Справа № 815/6874/17
29 січня 2018 року м.Одеса
У залі судових засідань №29
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Рудченко О.І.
Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” до Старшого державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо винесення постанови від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн., скасування постанови від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень (від 29.01.2018р. вхід.№2458/18), просить суд визнати протиправними дії Старшого державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн., скасувати постанову Старшого державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Старшим державним виконавцем Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 безпідставно винесено спірну ОСОБА_2 від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн., оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” добровільно виконано вимоги виконавчого листа від 31.01.2017р. у справі №523/2949/16-ц, виданого Суворовським районним судом м.Одеси щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” в особі директора розглянути заяви ОСОБА_3 від 19.10.2015р. та від 29.12.2015р., перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання, повідомити заявника про наслідки розгляду заяви, невідкладно вжити заходів до припинення неправомірних дій, виявити, усунути причини та умови, які сприяли порушенням, забезпечити поновлення порушених прав та реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою рішень.
Відповідач - Старший державний виконавець Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 25.01.2018р. вхід.№2215/18), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення спірної ОСОБА_2 від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн., оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” повторно не виконано вимоги виконавчого листа від 31.01.2017р. у справі №523/2949/16-ц, виданого Суворовським районним судом м.Одеси щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” в особі директора розглянути заяви ОСОБА_3 від 19.10.2015р. та від 29.12.2015р., перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання, повідомити заявника про наслідки розгляду заяви, невідкладно вжити заходів до припинення неправомірних дій, виявити, усунути причини та умови, які сприяли порушенням, забезпечити поновлення порушених прав та реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою рішень.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що всі учасники справи у судове засідання не з»явилися, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, у зв'язку з повторним невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” вимог виконавчого листа Суворовського районного суду м.Одеси від 31.01.2017р. у справі №523/2949/16-ц, щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” в особі директора розглянути заяви ОСОБА_3 від 19.10.2015р. та від 29.12.2015р., перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання, повідомити заявника про наслідки розгляду заяви, невідкладно вжити заходів до припинення неправомірних дій, виявити, усунути причини та умови, які сприяли порушенням, забезпечити поновлення порушених прав та реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою рішень, старшим державним виконавцем Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 винесено ОСОБА_2 про накладення штрафу ВП №54065596 від 05.12.2017р., якою за невиконання рішення суду на боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” накладено штраф у сумі 10200грн.
Не погодившись із винесеною старшим державним виконавцем Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 ОСОБА_2 про накладення штрафу ВП №54065596 від 05.12.2017р., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Так, на думку суду, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” про визнання протиправними дій Старшого державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн., скасування постанови Старшого державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн., є безпідставними, та такими, що не базуються на положеннях чинного законодавства у зв'язку з чим задоволенню не підлягають, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 02.06.2016р. у справі №523/2949/16-ц позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” у ненаданні відповіді на звернення ОСОБА_3 від 19.10.2015р., 29.12.2015р. у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян», зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” в особі директора розглянути заяви ОСОБА_3 від 19.10.2015р. та 29.12.2015р., перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання, повідомити заявника про наслідки розгляду заяви, невідкладно вжити заходів до припинення неправомірних дій, виявити, усунути причини та умови, які сприяли порушенням, забезпечити поновлення порушених прав та реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою рішень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання Рішення суду від 02.06.2016р. у справі №523/2949/16-ц, Суворовським районним судом м.Одеси ОСОБА_3 видано виконавчий лист від 31.01.2017р. щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” в особі директора розглянути заяви ОСОБА_3 від 19.10.2015р. та від 29.12.2015р., перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання, повідомити заявника про наслідки розгляду заяви, невідкладно вжити заходів до припинення неправомірних дій, виявити, усунути причини та умови, які сприяли порушенням, забезпечити поновлення порушених прав та реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою рішень.
