31 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4950/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Перцової Т.С.
суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 р., м. Харків, по справі № 820/4950/17
за позовом Головного управління ДФС у Харківській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС України в Харківській області, позивач), звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому просило суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість перед бюджетом в розмірі 2102491,41 грн. з податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, військового збору та адміністративного штрафу та інших санкцій.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 року по справі № 820/4950/17 адміністративний позов - задоволено частково.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, місце проживання - АДРЕСА_2) на користь державного бюджету податковий борг з військового збору у сумі 29 (двадцять дев'ять) грн. 31 коп.
У решті вимог адміністративний позов залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 року по справі № 820/4950/17 скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що податковий борг ФОП ОСОБА_1 сформувався на підставі податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Харківській області від 30.05.2016 року № 0002421304 на суму 1333548,15 грн. - за основним платежем та на суму 333387,04 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0002341304 про накладення штрафу у розмірі 510,00 грн., у зв'язку з нарахуванням пені за податковим повідомленням-рішенням № 0002421304 в розмірі 434305,58 грн., а також у зв'язку з несплатою самостійно задекларованого податкового зобов'язання з військового збору в розмірі 29,31 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені ані в адміністративному, ані в судовому порядку. У зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку не виконав обов'язку зі сплати вищезазначених грошових зобов'язань, на думку позивача, наявні передбачені ст.95 Податкового кодексу України підстави для стягнення вказаної вище суми в судовому порядку.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що заявлена позивачем вимога про стягнення коштів ґрунтується на :
- податковому повідомленні-рішенні Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (далі по тексту - Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області) від 30.05.2016 р. №0002421304 про визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 1666935,19 грн. (у т.ч. за основним платежем - 1333548,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 333387,04 грн.),
- податковому повідомленні-рішенні Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 30.05.2016 р. №0002431304 про застосування штрафу в розмірі 510,00 грн.,
- самостійно визначеній контролюючим органом пені у розмірі 434336,90 грн.,
- самостійно задекларованій ФОП ОСОБА_1 у податковій декларації про майновий стан за 2015 р. сумі військового збору у розмірі 21,31 грн. (а.с.12-13),
- самостійно задекларованій відповідачем у податковій декларації про майновий стан за 2016р. сумі військового збору у розмірі 30,00 грн. (а.с.15-16).
У зв'язку з тим, що відповідачем вищезазначені податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, та військового збору, адміністративний штраф та пеня в загальному розмірі 2102491,41 грн. не були сплачені самостійно у встановлений законом строк, ГУ ДФС у Харківській області звернулось до суду з даним позовом про їх стягнення.
Частково задовольняючи позовні вимоги, а саме вимоги про стягнення заборгованості зі сплати військового збору в розмірі 29,31 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем добровільно не сплачено податковий борг зі сплати військового збору на суму 29,31 грн., яка була самостійно задекларована ФОП ОСОБА_1 у податковій декларації за 2016 рік.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ФОП ОСОБА_1 грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб (основного зобов'язання, штрафних санкцій та пені) в загальному розмірі 2102462,10 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було вручено відповідачеві податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з якими виникла вказана сума податкового боргу.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
За визначенням пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За приписами п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Статтею 57 ПК України (в редакції, чинній на час винесення податкових повідомлень-рішень від 30.05.2016 р.) визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Порядок направлення рішень контролюючого органу на адресу платника податків встановлений у ст.ст. 42 та 45 Податкового кодексу України і полягає у направленні документів за податковою адресою платника податків.
Так, згідно з п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
У відповідності до п.45.1 ст.45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, податкові повідомлення-рішення від 30.05.2016 р. №0002421304 та від 30.05.2016 р. №0002431304 були направлені Центральною ОДПІ м. Харкова за адресою: АДРЕСА_1.
Судом першої інстанції на виконання вимог ст. 11 КАС України самостійно отримано докази про місцезнаходження відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які засвідчили, що платник податків ФОП ОСОБА_1 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2.
Приєднаною до позову карткою облікових даних платника податків також підтверджені ті обставини, що відповідач взятий контролюючим органом на облік за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10).
Ця ж адреса указана і самим платником податків у розрахунку у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 р. (а.с. 12). та за 2016 р. (а.с. 15).
Отже, податкові повідомлення-рішення №0002421304 та від 30.05.2016 р. №0002431304 30.05.2016 р. були направлені Центральною ОДПІ м. Харкова за неналежною адресою (АДРЕСА_1).
Як вбачається з матеріалів справи, поштові відправлення з податковими повідомленнями-рішеннями повернулись без вручення адресату з відміткою «за спливом строку зберігання» (а.с.17, зворотній бік а.с.18).
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, платник податків ФОП ОСОБА_1 у розумінні ст.ст. 42, 45, 57 Податкового кодексу України не отримував податкових повідомлень-рішень від 30.05.2016 р. №0002421304 та від 30.05.2016 р. №0002431304, а відтак, відносно цих рішень контролюючого органу не розпочинав перебіг і не закінчувався строк на оплату.
Отже, згідно з визначенням пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України зобов'язання за названими податковими повідомленнями - рішеннями не можуть бути кваліфіковані судом як податковий борг.
Щодо вимоги про стягнення пені в розмірі 434336,90 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Механізм обчислення пені визначений статтями 129-131 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України).
Згідно з п.129.4 ст.129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Як зазначив позивач в апеляційній скарзі, нарахування пені в розмірі 434336,90 грн. здійснено у зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 30.05.2016 р. №0002421304.
Разом з тим, беручи до уваги, що грошове зобов'язання, визначене цим податковим повідомленням-рішенням, не є податковим боргом у розумінні пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, нарахування пені в сумі 434336,90 грн. не може бути визнано законним, а вказана сума не підлягає стягненню за даним позовом ГУ ДФС у Харківській області.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 272, 283, ч.1 ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 р. по справі № 820/4950/17 в частині відмови в задоволенні позову залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не може бути оскаржена в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова
Судді(підпис) (підпис) С.В. Дюкарєва С.П. Жигилій