29 січня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/1609/17
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України в Київській області щодо не включення у грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення і премії ОСОБА_1 відомостей про нарахування та виплату доплати за роботу в зоні відчуження упродовж 2014 - 2017 років;
- зобов'язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Київській області включити у грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення і премії ОСОБА_1 відомості про нарахування та виплату доплати за роботу в зоні відчуження упродовж 2014 - 2017 років.
В обґрунтування своєї позиції позивач зазначив, що 21.08.2017 року звернувся до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області з заявою про включення до мого грошового атестату додаткових видів грошового забезпечення та премії за 2014-2017 р.р. доплату за роботу в зоні відчуження.
08.09.2017 року відповідачем надано письмову відповідь, в якій пояснено, що доплата за роботу в зоні Відчуження не відноситься до переліку видів грошового забезпечення, котрі передбаченні постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294.
Позивач вважає, що у діяльності посадових осіб Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області мають місце порушення вимог Конституції України, та чинного законодавства України, оскільки згадана виплата входить до структури грошового забезпечення, так як є платою за виконану роботу на певній території та передбачена нормативно правовим актом Уряду України.
15.12.2017 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в редакції Закону від 03.10.2017р. №2147-VIII (далі - КАС України).
Згідно до вимог пункту 10 ч. 1 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Так, за змістом ч.1 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
З огляду на вказані законодавчі положення, керуючись приписами ст.ст.260, 257 КАС України суд вирішив дану справу розглянути за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).
Позивач до судового засідання надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача до судового засідання надав письмові пояснення, де зазначено, що поданий позов не підлягає задоволенню оскільки, мотиви та підстави, зазначені в даному позові щодо включення до грошового атестату позивача додаткових видів грошового забезпечення та премій за 2014-2017 р.р., доплату за роботу в зоні відчуження є безпідставними та необгрунтованими.
Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України подальший розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 2014-2017 роки проходив службу у Головному управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області. Позивачеві за цей час нараховувалась доплата за роботу в зоні відчуження.
21.08.2017 року позивач звернувся до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області з заявою про включення до його грошового атестату додаткових видів грошового забезпечення та премії за 2014-2017 р.р. доплату за роботу в зоні відчуження (а.с.11).
08.09.2017 року Головне управління МНС в Київській області надало письмову відповідь, в якій пояснило, що доплата за роботу в зоні Відчуження не відноситься до переліку видів грошового забезпечення, котрі передбаченні постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 (а.с.12-13).
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" військовослужбовцям, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення, підвищення оплати праці провадиться шляхом нарахування на оклади грошового утримання надбавок, встановлених статтею 39 цього Закону.
Військовозобов'язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіоактивного забруднення, оплата праці провадиться згідно із статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року №831 встановлювалось, що особам, які постійно працюють, а також особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, військовослужбовцям внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Державної прикордонної служби, які постійно виконують службові обов'язки у зоні відчуження, встановлюється доплата у розмірі 150 відсотків мінімальної заробітної плати.
Аналізуючи ці нормативно-правові акти, суд робить такі висновки: виплатою надбавки держава переслідувала мету підвищити оплату праці працівникам підрозділів служби цивільного захисту; розмір надбавки залежить від розміру мінімальної заробітної плати; надбавка нараховується на оклад грошового утримання.
Тому, суд зазначає, що надбавка за роботу в зоні відчуження є частиною окладу грошового утримання працівника підрозділу служби цивільного захисту та повинна бути відображена як в грошовому атестаті, так і довідці про додаткові види грошового забезпечення.
Факт відсутності надбавки за роботу в зоні відчуження у переліку видів грошового забезпечення, який передбачений постановою Уряду України від 07 листопада 2007 року за №1294, є недоліком нормотворчої діяльності органу виконавчої влади, оскільки правові підстави її виплати та спрямованості визначені приписами Закону і постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року №831.
Частиною третьою ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області було неправомірно не включено до грошового атестата і довідки про додаткові види грошового забезпечення позивача відомостей про виплату надбавки за роботу у зоні відчуження, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд присуджує на користь позивача всі здійснені, документально підтверджені, витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.3).
Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідент.номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області ( код ЄДРПОУ 38537963, адреса: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України в Київській області щодо не включення у грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення і премії ОСОБА_1 відомостей про нарахування та виплату доплати за роботу в зоні відчуження упродовж 2014 - 2017 років.
Зобов'язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Київській області включити у грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення і премії ОСОБА_1 відомості про нарахування та виплату доплати за роботу в зоні відчуження упродовж 2014 - 2017 років.
Присудити на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області судовий збір у сумі 640,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула