Справа № 591/6092/17
Провадження № 4-с/591/16/18
29 листопада 2017 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Бурда Б.В.
при секретарі - Сітало Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за скаргою ОСОБА_1 (зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1) на дії державного виконавця Зарічного ВДВС міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, -
Заявник свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням суду з нього на користь ПАТ «Сведбанк» було стягнуто заборгованість за кредитним договором. Він у добровільному порядку виконав рішення суду та погасив борг правонаступнику кредитора - ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс». 27 жовтня 2017 року він дізнався про відкриття виконавчого провадження про стягнення з нього виконавчого збору на підставі постанови державного виконавця від 07.08.2012 року ВП№33747025. Вважає вказану постанову протиправною, оскільки він добровільно виконав рішення суду, державний виконавець не вчиняв жодних виконавчих дій у виконавчому провадження про стягнення нього коштів на користь банку. Тому просить скасувати постанову державного виконавця про стягнення з нього виконавчого збору та постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору.
В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав та пояснив, що рішення суду виконане в добровільному порядку у продовж 2014-2015 років. Зазначив, що постанова про стягнення виконавчого збору не відповідає вимогам, що визначені законом для виконавчих документів. Пояснив, що заявник жодного разу не викликалася державним виконавцем.
Державний виконавець Товарніченко Є.А. скаргу заперечила та пояснила, що в її провадження виконавче провадження надійшло у 2017 році. Від стягувача надійшла заява про виконання рішення суду, у зв'язку з чим виконавче провадження було завершене, а постанова про стягнення виконавчого збору виведена в окреме провадження. Зазначила, що у зведеному виконавчому провадженні, до якого входила й дане виконавче провадження, державний виконавець вживав заходів щодо виконання рішення суду, в тому числі намагався здійснити перевірку майнового стану боржника.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та матеріали зведеного виконавчого провадження ВП№51602401, суд вважає скаргу не обґрунтованою з огляду на таке.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно ст. 12,13 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на липень-серпень 2012 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначені цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою, пунктом 3 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» (у вказаній редакції) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Судом встановлено, що на підставі рішення Зарічного районного суду м. Суми видано виконавчий лист № 2-908 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» суму боргу у розмірі 571010,62 грн.
30.07.2012 року державним виконавцем ВДВС Сумського міського управління юстиції на виконання вказаного виконавчого документу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№33747025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» боргу та надано строк для добровільного виконання рішення суду у продовж 7 днів з моменту винесення постанови та попереджено, що в разі невиконання рішення в наданий строк його виконання буде здійснено в примусовому порядку зі стягненням виконавчого збору та витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій
Вказана постанова декілька разів направлялася боржнику за адресою зазначеною у виконавчому документі, але вручена не була з причин що не залежали від державного виконавця.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
У зв'язку з чим, посилання представника заявника про необізнаність про відкриття виконавчого провадження не заслуговує на увагу.
У вказаний державним виконавцем строк для добровільного виконання вимог виконавчого листа ОСОБА_1 не виконала, у зв'язку з чим і на підставі частини другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» (у вказаній вище редакції) винесена постанова старшого державного виконавця ВДВС СМУЮ ОСОБА_2 від 07.08.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 57101,06 грн.
12.09.2017 року представник ТОВ «Факторингова компанія «вектор Плюс» подав до Зарічного ВДВС міста Суми заяву про повернення виконавчого листа.
23.10.2017 року державним виконавцем прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст 39 Закону «України «Про виконавче провадження». Відповідно до вказаної постанови виведене в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору і постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» (у вказаній вище редакції) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 % суми, що підлягає стягненню. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Лише у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються (частина три статті 27 Закону). Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.
З матеріалів зведеного виконавчого провадження, оглянутих у судовому засіданні, вбачається, що з метою виконання судового рішення державним виконавцем були здійснені всі передбачені законом виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду, передбачені статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» (в наведеній редакції), зокрема, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, що підтверджено витягами є Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витягом з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна; направлено запити до органів та установ, що реєструють майно та доходи фізичних осіб та прийнято постанову про арешт коштів на рахунках боржника. Окрім того, державний виконавець вчиняв дії щодо перевірки майнового стану боржника з участю представника стягувача ПАТ «Сведбанк», про що свідчить акт державного виконавця від 07.09.2012 року.
З огляду на наведене доводи заявника та його представника щодо того, що у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 не виконала добровільно у встановлений державним виконавцем строк рішення суду на підставі якого було видано виконавчий лист № 2-908 про стягнення кредитної заборгованості, а державним виконавцем вчинялися передбачені законом дії для його виконання.
При цьому, сам представник заявника у судовому засіданні зазначив, що рішення суду було виконане у продовж 2014-2015 років та кошти були сплачено правонаступнику стягувача - факторинговій компанії.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Виконавче провадження з виконання рішення про стягнення з заявника кредитної заборгованості завершено без виконання постанови про стягнення виконавчого збору у передбаченому законом порядку з підстав визначених п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону, у зв'язку з чим державний виконавець правомірно відкрив виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Заявник, звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця, просив скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого провадження з підстав порушення вимог закону під час її постановлення та її не відповідності вимогам закону, проте, з наведених вище підстав вказана постанова також не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись, ст. 258, 260, 261, 447-453ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні скарги за необґрунтованістю вимог.
Ухвала суду може бути оскаржено безпосередньо до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складено 31.01.2018 року.
Суддя