пр. № 2-п/759/17/18
ун. № 759/9800/16-ц
31 січня 2018 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Миколаєць І.Ю.
при секретарі Шелудько В.В.
за участі представника заявника (відповідача) ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1, який здійснює представництво інтересів ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Заочним рішенням Святошинського районного суду м.Києва ухваленим у вищезазаначеній справі 07.11.2016 року, позовні вимоги позивача були задоволені частково. Судом вирішено : «Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, суму матеріальних збитків завданих пошкодженням майна у розмірі 60068,04 грн., а також 600,68 грн. судового збору, а всього 60668,72 грн.У задоволенні інших вимог про стягнення судових витрат на правову допомогу- відмовити».
Своєю заявою про перегляд заочного рішення представник відповідача просить рішення скасувати та призначити справу до розгляду у загальному порядку посилаючись на факти неявки відповідача у судові засідання із поважних причин - неотримання ним судових повісток. Про докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи не повідомляє, зазначаючи при цьому свої заперечення проти позовної заяви.
У судовому засіданні заявник підтримує заяву про скасування заочного рішення підставами скасування якого вважає отримання судової повістки на перше судове засідання дружиною відповідача, на друге судове засідання не отримання судової повістки відповідачем. Про наявність у відповідача доказів не повідомляє та наголошує про можливість отримання таких доказів за призначеною судом у подальшому судовою експертизою.
Позивач повідомив про свої заперечення проти вимог заяви про перегляд заочного рішення. Рішення суду вважає обгрунтованим, а заява відповідача про скасування заочного рішення та його пояснення не містять всіх необхідних ознак для її задоволення. Також наголосив про згоду відповідача при виплаті страхового відшкодування страховою компанією саме із таким визначенням матеріального збитку.
Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.
07.11.2016 року Святошинським районним судом м.Києва було ухвалене заочне рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України (за редакцією ЗУ № 2147-УІІІ від 03.10.2017 р., в дії з 15.12.2017 р.), заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.
Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з"явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, необхідним є наявність трьох обставин: неявка відповідача у судове засідання і неповідомлення про причини неявки (або неявка відповідача у судове засідання, або не повідомлення про причини неявки); не подача відзиву (заперечень за ЦПК України, що діяв до 15.12.17 р.) з поважних причин; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто такі докази, які не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення.
Як свідчать матеріали справи, у судове засідання, призначене судом на 29.09.2016 р. відповідач та/або представник відповідача не з»явились, про місце, час судового засідання відповідач повідомлявся судом належним чином за адресою місця реєстрації відповідача. Позовна заява та ухвала суду про відкриття провадження з датою судового засідання отримана дружиною відповідача, що вважається належним повідомленням відповідача про час та місце судового засідання (а.с.73).
У судове засідання, призначене судом на 07.11.2016 р. відповідач не з»явився. Судова повістка повернулась до суду з відміткою про закінчення терміну на зберігання листа (а.с.80,81).
Приймаючи рішення про ухвалення заочного рішення, суд керувався як підставами можливості ухвалення такого рішення у відповідності до ч.4 ст.169, ч.1 ст. ст.224 ЦПК України, які не передбачають встановлення або не встановлення судом поважності або неповажності неявки відповідача, так і процесуальними строками для ухвалення рішення. Тобто визначальним моментом заочного розгляду справи є лише належне повідомлення відповідача.
Судом, який ухвалював рішення, визначено пріоритетним право позивача на захист його інтересів, способом, визначеним ст.4 ЦПК України із застосуванням принципу диспозитивності, визначеним ст.11 ЦПК України, над обставинами не явки відповідача та/або його представника.
Суд вважає, що оскільки відповідач знав про пред»явлення до нього позову, перешкод для надання заперечень у нього не існувало. Таким чином суд вважає, що заперечення (відзив) не подані відповідачем без поважних причин.
Щодо третьої обов»язкової обставини, яку суд повинен встановити при розгляді заяви про скасування заочного рішення. Відповідач не повідомляє суд і не посилається на будь-який новий доказ, що має суттєве значення для правильного вирішення справи, як того вимагає ст.288 ЦПК України. Одне лише посилання на свої заперечення проти доводів позовної заяви не є тією обов»язковою обставиною, яку суд повинен встановити при розгляді заяви про скасування заочного рішення, а саме доказом, який має істотне значення для правильного вирішення справи. Не є доказом одне лише посилання на можливість у майбутньому в здобутті такого доказу.
Слід зазначити, що кожна сторона маючи обсяг прав, розпоряжається ними щодо предмета спору на власний розсуд, а суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі (диспозитивність цивільного судочинства - ст.11 ЦПК України).
Ухвалюючи рішення, суд зважив на наявність доказів в обгрунтування тих вимог, які просив задовольнити позивач, встановив правівідносини сторін, які випливають їз встановлених обставин та надав їм відповідну правову оцінку. Інша оцінка таких правовідносин не є метою розгляду заяви про скасування заочного рішення.
З урахуванням відсутності поважності причин неподачі до судового розгляду заперечень на позовну заяву, а також відсутності посилань на такі докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку немає.
Керуючись ст.ст. 231, 232, 292 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1, який здійснює представництво інтересів ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,залишити без задоволення.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати проголошення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя І.Ю.Миколаєць