Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 січня 2018 р. Справа№805/4188/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
ухвалено у нарадчій кімнаті
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Зеленова А.С., розглянувши матеріали справи за позовною заявою Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” до ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 №0006354614,
Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 №0006354614/а.с.3-5/.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято податкове повідомлення-рішення за порушення граничного терміну подачі звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України №0006354614 від 27.07.2017 на суму 170,00 грн на підставі висновків акту перевірки від 11.07.2017 №411/28-10-46-14-00191678. Вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки скільки підприємство перебувало на території здійснення антитерористичної операції, що перешкоджає здійсненню господарської діяльності, наявність обставин непереборної сили підтверджена сертифікатами Торгово-промислової палати, крім того підприємство зверталось до відповідача про продовження граничного строку подачі податкової декларації та у цей період не застосовують штрафні санкції. Вважає, що звільнений з 10.06.2014 від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань, а в даних правовідносинах, за несвоєчасне подання звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, а отже, Заявником не було порушено положень статей 49, 257 Податкового кодексу України, що свідчить про безпідставність винесення оскаржуваного повідомлення-рішення.
Просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби №0006354614 від 27.07.2017, яким до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170 грн зі сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Оскільки за наслідками камеральної перевірки встановлено порушення вимог пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного подання декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за ІV квартал 2015 року, що призвело до порушення граничного строку подання декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за ІV квартал 2015 року. Відповідальність за вказане порушення податкового законодавства передбачена п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України. З огляду на що контролюючим органом було прийнято оскаржуване рішення. Вважає, що нормативно-правовими актам України не передбачено звільнення платника податку від відповідальності за порушення граничних строків подання декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України/а.с.46/.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року позовну заяву Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” залишено без руху/а.с.26/.
14 грудня 2017 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження по справі /а.с.29-30/.
19 грудня 2017 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 23 січня 2018 року /а.с.1/.
22 січня 2018 року ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби надіслано електронною поштою відзив на позовну заяву /а.с.37-40/.
23 січня 2018 року ухвлою Донецького окружного адміністративного суду відкладено розгляд справи №805/4188/17-а за позовом Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” до ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 №0006354614 до 31 січня 2018 року о 11:00 год /а.с.41/.
25 січня 2018 року до відділу діловодства та документообігу надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби /а.с.37-40/.
Ухвалою суду від 31 січня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 31 січня 2018 року/а.с.63/.
Представник позивача у судове засіданні наддав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” зареєстровано в якості юридичної особи 03 вересня 2007 року за № 12661450000026990, включено до ЄДРОПУ за № 00191678, перебуває на обліку у Дніпропетровському відділенні ОСОБА_1 великих платників податків ДФС/а.с.10-11/.
Відповідач - ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.
16 лютого 2016 року Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” було подано податкову декларацію з з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за ІV квартал 2015 року.
Ввідповідачем проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (код ЄДРПОУ 00191678 за ІV квартал 2015 року, за результатами перевірки складено акт перевірки №411/28-10-46-14-00191678 від 11 липня 2017 року/а.с.54/.
Перевіркою встановлено порушення пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме позивачем несвоєчасно подано декларацію з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом за ІV квартал 2015 року, а саме 16 лютого 2016 року(граничний термін подання звітності 09 лютого 2016 року).
На підставі акту перевірки, контролюючим органом прийняте спірне податкове повідомлення - рішення від 27 липня 2017 року за №0006354614 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170 грн /а.с.20/.
Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням позивач подав скарги до ОСОБА_1 великих платників податків ДФС та Державної фіскальної служби України, відповідно до якої просив скасувати спірне податкове повідомлення - рішення /а.с.55-57.
За результатами розгляду скарги позивача ОСОБА_1 великих платників податків ДФС прийнято рішення від 23 серпня 2017 року №44761/10/28-10-10-4-33, відповідно до якого скаргу позивача на податкове повідомлення - рішення залишено без розгляду та повернуто скаржнику/а.с.22/.
Державною фіскальною службою України прийнято рішення про залишення скарги без розгляду від 09 листопада 2017 року №25705/6/99-99-11-03-01-25, відповідно до якого скарга залишена без розгляду та повернуто її скаржнику /а.с.24/.
