Справа № 640/2744/13-ц
н/п 2-р/640/1/18
"31" січня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого-судді Божко В.В.
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Харкова заяву ОСОБА_2 про роз'яснення рішення Київського районного суду м. Харкова від 13.03.2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, 3-ті особи - КП «Жилкомсервіс», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про поновлення порушеного права користування місцями загального користування в комунальній квартирі та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, -
15.06.2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про роз'яснення рішення Київського районного суду м. Харкова від 13.03.2014 року.
В обґрунтування свої доводів посилається на те, що Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13.03.2014 р., позов ОСОБА_3 задоволено частково та поновлено порушене право щодо спільного користування приміщеннями комунальної квартири АДРЕСА_1 та зобов'язано відповідачів вчини певні дії, а саме зобов'язано ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 демонтувати у приміщенні кухні 4-13 самочинно встановлені каналізаційні труби та вбиральню; провести монтаж зруйнованого цегляного кухонного очага над газовою плитою і газовим приладом опалювання; демонтувати самочинно встановлені дерев'яні двері між коридором УП та кухнею 4-13, та зобов'язано ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 демонтувати у приміщенні кухні 4-10 самочинно встановлені дошки між коридором 4-12 та житловою кімнатою 4-11; двері між коридором 4-12 та кухнею 4-10; демонтувати дерев'яні дошки з коридору - приміщення 4-12 в житлову кімнату - приміщення 4-11.
Проте, на теперішній час їй не зрозуміло, яким чином можливо демонтувати конструктивний елемент, демонтаж якого не був самочинним, та відновлення якого не погоджують державні органи; яким чином можливо виконати рішення, з огляду на те, що в приміщенні кухні 4-13 відсутні самочинно встановлені двері; яким чином можливо демонтувати конструктивний елемент, який є об'єктивно відсутній. Крім того вказує, що встановлення дверного блоку в приміщенні кухні 4-10 не є самочинним та закладення дверного блоку між кімнатою 4-11 та коридором 4-12 не є самочинним. У зв'язку з чим, заявник вважає, що зміст вище вказаного рішення підлягає роз'ясненню, з огляду на відсутність самочинно встановлених елементів, які підлягають демонтажу відповідно до резолютивної частини вказаного рішення.
Заявник та її представник, відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали подану заяву, просили її задовольнити.
Позивач ОСОБА_3, будучи допитаним в судовому засіданні, проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на те, що рішення суду чітке та зрозуміле, а подача заяви про роз'яснення рішення перешкоджає виконанню судового рішення.
Державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області ОСОБА_10 підтримав заяву та просив надати роз'яснення в частині виконання рішення, надавши суду копії актів від 05.01.2018 р. щодо часткового виконання рішення суду.
Відповідач ОСОБА_4, 3-ті особи КП «Жилкомсервіс», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до судового засідання не з'явились, про час, день та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно ч.3 ст. 271 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Суд, вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року ухвала Київського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2017 року скасована, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_2 про роз'яснення значення резолютивної частини судового рішення виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судове рішення є обов'язковим для виконання на всій території України.
Згідно до ст.18 ч.1, 2 ЦПК України «судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою,- і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом».
Відповідно до ст. 271 ЦПК України «за заявою учасників справи, державного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили , не змінюючи змісту судового рішення».
Як вбачається з заяви ОСОБА_2 в обґрунтування необхідності роз'яснення судового рішення, вона посилається на неможливість виконання судового рішення в частині монтажу зруйнованого цегляного кухонного очагу над газовою плитою і газовим приладом опалювання із посиланням на те, що він був демонтований 10 років тому, і відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи №51 від 10.02.2017 року у співвласників комунальної квартири газові прилади встановлені відповідно до проектної документації. Також проведено дослідження щодо демонтажу пічного очата в приміщенні 4-13 та встановлено, що демонтаж не самочинний, відновлення неможливо.
Також заявниця вважає неможливим виконання рішення в частині демонтажу двері між сходовою клітиною і приміщенням кухні літ.4-13 , тому що не може бути вільного доступу до квартири для сторонніх осіб зі сходової клітини.
Під час розгляду цивільної справи, про роз'яснення рішення якого подана відповідна заява, та це знайшло своє підтвердження у мотивувальній частині рішення, зазначено, що «відповідачі користуються кухнями 4-10 та 4-13 одноособово з встановленням замку до вказаних приміщень, тобто порушуються права всіх співвласників комунальної квартири, щодо рівного права на користування підсобними приміщеннями, в тому числі порушені і права позивача. Крім того, у приміщенні кухні 4-13 самочинно встановлені каналізаційні труби та вбиральня; зруйновано цегляний кухонний очаг над газовою плитою і газовим приладом опалювання; самочинно встановлені дерев'яні двері між коридором УП та кухнею 4-13; у приміщенні кухні 4-10 самочинно встановлені дошки між коридором 4-12 та житловою кімнатою 4-11; двері між коридором 4-12 та кухнею 4-10; встановлені дерев'яні дошки з коридору - приміщення 4-12 в житлову кімнату - приміщення 4-11».
У зв'язку із порушенням прав позивача ОСОБА_3, було прийнято рішення, яким були задоволені позовні вимоги позивача, яке набуло чинності.
