, що протягом перевіряємого періоду, ФОП ОСОБА_2 мав взаємовідносини з ТОВ «Ев'яп Трейдинг Україна» та з ТОВ «Юніка-Сервіс», з якими було укладено договори на поставку товарів (продукції), а саме: з ТОВ «Ев'яп Трейдинг Україна» від 3.12.2013р. №2013-50; з ТОВ «Юніка-Сервіс» від 2.05.2014р. №518/05/Х.
Крім того, ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання маркетингових послуг з ТОВ «Ев'яп Трейдинг Україна» від 3.12.2013р. №2013 - відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 зобов'язується надати послуги по просуванню товарів по каналам дистриб'юції, та договір про надання послуг щодо просування товарів під торговою маркою "Uniliver" з ТОВ «Юніка-Сервіс» від 1.04.2014р. №593/05/Х.
Суть операцій полягає в тому, що ФОП ОСОБА_2 у 2013-2014 роках укладено договори на поставку від зазначених контрагентів товарів та договори про надання маркетингових послуг позивачем цим постачальникам у просуванні отриманих товарів. Розрахунки з вказаними контрагентами проведено шляхом зарахування однорідних вимог.
На виконання зазначених договорів та врегулювання розрахунків між позивачем та ТОВ «Єв'яп Трейдинг Україна» і ТОВ «Юніка-Сервіс» складено акти заліку однорідних вимог по мірі надання позивачем послуг у просуванні товарів. Акти заліку однорідних вимог підтверджені актами виконаних робіт. Зазначені акти долучені до матеріалів справи.
Як було зазначено вище, частково розрахунки з ТОВ «Єв'яп Трейдинг Україна» і ТОВ «Юніка-Сервіс» були оформлені актами заліку однорідних вимог.
Відповідно до укладених актів заліку однорідних вимог, обидві сторони відображають взаємовідносини у бухгалтерському обліку.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, всього за період з 1.01.2015р. по 31.12.2016р. ФОП ОСОБА_2 отримано доходів від надання маркетингових послуг ТОВ «Єв'ян Трейдінг України» та ТОВ «Юніка-Сервіс» на загальну суму 1381116.52грн., в тому числі за 2015р. -577077,32грн. та за 2016р. - 804039.20грн.
Разом з цим, як вбачається з акту перевірки та перевірялось у суді першої інстанції, доходи за 2015р. та за 2016р. отримані від маркетингових послуг, наданих ТОВ «Єв'ян Трейдінг України» та ТОВ «Юніка-Сервіс» не було відображено у декларації про майновий стан і доходи.
Так, відповідно до п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними із проведенням господарської діяльності такої фізичної особи-підприємця.
Тобто, сума отриманого доходу не у грошовій формі підлягає обов'язковому відображенню у складі загального оподаткованого доходу.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме позивач для включення витрат на придбання товарів від своїх постачальників має довести зв'язок з отриманням оподатковуваного доходу такого звітного періоду. Спосіб здійснення розрахунків не впливає на розмір доходу, а є свідченням отримання цього доходу, оскільки свідчить про завершення розрахунків по цим операціям.
Відповідно, пп.16.1.2, п.16.1, ст.16 ПК України платники податків зобов'язані вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Як зазначив суд першої інстанції, з чим погоджується судова колегія, що з метою правильного визначення бази оподаткування, позивач при надані маркетингових послуг мав включити їх вартість до складу доходів по мірі їх надання та здійснення розрахунків, а вартість отриманих товарів у рахунок сплати вартості маркетингових послуг мав включити до складу витрат у разі документального підтвердження подальшого використання цих товарів в оподатковуваних операціях позивача (подальшого продажу, або іншого використання з метою отримання оподатковуваного доходу).
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів господарського використання отриманих від ТОВ «Єв'яп Трейдинг Україна» і ТОВ «Юніка-Сервіс» товарів у 2015-2016 роках.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.В. Крусян
В.Л. Романішин