Справа № 578/608/17
провадження №2-а/578/1/18
17 січня 2018 року смт Краснопілля
Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.
за участю
секретаря судового засідання Авраменко О.Є.
позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Сапіч В.М.
представника відповідача Сталікової В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Краснопілля адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сапіч Володимира Михайловича
до Краснопільського районного військового комісаріату Сумської області /далі - Краснопільський РВК/
про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Краснопільського РВК про визнання протиправними дій відповідача по присвоєнню ОСОБА_1 військового звання «майор» на підставі Наказу Міністра оборони України № 160 від 07.03.2014 року, а також бездіяльності відповідача щодо невнесення змін до його облікових документів, як військовозобов'язаного офіцера запасу, про присвоєння йому чергових військових звань «майор запасу», «підполковник запасу», «полковник запасу» на підставі наказів Міністра оборони України №173 від 18.04.2000 року, №266 від 21.07.2006 року, № 160 від 07.03.2014 року «Про присвоєння військових звань учасникам бойових дій на території інших держав», та зобов'язати Краснопільський районний військовий комісаріат Сумської області внести до облікових документів ОСОБА_1 дані щодо присвоєння йому чергових військових звань «майор запасу», «підполковник запасу», «полковник запасу» на підставі наказів Міністра оборони України №173 від 18.04.2000 року, №266 від 21.07.2006 року, № 160 від 07.03.2014 року «Про присвоєння військових звань учасникам бойових дій на території інших держав».
Свої вимоги мотивує тим, що у період з 1980 по 1993 рік проходив дійсну військову службу в Збройних силах СРСР, а в подальшому у Збройних силах України, в тому числі з 1987 по 1988 рік брав участь у бойових діях в Республіці Афганістан та набув у зв'язку з цим статус учасника бойових дій. 14.10.1988 йому було присвоєно військове звання «капітан». 10.12.1993 у зв'язку із скороченням штатів він був звільнений з військової служби в запас Збройних сил України. Указами Президента України «Про присвоєння військових та спеціальних звань учасникам бойових дій на території інших держав» від 2000, 2006 та 2014 років та виданих на їх виконання наказами Міністра оборони України №173 від 18.04.2000, №266 від 21.07.2006, № 160 від 07.03.2014 всім офіцерам запасу - учасникам бойових дій присвоювалися чергові військові звання - до полковника (капітана 1 рангу) включно. Таким чином, йому мали бути присвоєні чергові офіцерські звання майора запасу, підполковника запасу та полковника запасу. У серпні 2015 року при призові на військову службу на посаду начальника відділення забезпечення Краснопільського РВК він мав звання полковника Збройних сил України, яке було внесено до військового квитка офіцера запасу серії ГР №141462, дата видачі 18.01.1994 року, і саме в цьому званні він отримав 24.08.2016 подяку від ТВО військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак у виданому йому після призову на службу посвідченні офіцера серії НОМЕР_1 вказано, що Наказом Міністра оборони №160 від 07.03.2014 йому було присвоєно звання «майора» і аналогічні відомості внесені до особової справи. 20.03.2017 позивач звертався до Краснопільського РВК з рапортом про внесення до його облікових даних відомостей про присвоєння військових звань майора запасу, підполковника запасу та полковника запасу, однак отримав відповідь, що згідно письмового роз'яснення ІНФОРМАЦІЯ_2 /далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 / фактичне військове звання позивача - «майор». Тому вважає, що його права порушено і іншим шляхом, крім судового, захистити їх немає можливості.
У судовому засіданні позивач суду доповнив, що при прийнятті на посаду начальника відділення забезпечення Краснопільського РВК йому було роз'яснено, що тимчасово у наказі зазначено його військове звання як «майор», оскільки зазначена посада має обійматися особами у вказаному військовому званні, а у подальшому буде вказано вірне військове звання «полковник». Згодом він усно звернувся з питання зазначення вірного військового звання до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де у відділі кадрів йому було внесено відповідні записи у військовий квиток офіцера запасу старого зразка. За чинними правилами військового обліку одночасно такі записи повинні були вноситися і в особову справу. На роботі він носив форму полковника, а нарахування йому грошової виплати як майору вважав обумовленим рівнем займаної ним посади. Отримавши подяку, виписану на ім'я полковника ОСОБА_1 , яка вручалася на урочистому заході районного масштабу, він вважав, що всі необхідні дії зроблено і записи у його особових документах відповідають змісту вищевказаних наказів МО України. Про те, що цього зроблено не було, він зрозумів, коли отримав на руки 08 грудня 2016 року посвідчення офіцера серії НОМЕР_1 із вказівкою про присвоєння військового звання лише «майора». При цьому 06.12.2016 ним було здано військовий квиток офіцера запасу серії ГР №141462 від 18.01.1994, яка доля вказаного документа, йому невідомо. Позовні вимоги адресовано до відповідача, так як зараз він перебуває на обліку як офіцер запасу саме у Краснопільському РВК.
Представник відповідача подав до суду письмові заперечення, у яких посилався на те, що Краснопільським РВК надавався запит №518 від 08.07.2016 на адресу Сумського ОВК, і військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_4 письмовим роз'ясненням №7157 від 06.12.2016 визначив фактичне військове звання позивача як «майор». У червні 2017 року позивачу додатково було роз'яснено, що дійсно у особовій справі майора запасу ОСОБА_1 відсутні будь-які відомості про присвоєння інших військових звань, крім його фактичного військового звання - «майор». Наголосив на тому, що позивач перебував на військовому обліку у Краснопільському РВК з 2000 по 2004 рік і згодом з 01.10.2015 року, а у період з 2004 по 2015 роки всі справи та військово-облікові документи розформованого Краснопільського РВК передавалися ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відтак вважав Краснопільський РВК неналежним відповідачем у даній справі, оскільки чергові звання позивачу мали бути присвоєні Тростянецько-Краснопільським об'єднаним військовим комісаріатом /ас28-33/. У судовому засіданні поклався на розсуд суду, на запитання суду визнав, що дійсно зі змісту підготовленого запиту від 08.07.2016 був наявний військовий квиток офіцера запасу, в який було внесено записи про присвоєння позивачу військових звань «майор», «підполковник», «полковник».
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України /далі - КАС України/ завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено та визнається сторонами, що у 1980-1993 роках позивач ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в Збройних силах СРСР, а в подальшому Збройних силах України, що підтверджується копією послужного списку П-310227 /копія ас14-20/. У 1987-1988 роках він приймав участь у бойових діях у Республіці Афганістан, у зв'язку з чим набув статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 /копія ас 4/.
Наказом МО СРСР від 14.10.1988 №01077 позивачу було присвоєно військове звання - «капітан», що підтверджується копією послужного списку.
10.12.1993 позивач ОСОБА_1 був звільнений в запас з дійсної військової служби у зв'язку зі скороченням штатів.
Згідно листа Сумського ОВК №1005 від 24.10.2017, позивач ОСОБА_1 , 1962 року народження, дійсно з 2004 по 2015 роки перебував на обліку у Тростянецькому військовому комісаріаті, куди його особова справа була передана з Краснопільського РВК /ас 73/.
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 №174 від 10.08.2015 майора ОСОБА_1 призвано з 10 серпня 2015 року начальником відділення забезпечення Краснопільського РВК /копія ас 34-35/. Крім того, наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » №100 від 28.05.2016 було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію з майором ОСОБА_1 , начальником відділення забезпечення Краснопільського РВК Сумської області /копія витягу на ас 36/.
Згідно копії посвідчення офіцера серії НОМЕР_1 військове звання позивача вказане як «майор» /копія ас 8-13/, а згідно послужного списку останнім присвоєним офіцерським званням позивача є звання «майор», присвоєне наказом МО України №160 від 07.03.2014 /копія ас 14/.
Як вбачається зі змісту запиту Краснопільського РВК №518 від 08.07.2016, адресованого ІНФОРМАЦІЯ_8 , у військовому квитку офіцера запасу ОСОБА_1 на момент виконання запиту були наявні записи про присвоєння військового звання «майор», «підполковник», «полковник» /копія ас 37/.
Згідно копії подяки т.в.о. військового комісара Краснопільського РВК від 24.08.2016, її було оголошено полковнику ОСОБА_1 /копія ас 87/.
Згідно роз'яснення військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 №7157 від 06.12.2016, фактичне військове звання ОСОБА_1 станом на 07.03.2014 - «майор» /копія ас 38/.
Згідно листа Сумського ОВК №11/1991 від 28.09.2017 позивач був виключений із списків особового складу Краснопільського РВК наказом №94 від 25.05.2017, а 04.08.2017 йому замість повернутого ним посвідчення офіцера серії НОМЕР_1 було видано військовий квиток офіцерів запасу серія ГГ №350412 /ас 65/.
Згідно пункту 1.4 Розділу ІІІ Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України №333 від 26.05.2014, при видачі документів, що посвідчують особу, військові квитки в офіцерів, призваних із запасу, вилучаються і зберігаються в їхніх особових справах, однак, як встановлено за матеріалами справи, військовий квиток офіцера запасу серія ГР №141462, виданий позивачу у 1994 році, відповідно до акту внутрішньо перевірочної комісії Сумського ОВК від 22.12.2016 було знищено шляхом спалення /ас 76/.
Дослідивши перший екземпляр особової справи ОСОБА_1 , який зберігається у пенсійному відділі Сумського ОВК, судом встановлено, що на даний час записів про присвоєння ОСОБА_1 військових звань «підполковник» та «полковник» у послужному списку, наявному в особовій справі, немає.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Частинами 2, 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно частини дев'ятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на категорії, зокрема, військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Як встановлено судом, позивач є офіцером запасу і відповідно до норм закону відноситься до категорії військовозобов'язаних осіб.
Проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулювання питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 (далі - Положення).
Так, пунктом 73 Положення передбачено, що чергове військове звання військовозобов'язаним присвоюється: особам офіцерського складу: до полковника (капітана 1 рангу) включно - Міністром оборони України.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказів Міністра оборони України від 18.04.2000 року №173, від 21.07.2006 року №266 та від 07.03.2014 року № 160 « Про присвоєння військових звань учасникам бойових дій на території інших держав» зобов'язано присвоїти військовозобов'язаним та особам, які перебувають у відставці, - учасникам бойових дій на території інших держав чергові військові звання: особам, які мають військові звання офіцерського складу - до полковника (капітана 1 рангу) включно. Зобов'язано командувачів військ оперативних командувань організувати внесення змін до облікових документів військовозобов'язаних та осіб, які перебувають у відставці, - учасників бойових дій на території інших держав щодо присвоєння їм чергових військових звань; забезпечити доведення до військовозобов'язаних та осіб, які перебувають у відставці, інформації щодо присвоєння їм чергових військових звань.
Судом встановлено, що позивачу всупереч вимогам перелічених наказів Міністра оборони України не було присвоєно як військовозобов'язаному офіцеру запасу чергові військові звання відповідно «майора», «підполковника» та «полковника», що мало бути вчинено відповідно військовими комісарами Краснопільського РВК, Тростянецько-Краснопільського об'єднаного військового комісаріату та Краснопільського РВК, натомість присвоєно на підставі наказу МО України № 160 від 07.03.2014 військове звання «майор».
20.03.2017 позивач звертався до Краснопільського РВК з рапортом про внесення до його облікових даних відомостей про присвоєння чергових військових звань «майора», «підполковника» та «полковника», однак отримав роз'яснення, що фактичне звання його станом на 07.03.2014 - «майор», а відомостей про присвоєння чергових військових звань на підставі наказів МО України №173 від 18.04.2000 та №266 від 21.07.2006 у матеріалах особової справи немає.
Організацію і порядок обліку в мирний час і в особливий період осіб офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу, курсантів і працівників Збройних Сил України в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах і організаціях, на кораблях і в підрозділах, завдання і види обліку, призначення облікових документів, порядок їх складання і ведення, обов'язки посадових осіб, відповідальних за організацію і ведення обліку особового складу визначає Інструкція з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 року N 333 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції облік особового складу повинен відповідати таким основним вимогам: вестися постійно в будь-яких умовах діяльності військ (сил) у порядку, визначеному цією Інструкцією; своєчасно, достовірно, правильно відображати штатну, спискову і наявну чисельність особового складу, а також кількісні і якісні зміни, що відбуваються, як в цілому щодо особового складу, так і персонально стосовно кожного військовослужбовця і працівника.
Пунктом 4.10 Інструкції передбачено, що у військових комісаріатах, зокрема, у районних (об'єднаних, міських) військових комісаріатах облік військовослужбовців ведеться за книгами алфавітного обліку офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, особовими справами, а працівників - за особовими картками і трудовими книжками.
Згідно пункту 1 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року N 389, військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.
Відповідно до пункту 9 Положення про військові комісаріати військові комісаріати відповідно до покладених на них завдань: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних, у тому числі резервістів, а також облік громадян, які брали участь у бойових діях, та осіб, які стали інвалідами під час проходження військової служби; забезпечують згідно із законодавством соціальний і правовий захист військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів та членів їх сімей.
Пунктом 14 Положення про військові комісаріати передбачено, що військовий комісар відповідає, зокрема, за своєчасне і повне виконання завдань, покладених на військові комісаріати.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що Краснопільський РВК є неналежним відповідачем за дії, які мали бути вчинені військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки на даний час зазначеного державного органу не існує, а облік військовозобов'язаних по Краснопільському району Сумської області на даний час здійснюється Краснопільським РВК, якому й передано особові справи таких осіб.
Таким чином, суд зазначає, що відповідачем протиправно не було внесено змін до облікових документів військовозобов'язаного офіцера запасу ОСОБА_1 щодо присвоєння йому чергових звань «майор», «підполковник» та «полковник», тобто всупереч наказів Міністра оборони України №173 від 18.04.2000, №266 від 21.07.2006, № 160 від 07.03.2014 «Про присвоєння військових звань учасникам бойових дій на території інших держав», якими було зобов'язано присвоїти всім військовозобов'язаним - учасникам бойових дій на території держав чергові військові звання: до полковника (капітана 1 рангу) включно - особам, які мають військові звання офіцерського складу, вищезазначених норм Інструкції та Положення допущено протиправну бездіяльність.
Враховуючи ту обставину, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, якою порушено право особи на отримання чергових звань «майор», «підполковник» та «полковник» та враховуючи вимоги наказів №173 від 18.04.2000, №266 від 21.07.2006, № 160 від 07.03.2014, суд зазначає, що для повного захисту порушеного права особи слід зобов'язати відповідача вчинити дії щодо внесення змін до облікових документів майора ОСОБА_1 щодо присвоєння йому чергових військових звань: військового звання «майор» на підставі наказу МО України №173 від 18.04.2000, військового звання «підполковник» на підставі наказу МО України №266 від 21.07.2006, військового звання «полковник» на підставі наказу МО України № 160 від 07.03.2014.
Та обставина, що на даний час перелічені накази втратили силу, судом до уваги не беруться, оскільки для вирішення спору вона значення не має. Вказаними наказами звання «майора», «підполковника» та «полковника» позивачу вже присвоєні, і вони не пов'язані з настанням певних умов, в тому числі внесенням відповідних змін в облікові дані.
Термін дії наказів впливає на визначення права на отримання такого звання особою (обчисленням строку перебування в попередньому званні), а не присвоєння звання особі, яка має право на це.
Крім того, суд зазначає, що обов'язок внесення змін до облікових даних військовозобов'язаного регламентується Інструкцією та Положенням, а не зазначеним Наказом та покладається на відповідача.
Отже, позов є обгрунтованим і підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 2, 6-7, 9, 12, 14, 20, 72-78, 90, 122, 132, 139, 241-246, 250-251, 255, 295, пунктом 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень Краснопільського районного військового комісаріату Сумської області щодо невнесення змін до облікових документів ОСОБА_1 як військовозобов'язаного офіцера запасу про присвоєння йому чергових військових звань «майор запасу», «підполковник запасу», «полковник запасу» на підставі наказів Міністра оборони України №173 від 18.04.2000, №266 від 21.07.2006, № 160 від 07.03.2014 «Про присвоєння військових звань учасникам бойових дій на території інших держав», а також дії по присвоєнню ОСОБА_1 військового звання «майор» на підставі Наказу Міністра оборони України № 160 від 07.03.2014.
Зобов'язати Краснопільський районний військовий комісаріат Сумської області внести до облікових документів ОСОБА_1 дані щодо присвоєння йому чергових військових звань «майор запасу», «підполковник запасу», «полковник запасу» на підставі наказів Міністра оборони України №173 від 18.04.2000, №266 від 21.07.2006, № 160 від 07.03.2014 «Про присвоєння військових звань учасникам бойових дій на території інших держав».
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Краснопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А. І. Косар