31 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11495/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Костіва М.В.,
з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської обл. на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 12.10.2017р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської обл. про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок пенсії та здійснити виплату заборгованості (суддя суду І інстанції: ОСОБА_3; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 13 хв. 12.10.2017р. м.Ужгород; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не вказана),-
06.04.2017р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив поновити пропущений строк звернення до суду; визнати неправомірними дії відповідача ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду /ОУПФ/ України Закарпатської обл. під час прийняття рішення про відмову йому в перерахунку розміру пенсії за вислугу років; зобов'язати пенсійний орган здійснити перерахунок та проводити виплати пенсії ОСОБА_2 за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, чинній станом на 13.05.2013р., в розмірі 80 відсотків від місячного заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Львівської обл. № 240 від 26.08.2016р., яка не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; визнати неправомірними дії відповідача ОСОБА_1 ОУПФ України Закарпатської обл. при прийнятті рішення про відмову ОСОБА_2 у виплаті заборгованості по пенсії за період з 01.04.2015р. по 26.08.2016р.; зобов'язати пенсійний орган здійснити позивачу виплату пенсії за період з 01.04.2015р. по 26.08.2016р., призначену відповідно до вимог ч.15 ст.50-1 Закону України № 1789-XII від 05.11.1991р. «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на момент призначення пенсії) та обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (у редакції, чинній на момент призначення пенсії); стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір в сумі 1102 грн. 42 коп. (а.с.1-12).
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 12.10.2017р. заявлений позов задоволено; визнано дії відповідача ОСОБА_1 ОУПФ України Закарпатської обл. під час прийняття рішення про відмову ОСОБА_2 в перерахунку розміру пенсії неправомірними; зобов'язано пенсійний орган здійснити з 09.09.2016р. перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки, виданої прокуратурою Закарпатської обл. № 240 від 26.08.2016р. в розмірі 80 відсотків від суми місячної заробітної плати, максимальний розмір якої не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; визнано дії відповідача ОСОБА_1 ОУПФ України Закарпатської обл. при прийнятті рішення про відмову ОСОБА_2 у виплаті заборгованості по пенсії за період з 01.04.2015р. по 26.08.2016р. неправомірними; зобов'язано пенсійний орган здійснити позивачу виплату заборгованості пенсії за період з 01.04.2015р. по 26.08.2016р.; стягнуто з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1102 грн. 42 коп. (а.с.43-48).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ОСОБА_4 ОУПФ України Закарпатської обл., який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.51-53).
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що 14.10.2014р. набрав чинності Закон України «Про прокуратуру», в п.20 ст.86 якого зазначено, що умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій визначаються КМ України. Така постанова на даний час не прийнята. Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України № 213-VIII від 02.03.2015р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 01.06.2015р. скасовані норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру» та ін. Тобто, з 01.06.2015р. раніше призначені пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру» не перераховуються.
Окрім цього, приписами ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону № 213-VІІІ від 02.03.2015р., передбачено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року в період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.
Цією ж статтею даного Закону в редакції Закону України № 911-VIII від 24.12.2015р. передбачено, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 працював в органах прокуратури і 13.05.2013р. йому призначено пенсію за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати (а.с.14-18).
26.08.2016р. позивач звільнився з органів прокуратури у зв'язку з виходом на пенсію.
У подальшому 09.09.2016р. позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій на підставі довідки прокуратури Закарпатської обл. № 240 від 26.08.2016р. просив провести перерахунок пенсії, а також виплатити на його користь заборгованість по пенсії за період з 01.04.2015р. по 26.08.2016р. (а.с.19-21).
Згідно листа ОСОБА_1 ОУПФ України Закарпатської обл. № 02/М-162 від 21.09.2016р. підстави для перерахунку пенсії позивача та виплати зазначеної заборгованості є відсутніми (а.с.22-23).
Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час здійснення перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Внесені зміни до законодавства стосуються порядку призначення пенсії прокурорам та слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом та механізмом їх проведення.