З метою належного виконання вимог вищеозначеного виконавчого листа Суворовського районного суду м.Одеси від 31.01.2017р. у справі №523/2949/16-ц ОСОБА_3 звернувся до Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області із заявою від 24.05.2017р. щодо відкриття виконавчого провадження, за результатами розгляду якої 06.06.2017р. Старшим державним виконавцем Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 винесено ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження ВП №54065596, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Суворовського районного суду м.Одеси від 31.01.2017р. у справі №523/2949/16-ц.
29.06.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” звернулось до начальника Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 із заявою №429 щодо закриття виконавчого провадження з урахуванням добровільного виконання Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 02.06.2016р. На підтвердження означеного боржником до вказаної заяви від 29.06.2017р. додано Лист ТОВ “Мікромегас Домсервіс-1” від 22.06.2016р.
Так, судом встановлено, що Листом ТОВ “Мікромегас Домсервіс-1” від 22.06.2016р. (вихід.№89/12 від 25.12.2015р.) ОСОБА_3 повідомлено, що Порядок проведення безоплатного капітального ремонту, згідно п.8 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009р. №565 «Про затвердження Порядку проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир осіб, які мають на це право», Відповідно до цієї постанови, ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» не має проводити позачерговий безоплатний капітальний ремонт помешкання. ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» та ПП ПКФ «Мікромегас» є різними організаціями. Пунктом 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно, з претензіями до наслідків робіт, виконаних ПП ПКФ «Мікромегас», потрібно звертатися до них. Згідно з п.1 ст.1195 Цивільного кодексу України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду, тощо. Тобто, як і в попередньому пункті, претензії щодо компенсації витрат на лікування мають бути звернені не до ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1». Довідка про відсутність боргів за житлово-комунальні послуги видається в прийомні години за умови відсутності боргів за житлово-комунальні послуги. Щодо додаткової заяви до заяви зазначено, що, відповідно до п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Договір №П/77 від 01.12.2014р. підготовлений на основі типового договору і не передбачає можливості його безпідставного розірвання в односторонньому порядку. Також, в означеному Листі ТОВ “Мікромегас Домсервіс-1” від 22.06.2016р. (вихід.№89/12 від 25.12.2015р.) зазначено про неможливість безпідставного звільнення від сплати за житлово-комунальні послуги. Статтею 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Крім того, частина житлово-комунальних послуг, які надаються, підлягають оплаті, згідно показань встановлених приборів обліку. Окрім того, оскільки ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» не має жодного відношення до проведення аварійно-відновлювальних робіт у квартирі, то і претензії до ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1», щодо компенсації перевищення термінів їх виконання, є безпідставними.
Як з'ясовано судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів вищевказаний Лист ТОВ “Мікромегас Домсервіс-1” від 22.06.2016р. (вихід.№89/12 від 25.12.2015р.) на адресу ОСОБА_3 надіслано 22.06.2016р., та отримано адресатом 07.07.2017р., про що свідчать наявні у матеріалах справи належним чином засвідчені копії квитанції «Укрпошта» від 22.06.2016р. №7675, та Листа «Укрпошта» від 23.08.2017р. №07-08-1922.
Водночас, відповідно до наявної у матеріалах виконавчого провадження заяви ОСОБА_3 від 19.07.2017р., після набрання чинності рішенням суду від 02.06.2016р. жодної відповіді ТОВ “Мікромегас Домсервіс-1” на заяви від 19.10.2015р., та від 29.12.2015р. ОСОБА_5 отримано не було.
28.09.2017р. у зв'язку з невиконанням рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 31.01.2017р. у справі №523/2949/16-ц Старшим державним виконавцем Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 винесено ОСОБА_2 про накладення штрафу ВП №54065596, якою за невиконання рішення суду на боржника - ТОВ “Мікромегас Домсервіс-1” накладено штраф у сумі 5100грн.
