Головуючий І інстанції: Шелєхова Г.В.
31 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 591/2315/16а
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Яковенка М.М.
суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.
секретарі судового засідання: Жданюк А.О.
за участі:
позивача ОСОБА_1
представник відповідача Бондар А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 05 грудня 2017 року по справі № 591/2315/16 за заявою ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення та бездіяльності суб'єкта владних повноважень Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в порядку ч. 9 ст. 267 КАС України,
27.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м.Суми із письмовою заявою про роз'яснення судового рішення, а саме безпосередньо просив роз'яснити підстави прийняття ухвали від 23 листопада 2017 року, оскільки з наведених ним порушень законодавства судове рішення судді Бурда Б.В. є не зрозумілим.
Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 05 грудня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду від 23.11.2017 року відмолено.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати, а справу в порядку ст..303 КАС України направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт наголошує на порушеному порядку вирішення питання суддями Бурда Б.В. самовідводу та відмові у відводі судді Шелехової Г.В.. Вважає, що внаслідок безпідставного самовідводу суддею Бурда Б.В. саме він, як суддя який приймав ухвалу від 23.11.2017 року, з огляду на положення ст..170 КАС України повинен вирішувати питання щодо роз'яснення судового рішення, а не інший суддя.В даному випадку, належним судом першої інстанції по суті на цей час не розглянуто заяву про роз'яснення ухвали від 23.11.2017 р., чим порушено ст..55 Конституції України, не виконано вимоги ст..2 КАС України та відмовлено у захисті прав, свобод та інтересів заявника.
Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні. Також наполягав на скасуванні у справі інших судових рішень-ухвал суддів в межах цієї справи, як незаконні, які ним були зазначені в доповненнях до апеляційної скарги. Надана відповідь на відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якій також просить вирішити питання щодо інших ухвал суду, а також не приймати до уваги відзив відповідача та наведені в них заперечення.
Представник відповідача в судовому засідання заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення. Сумським об'єднаним УПФ України в Сумській області на апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано відзив, в якому посилаючись на законність ухвали суду першої інстанції, просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, а ухвалу суду залишити без змін. Наголошують на тому, що заявником ні в заяві про роз'яснення, ні в апеляційній скарзі не зазначає, в чому саме полягає не зрозумілість ухвали від 23.11.2017 р., в якій частині, в чому полягає складність його виконання.
Доводи апелянта щодо не прийняття до уваги зазначеного відзиву, є необґрунтованим. В даному відзиві, який був спрямований позивачу висловлені стороною відповідача свої доводи та міркування стовно апеляційної скарги із спірного питання стосовно відмови у роз'ясненні судового рішення, а тому підстав для його не прийняття немає.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що 23 листопада 2017 року ухвалою Зарічного районного суду м. Суми заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення та бездіяльності суб'єкта владних повноважень Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в порядку ч. 9 ст. 267 КАС України, по справі №591/2315/16-а, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління пенсійного фонду України Сумської області повернено заявнику (Т.3, а. с. 218-219).
Підставами для повернення, стало не дотримання заявником вимог ч.9 ст.267 КАС України (в редакції до 15.12.2017 р.).
27.11.2017 р. ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою про роз'яснення ухвали суду від 23.11.2017 р. (а.с.234-235 т.3). В зазначеній заяві заявник просив роз'яснити йому підстави прийняття судового рішення.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1, суд першої інстанції, з урахуванням приписів ст..170 КАС України, роз'яснень Пленуму Вищого адміністративного суду України, наданих у п. 19 постанови № 7 від 20.05.2013 р. «Про судове рішення в адміністративній справі» виходив з того, що порушені у заяві питання фактично зводяться до незгоди заявника з ухваленим рішенням через неповне, на його думку, з'ясування обставин, оцінку доказів, що мають значення для справи, що є підставою для апеляційного оскарження ухвали суду та не є підставою для роз'яснення рішення суду. В зв'язку з чим, підстав для роз'яснення ухвали суду про повернення позовної заяви, передбачені ч. 1 ст. 170 КАС України не встановлені, а тому заява задоволенню не підлягає.
Здійснюючи апеляційний перегляд, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Судом першої інстанції правильно враховані роз'яснення Пленуму Вищого адміністративного суду України, наданих у п. 19 постанови № 7 від 20.05.2013 р. «Про судове рішення в адміністративній справі», в якому вказано, що за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.
Результатом розгляду заяви про роз'яснення судового рішення є постановлення судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Як було правильно встановлено судом першої інстанції, що у заяві про роз'яснення судового рішення ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення порядку оцінки доказів по справі. ОСОБА_1 у своїй заяві фактично не погоджується з ухваленим рішенням через, на його думку неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, при чому просить роз'яснити йому саме підстави прийняття судом рішення про повернення його заяви, з яким він не погоджується. Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено з посиланням на ст..13 КАС України, що висловлені у заяві доводи по суті є підставою для апеляційного оскарження ухвали суду, а не є підставою для роз'яснення рішення суду.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта стосовно допущеного порядку вирішення питання суддями Бурда Б.В. самовідводу та відмові у відводі судді Шелехової Г.В., що в свою чергу має наслідком скасування ухвали від 05.12.2017 р. та направлення справи на новий розгляд.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2017 р. суддею Зарічного районного суду м.Сум Бурда Б.В. призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали від 23.11.2017 р.
