01 лютого 2018 рокуЛьвів№876/167/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 листопада 2017 року у справі №308/6558/17, винесену головуючим суддею Шепетко І.О. о 13.01 год. у м. Ужгороді, повний текст постанови складено 1 грудня 2017 р., за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Закарпатської митниці ДФС про скасування в частині накладення стягнення постанови в справі про порушення митних правил № 1227/30500/17 від 27.06.2017 року, винесену в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС начальником управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 470 МК України.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною не необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що вона автомобіль із Угорщини не митну територію України не ввозила і з цього подала заяву до поліції про кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 190, ч.1 ст. 358 КК України. Наведене свідчить про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Сторони в судове не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Закарпатською митницею ДФС здійснено перевірку обставин ввезення на митну територію України автомобіля «Skoda», моделі «Octavia» номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_2 у ході якої встановлено, що згідно інформації про факти перетину державного кордону України транспортними засобами, отриманої з використанням інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон (системи «АРКАН») 29.03.2017 року о 01 годині 55 хвилини та о 02 годині 22 хвилин зафіксовано переміщення в пункті пропуску «Ужгород - Вишнє Нємецьке» громадянки ОСОБА_1 у транспортному засобі «Skoda», моделі «Octavia» номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_2 у напрямках «виїзд з України » та «в'їзд в Україну» відповідно. Разом з гр.ОСОБА_1 у вказаному транспортному засобі перебував гр. ОСОБА_3, а не вказаний у заяві гр. ОСОБА_4.
27.06.2017р. в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС начальником управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_2 винесено постанову у справі про порушення митних правил № 1227/30500/17, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 3 ст. 470 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив з тих підстав, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 370 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Як слідує з постанови в справі про порушення митних правил №1227/30500/17 від 27.06.2017 року судом встановлено, що 23.05.2017 року о 15 год. 26 хв. в зону митного контролю на ділянку «В'їзд в Україну» митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС заїхав легковий автомобіль марки «Opel Astra», державний номерний знак «АІ0494СМ», де в якості пасажира слідувала гр. ОСОБА_1, яка поверталася з Угорщини, де перебувала у приватних справах, в Україну. Формою проходження митного контролю обрала «зелений коридор»; до митного контролю подала: паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 від 08.01.2014 р.
В ході проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних, а саме: АСМО ««Інспектор» та ЄАІС ДФС України, було встановлено, що 29.03.2017 року через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС гр. України ОСОБА_1 було ввезено легковий автомобіль марки «Skoda Octavia», номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номерний знак Словаччини «НОМЕР_2». Враховуючи наявність інформації в базі даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, було з'ясовано, що зазначений транспортний засіб слідував з метою транзиту на митну територію України, відповідно до ч. 1 ст. 381 МК України. Станом на 23.05.2017 року термін перебування вищезазначеного транспортного засобу на митній території України перевищено більше, ніж на десять діб. В письмовому поясненні гр. ОСОБА_1 вказала, що 29.03.2017 року вона прямувала через митний пост «Ужгород» пасажиркою з малознайомими людьми в транспортному засобі, номер якого не пам'ятає. Таким чином, на підставі протоколу про порушення митних правил №1227/30500/17 від 23.05.2017; витягом з бази даних ЄАІС ДФС. та інших документів, які містяться в матеріалах справи про порушення митних правил, гр. ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
З Витягу з ЄАІС ДФС від 14.06.2017 року судом встановлено, що 29.03.2017 року в зону митного контролю на ділянку «В'їзд в Україну» митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС по «зеленому коридору» заїхав транспортний засіб «Skoda Octavia», реєстраційний номер «НОМЕР_2».
З Витягу з АСМО «Інспектор» від 23.05.2017 року судом встановлено, що 29.03.2017 року на напрямку «в'їзд» з метою особистого користування в режимі транзит по зеленому коридору ОСОБА_1 ввезено транспортний засіб «Skoda Octavia», номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номерний знак Словаччини «НОМЕР_2».
З Витягу з АСМО «Інспектор» від 23.05.2017 року судом встановлено, що автомобілі, які завезені громадянином з паспортом НОМЕР_3 та не вивезені: «Skoda Octavia», державний реєстраційний номерний знак Словаччини «НОМЕР_2», ввезений 29.03.2017 року в режимі транзит.