Також виходячи з практики Конституційного Суду України щодо вирішення питань про обмеження пільг, компенсацій та гарантій певним категоріям працівників, у тому числі працівникам прокуратури, фактичного звуження прав позивача, погіршення його становища нормами нового Закону України № 1697-VII від 14.10.2014р. «Про прокуратуру» через збільшення стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років, а також ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно звернувся до відповідача за призначенням спірної пенсії.
Окрім цього, виходячи з положень ст.ст.22, 58, 64 Конституції України дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу заборгованості по пенсії за період з 01.04.2015р. по 26.08.2016р. є неправомірними, а відтак заявлена в цій частині позовна вимога підлягає до задоволення.
Між тим, такі висновки суду першої інстанції не у повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.
При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує, що умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру». Редакція зазначеної статті неодноразово змінювалась.
Так, відповідно до ч.1 ст.50-1 цього Закону в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011р., внесено зміни до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.
Так, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, з 01.10.2011р. положення ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулювали приписи ч.ч.13, 18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).
Так, відповідно до ч.13 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч.18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Відповідно до п.4 постанови КМ України № 865 від 31.05.2000р. «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003р. № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії;
надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання «заслужений», за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.
За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим і другим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.
Разом з тим, на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії норми наведених нормативно-правових актів зазнали суттєвих змін.
Так, з 15.07.2015р. набрала чинності нова редакція Закону України «Про прокуратуру»; приписами п.20 ст.86 цього Закону передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМ України.
Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України № 213-VIII від 02.03.2015р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» та ін.
Згідно постанови КМ України № 1013 від 09.12.2015р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» виключено п.4 постанови КМ України № 865 від 31.05.2000р. «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».
Таким чином, правові підстави для перерахунку пенсії позивача на час його звернення до пенсійного органу із заявою від 09.09.2016р. були відсутніми.
Згідно рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005р. згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист. Згідно зі статтею 46 Конституції України це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру, в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках.
Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.
Таким чином, на момент звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії законодавцем скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначені відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Також позивачем не доведено, що зміна законодавцем умов пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих призвела до зменшення розміру його пенсії або до звуження його права на пенсійне забезпечення.
За наведених умов правові підстави для застосування пенсійним органом у розглядуваному випадку приписів ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції від 05.11.1991р. за № 1789-ХІІ (тобто, в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії позивачу), є відсутніми.
Окрім цього, виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України та Верховного Суду України розуміння сутності гарантій, недопущення звуження змісту та обсягу прав громадян на пенсійне забезпечення, слід підкреслити, що правовідносини по пенсійному забезпеченню (у розгляду випадку - щодо перерахунку пенсії) виникають не в момент звернення за перерахунком пенсії, а в момент виникнення права на проведення такого перерахунку.
Оскільки з 01.06.2015р. скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначені відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» та ін., тому на момент підвищення розміру заробітної плати працюючим прокурорам (тобто, станом на 26.08.2016р. - згідно довідки прокуратури Закарпатської обл. № 240 від 26.08.2016р.) у позивача не виникло право на перерахунок призначеної йому пенсії.
Стосовно решти позовних вимог колегія суддів підкреслює, що відповідно до ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону № 213-VІІІ від 02.03.2015р.) тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.
Згідно Закону України № 911-VIII від 24.12.2015р. до вказаної норми внесені зміни, згідно яких тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії / щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
В період 01.04.2015р. - 26.08.2016р. позивач працював на посаді, що давала право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру».
Відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії / щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Із урахуванням наведеного колегія суддів приходить до переконання про те, що позивач працював впродовж 01.04.2015р. - 26.08.2016р. на посаді, що давала право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру» (начальник відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб), через що відповідачем правомірно припинено виплату пенсії за вказаний період.
Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що задоволенню не підлягає.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке полягає у застосуванні закону, який не підлягає застосуванню до розглядуваних правовідносин, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської обл. задовольнити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 12.10.2017р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської обл. про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок пенсії та здійснити виплату заборгованості, - відмовити.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покласти на позивача ОСОБА_2
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_5
судді ОСОБА_6
ОСОБА_7
Дата складення повного судового рішення: 01.02.2018р.