Рішення суду виконано в частині демонтажу в приміщенні кухні літ. 4-13 самочинно встановлених каналізаційних труб та вбиральні, про що Київським ВДВС ХМУЮ складно відповідний акт.
Також у зв'язку із процедурою виконання судового рішення в частині монтажу цегляного кухонного очагу над газовою плитою і газовим приладом опалювання, боржники звернулися до ХНІДСЕ та КП «Жилкомсервіс».
Як вбачається з листа КП «Жилкомсервіс» від 20.12.2016 року плита на твердому паливі, обладнана під газ (ПТТ УГОП), що була раніше встановлена в приміщенні літ. 4-13 і призначалась для обігріву житлового приміщення літ.4-11 демонтована 10 років тому через підвищену пожежну небезпеку печей і неможливість забезпечення всіх напрямків безпеки автоматичними пристроями, якими обладнують печі, КП «Жилкомсервіс» спонукає мешканців до заміни морально застарілих печей на твердому паливі на сучасні опалювальні прилади. Демонтувати двері між сходовою клітиною і приміщенням кухні літ.4-13 неможливо, тому що не може бути вільного доступу до квартири для сторонніх осіб зі сходової клітини.
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи №51 від 10.02.2017 року у співвласників вказаної комунальної квартири газові прилади встановлені відповідно до проектної документації. Також проведено дослідження щодо демонтажу пічного очата в приміщенні 4-13 та встановлено, що демонтаж не самочинний, відновлення неможливо.
Через підвищену пожежну небезпеку печей і неможливість забезпечення всіх напрямів безпеки автоматичними пристроями, якими обладнують печі, КП «Жилкомсервіс» спонукає мешканців до заміни морально застарілих печей на твердому паливі на сучасні опалювальні прилади».
З підстав, викладених в дослідженні, виявлено, що демонтаж печі в приміщенні 4-13 не є самочинним, відновлення пічного очагу неможливе.
Таким чином, в цій частині рішення суду не може бути виконане від незалежних від боржників причин.
Законом України «Про виконавче провадження» передбачене залучення спеціалістів при виконанні судових рішень, тому суд не ставить під сумнів висновки експертів ХНІДЕСЕ.
У зв'язку із невиконанням рішення в іншій частині рішення, суд приходить до висновку, що остаточне відновлення порушеного права позивача, яке захищено судовим рішенням, можливо лише шляхом демонтажу всіх елементів та конструкцій, які були збудовані відповідачами у протиправний спосіб.
Суд вважає можливим роз'яснити рішення суду і зазначає наступне.
Суд критично ставиться до тверджень заявника про неможливість виконання рішення суду в частині демонтажу дверей між приміщенням 4-13 та коридором VП, та демонтажу у приміщенні кухні 4-10 самочинно встановлених дошок між коридором 4-12 та житловою кімнатою 4-11, оскільки з них вбачається, що заявником фактично ставиться під сумнів законність та правомірність рішення, яке набрало чинності та виконується у визначеному законом порядку, що за процедурою, визначеною ст. 271 ЦПК України, перевірятися судом не може.
З акту від 5 червня 2012 року (а.с.145 т.1) вбачається (мовою оригіналу) «согласно поэтажному плату КП «ХМБТИ» жилая комната помещение № 4-11 имеет входную дверь с помещения ;4-12 (коридор), а помещение № 4-1 (кухня - место общего пользования) имеет входную дверь с помещения № 4-12 и с помещения № 4-11. В настоящее время один из дверных блоков выходящих в помещение № 4-12 капитально зашито досками».
Тобто, посилання на неможливість виконання рішення в цій частині у зв'язку із відсутністю самочинних дій, є недоцільним, дерев'яні дошки між зазначеними приміщеннями підлягають демонтажу, що значить розбирання або зняття дерев'яних дошок, якими закрито дверні блоки.
Підлягають демонтажу також двері, встановлені між приміщенням 4-13 та коридором VП, шляхом зняття їх із збереженням цілісності.
Відповідно до ст. 5ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За ст. 18 ч.2 Закону виконавець зобов'язаний: п. 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
На підставі ст. 18 ч.4 Закону вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Даних про повне виконання боржниками рішення суду матеріали цивільної справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись ст. 271 ЦПК України, суд -
Заяву про роз'яснення рішення суду задовольнити частково.
Роз'яснити резолютивну частину рішення Київського районного суду м. Харкова від 13.03.2014 року в частині демонтажу у приміщенні кухні 4-10 самочинно встановлених дошок між коридором 4-12 та житловою кімнатою 4-11.
Рішення суду в частині демонтажу у приміщенні кухні 4-10 самочинно встановлених дошок між коридором 4-12 та житловою кімнатою 4-11 розуміти як демонтаж, що значить розбирання або зняття дерев'яних дошок, якими закрито дверні блоки.
Роз'яснити резолютивну частину рішення в частині демонтажу двері, встановленої між приміщенням 4-13 та коридором VП, у приміщенні квартири АДРЕСА_2 .
Рішення суду в частині демонтажу окремого входу до будівлі слід розуміти як демонтаж двері, встановленої між приміщенням 4-13 та коридором VП, у приміщенні квартири АДРЕСА_2 шляхом зняття їх із збереженням цілісності.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти дів з дня її проголошення.
Головуючий -