Крім цього, з матеріалів справи, що опитана у справі інспектор ВМО №4 МП «Ужгород» Малишка К.Ш., митне оформлення вищезазначеного транспортного засобу здійснювалось відповідно до вимог ст. 335 Митного кодексу України, Постанови Кабінету міністрів України №451 від 21.05.2012 року, наказу Держмитслужби України від 17.11.2005 року №1118. Згаданими нормативними актами, що регулюють митну справу визначено, що оформлення транспортного засобу здійснюється не на водія, а на власника автомобіля або уповноважену ним особу, тому, при оформленні зобов'язання про транзит визначальним є не факт знаходження особи за кермом автомобіля, а факт зазначення такої особи у поданих документах, власником транспортного засобу або уповноваженою особою. Транспортний засіб «Skoda», моделі «Octavia» номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_2 був оформлений на громадянку ОСОБА_1, тому що вона була зазначена у поданих документах власником цього автомобіля або уповноваженою особою. Саме громадянка ОСОБА_1 подавала відповідні документи на вищезгаданий автомобіль. Якщо б зазначені документи подавались іншою особою, то відповідно до баз даних ПІК «Інспектор» та ЄАІС ДФС України були б внесені дані по вказаній особі, а не щодо гр. ОСОБА_1
Відповідно до ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено Кодексом.
У відповідності до ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Згідно з положеннями ст. 318 МК України, зокрема, органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою Кодексом покладено на органи доходів і зборів, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.
Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом, зокрема: перевірки документів та відомостей, які відповідно до ст. 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 МК України, під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості, зокрема, при перевезенні автомобільним транспортом - документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність).
Проведення передбачених Кодексом, митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, здійснюється з використанням інформаційних технологій, у тому числі заснованих на інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, і засобів їх забезпечення.
Відповідно до п. 7 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії документів, зокрема, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб; паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону.
На підставі наведеного, транспортний засіб «Skoda Octavia», номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номерний знак Словаччини «НОМЕР_2», був оформлений у митному відношенні на підставі поданих до митного контролю документів.
Порядок митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України та відповідальність за порушення митних правил, регулюються Митним кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст. 381 Митного кодексу України (далі МК України), громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Згідно з ч. 1 ст. 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до статті 95 МК України встановлюються строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно з ч. 1 ст. 102 МК України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.
Диспозиція ч. 3 ст. 470 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у перевищенні встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.
Порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України починається з моменту закінчення визначеного строку для вивезення автомобіля, ввезеного в режимі «транзит» і триває упродовж всього часу невиконання вимоги.
Згідно ст. 522 МК України справу про порушення митних правил розглянув уповноважений орган. При винесенні постанови дотримані вимоги ст.ст. 523-527 МК України.
Позивач оспорює постанову в справі про порушення митних правил №1227/30500/17 від 27.06.2017 року лише в частині накладення адміністративного стягнення. Санкція даної норми передбачає накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та накладена на позивача у встановленому законом розмірі 8500 грн.
Таким чином, в ході розгляду справи, позивачем не надано суду жодних підтверджуючих документів обставин, що виключають адміністративну відповідальність, на момент складання протоколу про порушення митних правил до митного контролю, натомість судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що саме позивач пред'являла транспортний засіб для митного контролю, декларувала, у даному випадку усно, та подавала відповідні документи.
Вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України підтверджується протоколом від 23.05.2017 р. №1227/30500/17, витягом із баз даних ЄАІС ДФС України, що містяться у матеріалах справи.
Що стосується посилань апелянта на ту обставину, що вона подала заяву до Ужгородського відділу поліції про кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 190, ч.1 ст. 358 КК України, то вказана обставина не є тією обставиною, яка виключає адміністративну відповідальність позивача за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.
Крім цього, позивачем не представлено доказів того, що на підставі її заяви внесено запис у Єдиний державний реєстр досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження.
Перевіривши оскаржене позивачем рішення, апеляційний суд вважає, що таке відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що рішення чи дії відповідача є протиправними, а натомість вказують на те, що такі прийняті відповідачем обґрунтовано, з дотриманням вимог Конституції та законів України, в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України та підстав для визнання їх протиправними та скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 листопада 2017 року у справі №308/6558/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді М. В. Костів
Р. М. Шавель