22 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12269/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.
за участю секретаря судового засідання Торкот Д.О.
за участю представника сторони позивача - Перхач С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 вересня 2017 року ухвалену головуючим суддею Кучаковським Ю.С. в місті Дрогобичі Львівської області в справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівській області та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій державного виконавця при винесенні постанови від 20.07.2012 року про відкриття виконавчого провадження № 54299473 та про скасування зазначеної постанови.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова суду, на підставі, якої було відкрито виконавче провадження не набрала законної сили, в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначена інша адреса стягувача, ніж у виконавчому листі. Крім того, ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий збір не стягується за стягнення періодичних платежів, яким є пенсія та про стягнення якої зазначено в постанові суду.
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 вересня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд виходив з того, що не знайшли свого відображення твердження позивача, що постанова Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.12.2016 року, за якою виданий виконавчий лист у справі № 442/7455/16-а, ще не набрала законної сили так як судом не надсилався повний текст постанови та вона не була оскаржена в апеляційному порядку.
Крім того, за наявності виконавчого листа, який не визнано таким, що не підлягає виконанню (ст. 259 КАС України) у суду відсутні підстави самостійно вирішувати питання щодо набрання постановою в іншій справі чинності.
Зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження іншої адреси, ніж в виконавчому листі не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, за іншими реквізитами постанова про відкриття виконавчого провадження відповідає виконавчому листу.
В даному випадку виконується судове рішення зобов'язального характеру, а не про стягнення періодичних платежів, як вважає позивач, тому відсутні підстави для звільнення від виконавчого збору.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, в якій вказується на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задоволити.
В обґрунтування апеляційної скарги сторона позивача покликається на те, що судом першої інстанції не враховано, що постанова Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області скерована позивачу лише на повторний запит. Судове рішення прийнято без участі позивача. Рішення суду, яке виконувалось надійшло до Пенсійного фонду лише 01.09.2017 року, яке оскаржене в апеляційному порядку. Отже, судом видано виконавчий лист по рішення, яке не набрало чинності.
Крім того, у виконавчому листі зазначена адреса стягувача, яка різниться з тією, що вказана в постанові Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області (оскарженій).
Також суд не зважив, що мова йде у виконавчім листі про поновлення виплати пенсії, що є періодичним платежем і в цій ситуації виконавчий збір не стягується.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Львівській області Батюк М.В. від 20.07.2017 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 442/7455/16-а, виданого 24.01.2017 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити ОСОБА_3 виплату пенсії з 01.04.2016, та надано боржнику 10 робочих днів, з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, для виконання рішення суду. Пунктом третім вказаної постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 12 800 грн. та витрати виконавчого провадження.
Що стосується доводів про необхідність зупинення виконання судового рішення у зв'язку із його оскарженням та прийняттям до розгляду відповідним судом апеляційної інстанції, то колегія суддів звертає увагу на те, що наявний в матеріалах виконавчий лист не визнано таким, що не підлягає виконання в порядку ст. 259 КАС України, відтак судом першої інстанції правомірно прийнято рішення про відсутність підстави для прийняття такого рішення. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що для зупинення виконання рішення суду, позивач повинен звернутися до суду апеляційної інстанції з відповідним клопотанням, яким відкрито апеляційне провадження по справі.
Покликання про те, що виконавчий збір при виконанні судового рішення не повинен стягуватися, оскільки визначення пенсії є періодичним платежем, виплата якої не обмежена у часі, не знаходить свого підтвердження, адже рішення суду першої інстанції носить зобов'язальний характер та не містить стягнення періодичних платежів і в цій ситуації стягується виконавчий збір, відтак підлягає до виконанню територіальними органами державної виконавчої служби, а не органами державної казначейської служби. Відповідно п. 1 ч. 5 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» застосуванню не підлягає.
З приводу зазначення іншої адреси в оспореній постанові, а ніж у виконавчому листі, то колегія суддів прийшла до висновку про можливість ідентифікації особи та можливість виконання відповідного рішення суду. Причому, із вказаною постановою ознайомлений стягувач та не оспорював питання адреси у визначеному порядку, відтак зазначена адреса відповідає наявній.
Крім наведеного, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.181 КАСУ (в редакції діючої на час прийняття судового рішення) відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби. Проте, позивачем заявлено позовні вимоги до неналежного відповідача, що є ще однією підставою для відмови в позовних вимогах.
Отже, виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст. ст.. 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 вересня 2017 року у справі № 442/5644/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 30.01.2018 року.