Копія
31 січня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/1965/17
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,90 га для ведення особистого селянського господарства на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області та зобов'язати відповідача виготовити технічну документацію щодо відведення у власність даної земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем з необґрунтованих та непередбачених законом підстав відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. При цьому, позивач наголошує на тому, що нею виконано всі вимоги, передбачені законодавством для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, тому просила суд зобов'язати відповідача надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Згідно наданих до суду заперечень, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення (а.с.33-37).
Позивач у судове засідання не з'явився, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.94).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.84).
Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 КАС України, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,90 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. Дана заява зареєстрована у відповідача за №К-18754/0/5-17 від 14.09.2017 (а.с.88).
До вказаної заяви позивачем додані: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; копія паспорта та ідентифікаційного номера, погодження (висновок) та довідка Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (а.с.6-7, 10, 89-91).
Листом від 13.10.2017 №К-18754/0-13379/0/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило позивача, що щодо вказаної земельної ділянки Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою іншій особі. В зв'язку з чим запропоновано повторно звернутись із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в іншому місці, а також подати документи відповідно до вимог законів та прийнятих до них нормативно-правових актів (а.с.11).
Відповідачем надано суду наказ №11-4582/21-15-СГ від 25.12.2015 р. зі змісту якого вбачається, що гр.ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Гайворонського району Чемерпільської сільської ради (за межами населеного пункту). Орієнтовний розмір земельної ділянки 22,6516 га. (а.с.86).
Вищевказаний наказ оскаржено в судовому порядку.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 по справі №П/811/303/16 в задоволенні адміністративного позову заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування наказів №11-4584/21-15-СГ від 25.12.2015 року; №11-4587/21-15-СГ, №11-4586/21-15-СГ, №11-4583/21-15-СГ, №11-4582/21-15-СГ від 5.12.2015, відмовлено (а.с.75-77).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 по даній справі апеляційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 у справі №П/811/303/16 залишено без задоволення, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 у справі № П/811/303/16 залишено без змін (а.с.78-82).
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Так, частинами 1, 2, пункту "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Пунктом “в” ч.3 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.
Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.
У спірних правовідносинах, з огляду на Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане є Головне управління Держгеокадастру в області.
Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (пп.13 п.4 Положення).
Відтак, до повноважень відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Кіровоградської області, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України.
Держгеокадастр України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра.
Відповідно до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Вказана норма кореспондується із положеннями ч.3 ст.123 Земельного кодексу України.
Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідачем не взято до уваги, що згідно погодження та довідки Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області сільська рада не заперечує проти надання зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с.7, 10).
Крім того, положення Земельного кодексу України не встановлюють жодних обмежень щодо надання таких дозволів, крім випадків визначених положенням п.7 ст.118 Земельного кодексу України (невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявність інших заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є підставою для відмови іншій особи, яка звертається з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо цієї ж земельної ділянки на підставі того, що подібна заява вже розглядається або розглядалась.
До того ж, така підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, як надання дозволу на розроблення проекту землеустрою іншій особі Земельним кодексом або іншим законом не передбачена.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що не передбачені законодавством, тому суд визнає таку відмову відповідача протиправною.
Позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області виготовити технічну документацію щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,90 га для ведення особистого селянського господарства на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, не підлягають задоволенню, оскільки чинним законодавством України не встановлено повноважень відповідача щодо вчинення наведених дій.
Так, згідно абз.2 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про землеустрій" розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
При цьому, суд вважає, що для повного і всебічного захисту прав позивача, у відповідності до приписів ч.2 ст.9 КАС України, доцільним та необхідним вийти за межі позовних вимог та належним захистом порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву від 06.09.2017 у відповідності до вимог чинного законодавства та прийняти відповідне рішення, оскільки саме по собі судове рішення про визнання відмови у наданні дозволу протиправною, не відновлює порушеного права позивача на прийняття відповідачем вмотивованого рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Так як є заява позивача від 06.09.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, а тому відповідач зобов'язаний знову розглянути дану заяву та прийняти рішення про надання такого дозволу, у відповідності до ч.7 ст.118 ЗК України.
До того ж, суд зазначає, що при повторному розгляді заяви позивача та прийнятті в подальшому рішення, відповідач не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнано протиправною відмову та повинен вирішити заяву позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Що також передбачено і ч.4 ст.245 КАС України, згідно якої, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведене, суд стягує на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.9, 132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 297-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (26335, Кіровоградська область, Гайворонський район, с.Чемерпіль, вул. Хліборобів, 72, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м.Кропивницький, вул.Академіка Корольова, 26, ЄДРПОУ: 39767636) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,90 га для ведення особистого селянського господарства на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, викладену у листі від 13.10.2017 №К-18754/0-13379/0/6-17.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.09.2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,90 га для ведення особистого селянського господарства на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 39767636).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_5
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_5