Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 січня 2018 р. Справа№805/172/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 34 000,00 грн., -
Головне управління ДФС у Донецькій області ( ЄДРПОУ: 39406028, Донецька обл., м. Маріуполь, 130 Таганрозької дивізії, б. 114) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( ЄДРПОУ:НОМЕР_1, Донецька обл., с. Приморське, Мангушський район, вул. Перемоги, б.31) про стягнення сум податкової заборгованості з адміністративних штрафів та інші санкції у розмірі 34 000,00 грн.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг по адміністративним штрафам та іншим санкціям в розмірі 34000 грн., які нараховані відповідно до рішення про застосування фінансових санкцій № 014/0-4-40 від 25.10.2016 року. До теперішнього часу вищевказана сума штрафу відповідачем не сплачена, в зв'язку з чим позивач просить у судовому порядку стягнути зазначену суму.
Ухвалою суду від 09.01.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Заяв із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від сторін не надійшло.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач про розгляд справи повідомлений за адресою зазначеною у Єдиному державному реєстрі.
Згідно приписів частини 8 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
До суду повернувся конверт з відміткою про неможливість вручення адресату. Відтак суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про слухання справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 02.07.2008 за № 22470000000001188, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за юридичною адресою : Україна, 87430, Донецька область, Мангушський район, с. Приміське, Україна, вул. Перемоги, буд. 31.
Перебуває на податковому обліку Мангуській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області з 03.07.2008 року, як платник податків за основним місцем обліку за №9022.
Як вбачається з матеріалів справи, Мангушською ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області було проведено фактичну перевірку з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт №729/05-40-40/НОМЕР_1 від 30.09.2016 року.
Перевіркою встановлено наступні порушення: роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями - порушення ст.15 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) реалізація алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями; п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями).
Відповідальність передбачена абз.5 ст.17 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000,00 гривень.
Роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії - порушення ст.15 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями).
Відповідальність передбачена абз.5 ст.17 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000,00 гривень.
ФОП ОСОБА_1 відмовилася від підпису акту №729/05-40-40/НОМЕР_1 від 30.09.2016 року, в зв'язку з чим був складений Акт відмови від отримання та підписання акта перевірки №729/05-40-40/1/НОМЕР_1 від 30.09.2016 року.
На адресу реєстрації Відповідача поштою, рекомендованим листом, 04.10.2016 року було спрямовано запрошення до ОДПІ для підписання Акту фактичної перевірки з додатком - Акт №729/05-40-40/НОМЕР_1 від 30.09.2016 року. Лист повернувся 13.10.2016 року до ОДПІ з відміткою поштового відділення, що боржник за означеною адресою не проживає.
На підставі зазначеного акту винесено рішення про застосування фінансових санкцій №014/05-40-40 від 25.10.2016 року.
Рішення про застосування штрафних санкцій направлено за податковою адресою відповідача рекомендованим листом 26.10.2016 року. Лист повернувся 28.10.2016 року до ОДПІ з відміткою поштового відділення, що боржник за означеною адресою не проживає.
Рішення про застосування штрафних санкцій платником податків в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалося.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення- рішення.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 576 «Про затвердження Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків» (Далі - Порядок), який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 за № 1840/24372 визначено механізм формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами доходів і зборів.
Зокрема у п. 1.2. вказано, що дія цього Порядку поширюється на платників податків, які не сплатили узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки.
У зв'язку з несплатою платником податків ФОП ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов'язань, ОДПІ було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 07.11.2014 року №1398-25, яка направлена поштою на податкову адресу боржника, та відповідно відмітки поштового відділення повернуто до ОДПІ 27.12.2014 з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання, згідно відмітки рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Дана вимога не оскаржувалась та не відкликалася.
Суд зазначає, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP (далі по тексту - Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Згідно п. 10 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, суб'єкти господарювання повинні забезпечити відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування - вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці.
Приписами частини 1, 2 статті 17 Закону № 481 визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень; виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
З матеріалів справи встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії, за що відповідно до ст.15 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) реалізація алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями; п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями).
Відповідальність передбачена абз.5 ст.17 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000,00 гривень.
Так, загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання з адміністративних штрафів та інших санкцій складає 34000,00 грн.
Відповідно до пп. 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
За приписами пп. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи
Згідно з облікової картки платника податків вбачається, що за відповідачем обліковується загальна сума заборгованості у розмірі 34000 грн., яка на час розгляду справи не сплачена.
Відповідно до п. 14.1.157 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою платником податків ФОП ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов'язань, ОДПІ було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 07.11.2014 року №1398-25, яка направлена поштою на податкову адресу боржника, та відповідно відмітки поштового відділення повернуто до ОДПІ 27.12.2014 з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання, згідно відмітки рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Доказів оскарження в судовому або адміністративному порядку вищевказаної вимоги суду не надано.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено, правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ:39406028, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозької дивізії, б. 114) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1( ЄДРПОУ:НОМЕР_1, Донецька обл., с. Приморське, Мангушський район, вул. Перемоги, б.31) ) про стягнення сум податкової заборгованості з адміністративних штрафів та інші санкції у розмірі 34 000,00 грн. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1( ЄДРПОУ:НОМЕР_1, Донецька обл., с. Приморське, Мангушський район, вул. Перемоги, б.31) ) податкову заборгованость з адміністративних штрафів та інші санкції у розмірі 34 000,00 (тридцять чотири тисячі)грн. 00 коп. за рахунок коштів, що перебувають на рахунках у банках, обслуговуючих платника податків.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч.ч. 4, 5, 6 ст. 250 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаш Г.П.