Судом встановлено, що з огляду на повторне невиконання ТОВ “Мікромегас Домсервіс-1” рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 31.01.2017р. у справі №523/2949/16-ц Старшим державним виконавцем Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1, з урахуванням положень ст.63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено ОСОБА_2 про накладення штрафу ВП №54065596 від 05.12.2017р., якою за невиконання рішення суду на боржника - ТОВ “Мікромегас Домсервіс-1” накладено штраф у сумі 10200грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016року №1404-VIII (зі змінами та доповненнями) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частин 1,2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, серед іншого, має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, у тому числі, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначено статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі передбачено статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що штраф до боржника застосовується у разі невиконання ним без поважних причин вимог державного виконавця про необхідність виконання судового рішення у встановлений ним строк. Тобто, постанова державного виконавця про накладення штрафу, в тому числі повторного, приймається за умови наявності таких факторів як невиконання рішення суду, та відсутність поважних причин такого невиконання.
Поважними причинами невиконання рішення суду відповідно до норм чинного законодавства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Зокрема, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження своєчасного виконання позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 02.06.2016р. у справі №523/2949/16-ц, щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” в особі директора розглянути заяви ОСОБА_3 від 19.10.2015р. та від 29.12.2015р., перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання, повідомити заявника про наслідки розгляду заяви, невідкладно вжити заходів до припинення неправомірних дій, виявити, усунути причини та умови, які сприяли порушенням, забезпечити поновлення порушених прав та реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою рішень.
При цьому, позивачем не доведено наявність будь-яких поважних причин, котрі слугували підставою для повторного невиконання ним судового рішення.
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судове рішення, яке набрало законної сили підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Державний виконавець зобов'язаний вживати усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів для примусового виконання рішень суду неупереджено, своєчасно та в повному обсязі. Тобто, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” в особі директора повторно не виконано судове рішення без поважних причин, Старшим державним виконавцем Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 05.12.2017р. правомірно винесено спірну ОСОБА_2 про накладення штрафу в сумі 10200грн.
Водночас, судом відхиляються, та не приймаються до уваги, як на доказ своєчасного виконання Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 02.06.2016р. у справі №523/2949/16-ц, посилання позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” на Лист від 22.06.2016р. (вихід.№89/12 від 25.12.2015р.), оскільки датою вихідного номера означеного документу є 25.12.2015р., тоді як рішення суду винесено 02.06.2016р. Також, зі змісту Листа ТОВ “Мікромегас Домсервіс-1” від 22.06.2016р. (вихід.№89/12 від 25.12.2015р.) не вбачається, що директором Товариства позивача розглянуто заяви ОСОБА_3, зокрема, від 19.10.2015р., від 29.12.2015р., та за наслідками їх розгляду прийнято відповідні рішення.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також з урахуванням аналізу змісту Листа ТОВ “Мікромегас Домсервіс-1” від 22.06.2016р. (вихід.№89/12 від 25.12.2015р.), судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні, та допустимі докази на підтвердження виконання ТОВ “Мікромегас Домсервіс-1” вимог Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 02.06.2016р. у справі №523/2949/16-ц, зокрема, розгляду Товариством з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” в особі директора заяв ОСОБА_3 від 19.10.2015р. та від 29.12.2015р., перевірки викладених в них фактів, прийняття рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечення їх виконання, повідомлення заявника про наслідки розгляду заяв, невідкладного вжиття заходів до припинення неправомірних дій, виявлення, усунення причин та умов, які сприяли порушенням, забезпечення поновлення порушених прав та реального виконання прийнятих у зв'язку з заявами рішень.
Відтак, з урахуванням наведеного, судом з'ясовано, що приймаючи спірну ОСОБА_2 від 05.12.2017р. про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” штрафу в сумі 10200грн., Старший державний виконавець Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 діяла в межах повноважень, та у спосіб, що передбачений Конституцією України, та Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим суд не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” про визнання протиправними дій Старшого державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн., та скасування постанови Старшого державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн.
Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” до Старшого державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо винесення постанови від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн., скасування постанови від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн., не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.
У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Домсервіс-1” до Старшого державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо винесення постанови від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн., скасування постанови від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн., відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
.