Справа № 629/4217/17
Номер провадження 2/629/206/18
Р I Ш Е Н Н Я
29.01.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Білик В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод здійсненні права користування майном, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, посилаючись на те, що на підставі Договору купівлі - продажу від 05 жовтня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 Лозівського міськрайонного нотаріального округу Харківської області за реєстровим номером 1478 вона є власником однокімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Однак, в даній квартирі залишилася бути зареєстрована попередня її власниця - ОСОБА_2В, яка згідно до п.8 вказаного Договору зобов'язалася знятися з реєстрації в десятиденний термін з моменту підписання Договору. Проте до теперішнього часу умови договору нею не виконані. В зв'язку з чим позивач змушений звертатися до суду з позовною заявою, в якій прохає усунути їй перешкоди у здійсненні нею права користування своєю власністю, а саме квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування вищевказаним житловим приміщенням
Відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно Договору купівлі-продажу від 05.10.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 Лозівського міського нотаріального округу Харківської області, реєстровий номер 1478 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №99369621, ОСОБА_1 належить житлове приміщення (квартира) за адресою: Харківська область, м.Лозова, мікрорайон 3АДРЕСА_2 (а.с.10-11).
Згідно довідки КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради від 30.10.2017 року, за адресою: Харківська область, м.Лозова, мікрорайон 3АДРЕСА_2 зареєстрована одна особа: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).
Із акту, складеного ОСОБА_1 в присутності свідків від 01.11.2017 року вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проте у вказаній квартирі не проживає, її речі відсутні (а.с.13).
Частинами 1 і 2 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.1,2,4,12,76,78,81,82,95,263-268,279,354 ЦПК України, ст.319,321,383,391 ЦК України, ст.ст.64,156 Житлового Кодексу Української РСР, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 перешкоди у здійсненні нею права користування своєю власністю, а саме квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування зазначеною квартирою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя О.А.Ткаченко