22 січня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/538/17
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду К.М. Притула розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в якому просить:
- визнати відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідно до договору №91 від 10.12.2015 року - незаконною;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області погодити проект землеустрою та передати позивачу у власність земельну ділянку, площею 2,00 га, кадастровий номер -3524655400:02:000:5163, яка знаходиться на території Павлиської селищної ради, Онуфріївського району, Кіровоградської області.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області безпідставно та незаконно відмовило в затверджені проекту землеустрою.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити в задоволені позовних вимог.
Учасниками процесу було подано до підготовчого засідання клопотання про розгляд справи без участі та про перехід розгляд справи в письмове провадження.
Ухвалою від 22 січня 2018 року було закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.
Ухвалою від 22 січня 2018 року відмовлено в задоволені клопотання ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області про залишення позовної заяви без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
03 вересня 2012 року розпорядженням голови Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області за № 916-р ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га, яка знаходиться на території Павлиської селищної ради Онуфріївського району для ведення особистого селянського господарства. Вказаним розпорядженням, ОСОБА_1 зобов'язано в місячний термін замовити виготовлення проектної документації (а.с.10).
Відповідно до договору від 26.09.2012 року № 994/а Позивач замовив виготовлення проекту землеустрою у ОСОБА_3 Володимировича (а.с.75-76).
Позивач в позовній заяві обґрунтовує, що через зміни в законодавстві, процес виготовлення проекту значно затягнувся в часі, а тому 10.12.2015 року була укладена додаткова угода з ФОП ОСОБА_2, яким, фактично, через зміни в законодавстві, довилося виготовляти проект землеустрою з початку.
Листом від 26.09.2016 року Позивачу в затверджені проекту землеустрою відмовлено у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 порушила місячний термін, встановлений розпорядженням Онуфріївської РДА від 03. вересня 2012 року, на замовлення виготовлення проекту землеустрою, оскільки в пояснювальній записці та завданні на виконання робіт вказано, що підставою для виконання робіт є договір № 91пз від 10.12.2015 року.
Відповідно до ст.50 ЗУ “Про землеустрій” проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
завдання на розроблення проекту землеустрою;
пояснювальну записку;
копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
рішення Верховної ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
кадастровий план земельної ділянки;
матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);
матеріали погодження проекту землеустрою.
Відповідно ч.17 до ст. 186 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Відповідно до ч.13. ст. 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відповідно до ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідачем, відповідно до ст.118 Земельного кодексу України, вже надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, та розпочато порядок передачі земельної ділянки із державної власності.
Відповідно до ч. 7 та .ч8 ст. 186 Земельного кодексу України органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:
додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";
надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.
У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
У рішенні про відмову в затверджені проекту землеустрою, Відповідач посилається на те, що Позивачем порушено встановлений розпорядженням Онуфріївської РДА від 03 вересня 20212 місячний термін для замовлення проекту землеустрою. Основний договір укладено 26.09.2012 року, а додаткова угода від 10.12.2015 року обґрунтована змінами в законодавстві, та не скасовувала дію основного договору від 26.09.2012 року.
Враховуючи викладене, Відповідач вказав підставу для відмови, яка не передбачена ст. 123 Земельного кодексу України.
Вирішення питань щодо затвердження проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.
У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_5 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частини зобов'язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність.
Разом з тим, суд вважає за необхідне, зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16.08.2016 р. та прийняти рішення щодо затвердження проекту землеустрою, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Оскільки є заява позивача про затвердження проекту землеустрою, а тому відповідач зобов'язаний знову розглянути дану заяву.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що належним захистом порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву від 16.08.2016 р., оскільки саме по собі судове рішення про визнання відмови у затверджені проекту протиправною не відновлює порушеного права позивача на прийняття останнім вмотивованого рішення щодо завтердження проекту землеустрою.
При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у затверджені проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані протиправними дії відповідача.
Встановлені судом обставини справи та наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що відповідачем, при прийнятті оскаржуваного рішення, не дотримано зазначених принципів, зокрема, останнім відмовлено позивачу без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (вул. Гагаріна, 7, сел. Павлиш, Онуфріївського району, Кіровоградської області, 28110, паспорт серії ЕА 931937, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Тараса Карпи, 84, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 39767636), про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково .
Визнати відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідно до договору № 91 від 10.12.2015 року - незаконною.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадстру в Кіровоградській області повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою від 16.08.2016 року.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 1280,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_6