Справа № 826/11113/16 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.
30 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Мєзєнцев Є.І., Пилипенко О.Є.
Секретар судового засідання: Хаврат О.О.
За участі:
Позивача: ОСОБА_2;
Представник Позивача: ОСОБА_3;
Представник Відповідача: Глобенко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.17р. у справі №826/11113/16 за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальне підприємство «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії
постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.17р. адміністративний позов задоволено: скасовано рішення Київської міської ради від 10.03.16р. №221/221 «Про відмову у передачі земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1»; зобов'язано Київську міську раду прийняти рішення про передачу земельної ділянки площею 0,0790 га у власність громадянці ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 обліковий номер 79:483:010 (кадастрова справа А14018).
Не погоджуючись з вказаною постановою, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно зроблено висновок про те, що проект землеустрою погоджений в установленому порядку та має позитивні висновки погоджувальних служб, оскільки зміни до Генерального плану м. Києва не вносились; спірна земельна діяльна за своїм функціональним призначенням віднесена до комунально-складської території, а тому не може бути передана у власність для цілей будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, без зміни цільового призначення у встановленому законом порядку. За таких обставин, апелянт вважає, що судом перевищено повноваження внаслідок задоволення вимоги про зобов'язання міської ради прийняти рішення про передачу у власність Позивача земельної ділянки всупереч процедурі та дискреції суб'єкта власних повноважень.
Окрім того, апелянт просить суд врахувати, що відповідно до рішення Київської міської ради від 04.04.2017 року № 76/2298 «Про затвердження змін до детального плану території району Теремки III у Голосіївському районі м. Києва» спірна земельна ділянка віднесена за функціональним призначенням частково до територій вулиць і доріг, а частково до території змішаної житлово-громадської забудови, що безпідставно не прийнято судом першої інстанції до уваги при дослідженні графічних матеріалів наданих Відповідачем (витяг з детального плану території Теремки III).
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник Позивача та Позивач - заперечили вимоги апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач звернулась до Київської міської ради із клопотанням в порядку ст. 118 Земельного кодексу України про надання у безоплатну приватну власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на виконання витягу з протоколу №14 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 16.06.15р., враховуючи те, що земельна ділянка, яка передбачається для передачі гр. ОСОБА_2 за функціональним призначенням належить до комунально-складської території згідно з Генеральним планом міста, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.02р. №370/1804 «Про затвердження «Генерального плану міста Києва», та відповідно до рішення Київської міської ради від 14.07.15р. №690/3265 «Про затвердження детального плану території житлового масиву Теремки III на вул. Великій Кільцевій, 1 у Голосіївському районі м. Києва» на територію, до якої входить земельна ділянка, затверджено детальний план території житлового масиву Теремки III, Київська міська рада І сесії VIII скликання прийняла рішення від 10.03.16р. №221/221 «Про відмову у передачі земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1» (надалі - оспорюване рішення).
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Позивач звернулась з позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване рішення необґрунтоване; Відповідачем не доведено, що бажана земельна ділянка за своїм функціональним призначенням віднесена до комунально-складської території.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питанння регулювання земельних відносин.
В силу статті 9 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтями 81, 116, 118, 121 Земельного кодексу України визначено право та порядок набуття права власності громадян України на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
За змістом статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про основи містобудування» та статті 12 Закону України «Про планування і забудову територій» містобудівна документація, одним з видів якої є генеральний план населеного пункту, є основою для підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації, вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій, вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.
Згідно статті 13 Закону України «Про планування і забудову території» детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту.
Статтею 118 Земельного кодексу України передбачено, що проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Отже, з системного аналізу наведених правових норм вбачається, що процедура прийняття рішення відповідною радою про передачу земельної ділянки у приватну власність громадянам передбачає наступні етапи: 1) звернення громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, з відповідною заявою до відповідної ради; 2) розгляд заяви відповідною радою та дозволу на розробку проекту її відведення; 3) розроблення проекту відведення земельної ділянки; 4) погодження проекту відведення земельної ділянки компетентними органами; 5) розгляд проекту відведення земельної ділянки відповідною радою та прийняття рішення про надання земельної ділянки.
При цьому, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки має відповідати генеральному плану населеного пункту та має погоджуватись з відповідними уповноваженими вищезазначеними компетентними органами, що є обов'язковою передумовою для прийняття радою відповідного рішення за результатами розгляду такого проекту.
Як вбачається з матеріалів справи та установлено судом, у кадастровій справі А-14018 є висновки компетентних органів щодо розробки документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: вул. Чабанівська, 16 у Голосіївському районі м. Києва.
Так, згідно висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища №07-0053-В, ГУ містобудування, архітектури та дизайну міського середовища не заперечуватиме проти відведення земельної ділянки в установленому законодавством порядку під будівництво і обслуговування садибного житлового будинку, господарських будівель і споруд, без права забудови до погодження і затвердження містобудівної та проектної документації в установленому законом порядку за умови внесення змін до Генерального плану м. Києва (а.с.96-97, том ІІ).
Згідно висновку Головного державного санітарного лікаря м. Києва від 10.07.08р. №5275, суб'єкт не заперечує проти розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 про умові розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування внесення змін до містобудівної документації щодо вилучення території по вказаній адресі із комунально-складської території, громадських будівель та споруд та переведення її до території відповідної категорії (а.с. 101, том ІІ).
Згідну висновку Управління охорони навколишнього природного середовища від 22.08.08р. №071/04-4-19/5046, суб'єкт владних повноважень надає згоду на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за умови внесення у встановленому порядку змін до Генерального плану розвитку міста (а.с.104-105, том ІІ).
Згідно висновку Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 04.07.08р. №523-2994, суб'єкт владних повноважень не буде заперечувати проти відведення земельної ділянки у встановленому чинним законодавством порядку за умови внесення змін до Генерального плану м. Києва (а.с.116, том ІІ).
Тобто, вказані компетентні органи не заперечують проти відведення земельної ділянки у встановленому чинним законодавством порядку, проте за умови внесення відповідних змін до Генерального плану м. Києва щодо цільового призначення такої земельної ділянки, а тому висновки суду першої інстанції про те, що проект землеустрою погоджений компетентними оргнанами у встановленому порядку не відповідає фактичним обставинам справи.
Як свідчать обставини справи та вбачається з висновків компетентних органів, бажана земельна ділянка згідно з Генеральним планом розвитку м. Києва до 2020 року, затвердженим рішенням Київради від 28.03.02р. №370/1804 (в редакції чинній на момент винесення оспорюваного у даній справі рішення) була віднесена до земель комунально-складської зони. Отже, висновок суду першої інстанції про те, що Відповідачем не доведено приналежність земельної ділянки до земель комунально-складської зони також необґрунтований.
Відповідно до частини 2 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Поряд з цим, рішення про внесення змін до цільового призначення спірної земельної ділянки на час виникнення спірних правовіносин не приймалось, а передача земельної ділянки з функціональним призначенням - комунально-складська територія, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд є порушенням вимог, встановлених законодавством.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про відсутніть правових підстав для задоволення позову.
Вищевказані обставини безпідставно не враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Правова позиція у спірних правовідносинах узгоджується з позицією ВАСУ (ухвала від 29.10.15р. у справі №К/9991/52116/12).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.17р. та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Київської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.17р. у справі №826/11113/16 - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.17р. у справі №826/11113/16 - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Мєзєнцев Є.І.
Пилипенко О.Є.
Повний текст постанови складений: 01.02.18.