Позивач вважає спірне податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, в зв'язку з чим позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 №0006354614, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Статтею 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 86.2 статті 86 ПК України вбачається, що, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Суд зазначає, що в зв'язку з несвоєчасним поданням податкової звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за ІV квартал 2015 року, відповідачем проведено камеральну перевірку.
Згідно п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
У відповідності до п. 49.1, п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Судом встановлено, що позивачем несвоєчасно подано до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за ІV квартал 2015 року, що є порушенням пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 розділу Податкового кодексу України.
Однак, суд вважає за доцільне зазначити, що вказані обставини виникли не з вини позивача.
Так, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” №1669-VІІ.
Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України”, відповідно до якого втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція” та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05листопада 2014 року № 1079 “Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053”, а також визначено перелік населених пунктів на території яких здійснювалась антитерористична операція.
Суд зазначає, що відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” зареєстровано за адресою: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, буд. 177А, відповідно до п. 20, ст. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р, м. Маріуполь входить до зазначеного переліку.
Крім того, внаслідок проведення активної фази антитерористичної операції відповідно до Указу в.о. Президента України “Про рішення Ради Національної безпеки та оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи про подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України”, починаючи з 10 червня 2014 року внаслідок бойових дій: неодноразово зупинялися в результаті пошкоджень основних гідротехнічних, і водопровідних споруд канал “Сіверський Донець-Донбас”/далі по тексту - СДД/, Південно - Донбаський водопровід, Другий водопровід, а також водопроводів з водозаборами з каналу СДД, ПДВ і регулюючих водосховищ; періодично припинялася робота наступних фільтрувальних станцій: Слов'янська ФС № 1, 2, Горлівська ФС № 1, 2, Єнакіївська ФС, Волинцевская ФС, Макіївська ФС, Ольховська ФС, Донецька ФС, Верхньо-Кальміуська ФС, Красноармійська ФС, Велико - ОСОБА_2 В результаті зупинок фільтрувальних станцій була повністю або частково припинена подача питної води наступним населеним пунктом: м. Слов'янськ, м. Краматорськ, м. Дружківка, м. Костянтинівка, м. Горлівка, м. Дзержинськ, м. Вуглегірськ, м. Єнакієве, м. Дебальцеве, м. Кіровськ, м. Жданівка, м. Торез, м. Шахтарськ, м. Кіровське, м. Жнокомунарівськ, м. Сніжне. М. Макіївка, м. Харцизьк, м. Іловайськ, смт. Пантелеймонівка, м. Зугрес, м. Ясинувата, м. Авдіївка, смт. Красногорівка, м. Донецьк, м. Красноармійськ, м. Українськ, м. Гірник, м. Курахове, м. Селидове, м. Димитров, м. Добропілля, м. Білозерськ, м. Новодонецьк, м. Олександрівка, смт. Первомайське, смт. Водяне, м. Волноваха, м. Докучаевськ, смт. Новотроїцьк, м. Вугледар, смт. Володимирівка. Також в результаті зупинок каналу СДД і ПДВ була повністю або частково припинена подача технічної води на промислові підприємства.
Таким чином, вбачається, що всі виробничі активи товариства знаходять на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а також на у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, яке відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення” віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Суд зазначає, що статтею 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Станом на день розгляду справи антитерористична операція не закінчена.
Відповідно до частини 2-3 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Відповідно до статті 10 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Статтею 14-1 Закону України № 1669-VІІ Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.
Відповідно до ст. 11 Закону України № 1669-VІІ, внесені відповідні зміни до Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”, зокрема даний закон доповнено ст. 14-1, згідно якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Позивачем до матеріалів справи долучені сертифікати Торгово - промислової палати України від 25 листопада 2014 року № 1735 та № 1736, якими засвідчено настання обставин непереборної сили з 10 червня 2014 року при здійсненні КП “Компанія “Вода Донбасу” господарської діяльності на території Донецької області та дотримання законодавчих актів України для продовження граничного строку подачі податкових декларацій. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово - промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо /а.с. 13,14/.
Крім того, Донецькою торгово-промисловою палатою надано Висновок № 2005/12.12-03 від 03 липня 2014 року, яким також засвідчено факт настання форс-мажорних обставин з 10 червня 2014 року при дотримані норм законодавчих актів України та здійсненні КП “Компанія “Вода Донбасу” господарської діяльності на території Донецької області /а.с. 15-16/.
Також в обгрунтування позовних вимог позивачем надано копію платіжного доручення №787 від 08 жовтня 2015 року про сплату 306,45грн за користування радіочастотним ресурсом України за серпень-грудень 2015 року /а.с.53/.
Таким чином, суд приймає посилання позивача на те, що позивачем несвоєчасно подано податкову декларацію з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за ІV квартал 2015 року з обставин, які не залежать від вини позивача та які засвідчені сертифікатом Торгово - промислової палати про засвідчення форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Відповідно до вимог Податкового кодексу України платники податків зобов'язані у строк визначений кодексом подавати до контролюючого органу податкову звітність.
Однак, суд зазначає, що наявність у платника податків сертифікату ТПП України про настання обставин непереборної сили надає можливість такому платнику ініціювати процедуру продовження граничних строків подання податкової звітності, яка передбачена Податковим кодексом України.
Так, згідно із п. 49.20 ст.49 ПК України граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.
У відповідності до п.п. 102.6.4 п. 102.6 ст. 102 ПК України, граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.
Порядок застосування пунктів 102.6-102.7 статті 102 ПК України затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1044, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за № 84/18822 (далі - Порядок № 1044).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1044 обставини непереборної сили (форс- обставини) - непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.
Згідно з положеннями п.п.5.4 п. 5 Порядку № 1044 відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації, заяви про перегляд рішень органів державної податкової служби, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань може бути пов'язана з обмеженою свободою пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально. У цьому разі документальним підтвердженням є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України.
За наявності обставин, визначених у пунктах 3, 5, 6 цього Порядку щодо посадових осіб юридичної особи та пунктах 4, 5 цього Порядку щодо фізичної особи, платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків (п. 7 Порядку № 1044).
Відповідно до п.п. 8.1 п. 8 Порядку № 1044 заява подається платником податків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених цим Порядком, у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів. У заяві надається вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ). Заява подається платником податків тільки разом із документальним підтвердженням.
Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що відповідач має право звернутися до контролюючого органу з заявою про продовження граничних строків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначеним цим Порядком (в даному випадку - обставин непереборної сили), проте така заява має бути подана тільки разом із документальним підтвердженням (сертифікатом ТПП).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до податкового органу лист з повідомленням № 17/199 від 17 лютого 2015 року про наявність обставин непереборної сили та Сертифікату Торгово-промислової палати, які стосуються справляння податків та продовження граничних строків подання податкових декларації/а.с.18/.
Аналогічного змісту лист - повідомлення № 17/1172 було подано позивачем 08 вересня 2016 року/а.с.19/.
Тобто, позивач повідомив податковий орган про наявність обставин непереборної сили засвідчених Сертифікатом Торгово-промислової палати, та підстави для продовження граничних строків подання податкової декларації.
Отже позивач звільнений з 10 червня 2014 року від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань,а в даних правовідносинах, за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість.
Отже, податкове повідомлення - рішення від 27.07.2017 №0006354614 винесене Дніпропетровським управлінням ОСОБА_1 великих платників податків ДФС є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” до ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 №0006354614.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ухвали суду від 01 грудня 2017 року в усунення недоліків позовної заяви, позивач повинен був надати (надіслати) суду оригінал документу, що підтверджує сплату суми судового збору, що несплачена позивачем у сумі 1600грн.
12 грудня 2017 року Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” платіжним дорученням №3568 сплачено судовий збір по справі №805/4188/17-а у сумі 3200грн /а.с.30/. Тобто позивачем переплачено судовий збір на 1600грн.
Згідно частини 2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першоюцієї статті, - повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на що суд присуджує на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.
Керуючись Конституцією України, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” до ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 №0006354614 - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Дніпропетровського управління ОСОБА_1 великих платників Державної фіскальної служби від 27 липня 2017 року за №0006354614 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170 грн.
Стягнути на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, буд. 177А, код ЄДРПОУ 00191678) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11, код ЄДРПОУ 39440996) судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.
Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті 31 січня 2018 року.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 31 січня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду або через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Зеленов А.С.