29 січня 2018 р. Справа № 818/2239/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
29 грудня 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом мотивуючи вимоги тим, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, який брав участь в роботах в зоні відчуження з 20.11.1986 року по 05.05.1987 року при військовій частині № НОМЕР_1 в якості водія-хіміка. 25 липня 2017 року звернувся до Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з заявою про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, надавши до заяви копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та архівну довідку Міністерства оборони Республіки Білорусь.
26 липня 2017 року відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з посиланням на відсутність відомостей про дні виїзду в зону відчуження.
Позивач просить визнати дії пенсійного органу протиправними, зазначаючи, що в архівних довідках відображено, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобилській АЕС з 20.11.1986 року по 05.05.1987 року та виконував роботи в тридцятикілометровій та десятикілометровій зонах та на самій ЧАЕС, крім того посвідчення учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС категорії 2 підтверджує, що позивач перебував необхідну кількість днів у відповідній зоні.
Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема: учасникам, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - зменшується пенсійний вік на 10 років; учасникам, які працювали у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів - зменшується пенсійний вік на 8 років; ; учасникам, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - зменшується пенсійний вік на 5 років.
З поданих позивачем до управління документів вбачається, що місце перебування позивача з 03 травня 1986 року по 23 травня 1986 року та з 24 травня 1986 року по 09 червня 1987 року відноситься до зони безумовного відселення, а не до зони відчуження. Також із поданих позивачем документів неможливо встановити кількість днів, коли він перебував у зоні відчуження. За таких обставин позивачу було відмовлено в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Крім того, відповідач вважає, що при вирішенні питання про призначення пенсії він наділений дискреційними повноваженнями, відповідно суд має право вказати лише на допущені порушення при прийнятті рішення чи вчиненні дій і не може зобов'язувати відповідача вчинити певні дії.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1987 роках, виданим 12.05.1993 року ( а.с.13). 25 липня 2017 року він звернувся до Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з заявою про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, надавши серед інших документів військовий квиток, копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та архівну довідку Міністерства оборони Республіки Білорусь ( а.с. 10-11). На день звернення із заявою позивач мав повних 55 років ( а.с.7).
26 липня 2017 року відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з посиланням на відсутність відомостей про дні виїзду в зону відчуження та невідповідністю посвідчення вимогам п.2 ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи» (а.с.12).
Таку відмову пенсійного органу суд вважає протиправною з огляду на таке.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень частини першої статті 55 цього Закону учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, пенсійний вік, встановлений для одержання державних пенсій, зменшується на 8 років. Відповідно до статті 65 Закону учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 затверджений Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пунктом З якого передбачено, що, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
Відповідно до абзацу 4 пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Наявність перелічених даною нормою документів перевіряється відповідною комісією під час видачі посвідчення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто відсутність необхідного для встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС документу матиме наслідком відсутність підстав для видачі зазначеного посвідчення. Крім того, підстави для видачі посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є альтернативними.
Таким чином, під час видачі позивачу в травні 1993 року посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідною комісією були встановлені та перевірені всі документи необхідні для встановлення зазначеного статусу. Тобто статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів і віднесений до категорії 2 встановлений державою в особі компетентного органу, рішення якого є чинним на день звернення позивачем із заявою про призначення пенсії.
Як вже зазначалось судом, документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі і зменшення пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Такі документи, як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження відповідно до статті 15 Закону є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що єдиним документом, який підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях, тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Відтак, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 8 років, тому відмова Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області в призначенні пенсії позивачу є протиправною, відповідно порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання суб'єкта владаних повноважень прийняти рішення про призначення позивачеві пенсії за віком з дня звернення із заявою про призначення такої пенсії.
При цьому, досягнення позивачем віку 55 років, на що звертає увагу відповідач у своєму відзиві на позов, не може бути перешкодою в застосуванні до нього ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині зменшення пенсійного віку на 8 років, оскільки пенсія призначається з дня звернення особи до пенсійних органів, позивач своїм правом скористався пізніше, тому пенсія йому має бути призначена саме з дня такого звернення, тобто з 25 липня 2017 року.
Також суд не погоджується із доводами відповідача про відсутність у суду повноважень зобов'язувати його вчинити дії у вигляді призначення позивачеві пенсії, що на його думку є втручанням у дискреційні повноваження органу. Так, відповідно до ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а відповідно до ч.4 ст.245 Кодексу, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Оскільки, єдиною підставою, про яку зазначив відповідач ( а.с.12), для відмови у призначенні позивачеві пенсії, є відсутність документів, що підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а суд в цій частині дійшов протилежного висновку і вважає, що позивач підтвердив своє право на зниження пенсійного віку як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що надає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, то відповідач в даному випадку позбавлений можливості прийняти будь-яке інше рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242, 244, 245, 246, 250, 255, 257-263, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул..Пилипа Орлика, буд.6, м.Буринь, Сумська область, 41700, код ЄДРПОУ 40384385) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком як учаснику ліквідації на Чорнобилській АЕС.
Зобов'язати Буринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком як учаснику ліквідації на Чорнобилській АЕС з 25 липня 2017 року.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах