Справа № 577/5123/17
Провадження № 2-а/577/29/18
"29" січня 2018 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Гетьмана В.В.,
при секретарі Лиховоз Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопаі адміністративну справу за позовною заявою Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання,-
Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради звернулося до суду з вказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 суму надміру виплаченої адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.03.2017 р. по 10.05.2017 р. в розмірі 4106,32 грн. Вимоги обґрунтовує тим, що з 09.11.2016 р. ОСОБА_2 зареєстрована як внутрішньо переміщена особа згідно Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”. 11.11.2016 р. відповідач звернулась із заявою та необхідними документами за призначенням її сім”ї грошової допомоги. На підставі п.7 Порядку рішеннями управління ОСОБА_2 було призначено та виплачену грошову допомогу з 11.11.2016 р. по 10.05.2017 р. 25.02.2017 р. відповідач зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 та змінила прізвище на ОСОБА_3. Головним державним соціальним інспектором управління з метою перевірки достовірності поданої відповідачем інформації 07.06.2017 р. були отримані дані із Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якого за чоловіком відповідача зареєстрована на праві приватної власності квартира. Згідно п.11 порядку уповноважений представник сім”ї, якому призначено грошову допомогу, зобов”язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги протягом трьох днів з дня настання таких обставин. ОСОБА_1 про вказані обставини не повідомила, тому рішенням управління від 08.06.2017 р. виплата грошової допомоги була припинена з 01.03.2017 р. ОСОБА_1 надміру одержала кошти грошової допомоги за вищевказаний період в розмірі 4106,32 грн. Відповідачу було запропоновано повернути надміру отримані кошти, але до цього часу кошти державі повернуті не були, що змусило звернутися до суду.
Представник позивача за дорученням ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 не заперечує задоволенню позовних вимог, однак коштів на виплату боргу не має.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження по справі необхідно закрити.
Відповідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як зазначено у п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
Вжитий у цій процесуальній нормі термін “Суб”єкт владних повноважень” відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
Верховний Суд України у постанові від 22 вересня 2015 року (справа № 21-1888а15) вказав, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування.
Тобто, однією з визначальних особливостей КАС України є те, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб”єкти владних повноважень, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи при здійсненні владних управлінських функцій.
Посилання на положення ч.4 ст. 46 КАС України, як на підставу звернення до суду за правилами цього Кодексу, в даному випадку, безпідставні. Згідно з частиною четвертою цієї норми громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об”єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання;
3) про затримання іноземців або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;
4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб”єкту владних повноважень законом.
Верховний Суд України у вище згаданому судовому рішенні (справа № 21-1884а15) зазначив, що логічний спосіб тлумачення частини четвертої статті 50 КАС України дозволяє дійти висновку, що і пункт 5, який є частиною норми цієї статті, як послідовне продовження випадків «превентивного» судового контролю має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що давала би право для розширеного тлумачення права суб'єкта владних повноважень на адміністративний позов. Такий безпідставний підхід до розуміння змісту пункту 5 по суті призводить до відмови органів влади від виконання своїх функціональних обов'язків та можливої дискреційної поведінки.
У випадку, що розглядається, позов заявлено про стягнення грошових коштів, що стали власністю ОСОБА_1 здобуті як допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, тому такий позов не підпадає під дію п. 5 ч.4 ст. 46 КАС України.
Таким чином, провадження по даній справі необхідно закрити у зв”язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 46, 238-239, 241, 248, 294-295 КАС України, суд
Закрити провадження в справі за адміністративним позовом Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, роз”яснивши позивачу, що необхідно звернутися із даною заявою до суду цивільної юрисдикції.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 15 днів з дня її проголошення.
СуддяОСОБА_5