В зв'язку з отриманими суддею Бурда Б.В. даних стосовно того, що відносно нього вирішувалось питання за заявою ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності, ним було подана заява про самовідвід відповідно до п.4 ч.1 ст.27 КАС України, внаслідок чого відбувся повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, що підтверджується відповідним протоколом від 01.12.2017 р. (а.с.10, 12 т. 4).
Справа передана судді Шелєховой Г.В., яку слід вважати повноважним складом суду. Перед судом не доведено допущеного порушення вимог ст..15-1 КАС України щодо визначення судді для розгляду заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду.
За наслідками передачі на розгляд заяви іншому судді, суддею Шелеховою Г.В. прийнято заяву ОСОБА_1 до свого провадження (а.с.24 т.4).
05.12.2017 року ОСОБА_1 було заявлено відвід головуючому у справі судді з посиланням на ст..170 КАС України. З огляду на положення ст..170 КАС України та відсутністю передбачених ст.27 КАС України підстав, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відвід судді було відмовлено (а.с.27 т.4).
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 підстави для відводу судді Шелеховой Г.В. не можна вважати обґрунтованими, а вимоги апелянта стосовно направлення справи на новий розгляд є безпідставними.
Також колегія суддів вважає безпідставними та відхиляє доводи апелянта щодо того, що саме суддя Бурда Б.В. який приймав ухвалу від 23.11.2017 року, з огляду на положення ст..170 КАС України повинен вирішувати питання щодо роз'яснення судового рішення, а не інший суддя.
Колегія суддів вважає помилковими такі доводи, що є невірним тлумаченням апелянтом положень цієї норми. Положеннями ч.1 ст.170 КАС України встановлена можливість розгляду та роз'яснення, або відмова у такому роз'ясненні судового рішення, не з огляду на той самий визначений для розгляду справи склад суддів (судді), який до цього приймав судове рішення, а роз'яснення судового рішення тим судом, яких приймав таке судове рішення, яке підлягає роз'ясненню, тобто саме Зарічним районним судом м.Сум, а не будь-яким іншим судом. З різних об'єктивних чи суб'єктних причин, в силу обставин справи той суддя (склад суддів), які приймали судове рішення, яке підлягає роз'ясненню, можуть бути позбавлені можливості здійснювати розгляд питання про роз'яснення прийнятого ними рішення, в той же час процесуальним законодавством не встановлені обмеження розгляду цього питання іншим суддею (складом суддів).
Розгляд та вирішення по суті заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали від 23.11.2017 р. здійснений належним та повноваженим складом суду першої інстанції, а тому доводи апелянта стосовно порушення ст..55 Конституції України, не виконання вимог ст..2 КАС України, що призвело до відмови у захисті прав, свобод та інтересів заявника, є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо доводів апелянта з приводу задоволення також його апеляційних вимог стосовно інших ухвал прийнятих суддями Зарічного районного суду м.Сум в межах цієї справи, колегія суддів не приймає до уваги та вважає їх безпідставними та необґрунтованими.
Колегія суддів зазначає, що при відкритті апеляційного провадження після усунення недоліків апеляційної скарги, ОСОБА_1 було повідомлено про можливість подання апеляційних скарг на ті судові рішення-ухвали, з якими він не погоджується та які ним наводились в доповнені до скарги, відповідно та за правилами ст..ст.294-297 КАС України.
Крім того, подані в доповненнях до апеляційної скарги, скарга щодо оскарження ухвал Зарічного районного суду м. Суми від 16.11.2017р., 23.11.2017р., 03.10.2017р., 13.10.2017р., 29.11.2017р., 04.12.2017р., 14.11.2017р., 27.11.2017р., 07.12.2017р. по справі № 591/2315/16-а були повернуті без розгляду ОСОБА_1 за ухвалою суду від 25.01.2018 р.
Тобто, в межах цієї справи, апеляційний перегляд здійснюється саме відносно ухвали суду першої інстанції від 05.12.2017 р., апеляційне провадження відносно якої було відкрито за ухвалою від 15.01.2018 р. Апеляційне провадження на інші судові рішення не відкривалось, а тому не може бути предметом апеляційного перегляду.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення за наслідками розгляду з спірного питання по суті.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 195, 292, 294, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 05 грудня 2017 року по справі № 591/2315/16 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У повному обсязі складена 01 лютого 2018 року.
Головуючий суддя (підпис)М.М. Яковенко
Судді(підпис) (підпис) О.П. Лях М.І. Старосуд