31 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 638/19197/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Макаренко Я.М.
суддів: Мінаєвої О.М. , Бартош Н.С.
за участю секретаря судового засідання Шалаєва І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.12.2017, суддя Шишкін О.В., повний текст складено 15.12.17 по справі № 638/19197/17
за позовом ОСОБА_1
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради
про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (надалі по тексту відповідач), в якому просила суд:
-визнати дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради щодо складання 24.10.2017 р. протоколу стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення протиправними;
-скасувати постанову, яка винесена начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю харківської міської ради від 31.10.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.96-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 51000,00 грн.
-справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.96-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.12.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись з ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.12.2017 року, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.12.2017 року скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи ухвалу від 15.12.2017 року про повернення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом, а вимоги позивача про закриття справи про адміністративне правопорушення не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, 2005 р. та викладено його в новій редакції.
Вказаний Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII набув чинності 15.12.2017 року.
Отже, з 15.12.2017 року Кодекс адміністративного судочинства діє в новій редакції.
Відповідно до ч.3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пп. 12 п. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
При цьому, колегія суддів зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції керувався нормами Кодексу адміністративного судочинства в редакції, яка на час прийняття ухвали від 15.12.2017 року втратила чинність.
Повертаючи позов, який надійшов до суду 14.12.2017 року, позивачу суд першої інстанції дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом на підставі поданої позивачем заяви про поновлення строку.
Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов"язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять заяви про поновлення строку.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З аналізу наведених норм випливає, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Повернення позову відбувається після залишення позову без руху у разі якщо позовну заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними.
Отже, повертаючи позов позивачу суд першої інстанції не врахував приписів ст. 123 КАС України в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваної ухвали та не залишив позов без руху, як того вимагають приписи ч. 1 ст. 123 КАС України, для зазначення позивачем інших поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції про повернення позову позивачу.
Приймаючи ухвалу від 15.12.2017 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 щодо вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що справу в цій частині не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, з аналізу наведеної норми випливає, що місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Між тим, суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження не врахував приписів ч.3 ст. 286 КАС України в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваної ухвали.
Отже, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі у порушення приписів ч.3 ст. 286 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.12.2017 року прийнята у порушення процесуальних норм, що призвело до неправильного вирішення питання.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.12.2017 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до Дзержинського районного суду м. Харкова.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.12.2017 по справі № 638/19197/17 скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення направити до Дзержинського районного суду м. Харкова для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Н.С. Бартош