Справа № 578/1030/17
провадження № 2/578/54/18
31 січня 2018 року Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.
за участю
секретаря судового засідання Сотнікової І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Краснопілля цивільну справу позовного провадження
за позовною заявою ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу, -
У листопаді 2017 року ОСОБА_1звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2про розірвання шлюбу, в якому вони перебувають з 30 вересня 2000 року, посилаючись на фактичне припинення шлюбних відносин, ведення спільного господарства та окреме проживання на час звернення до суду протягом останніх двох років. Сімейне життя не склалось внаслідок відсутності між ними взаєморозуміння, різних поглядів на шлюб та сім'ю тощо. Шлюб існує формально і на примирення не згодна. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3, 2002 року народження. Спір про майно відсутній. Після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище «ОСОБА_1».
Сторони на судове засідання не прибули, згідно поданих заяв просили справу розглянути за їх відсутності, при цьому Позивач підтримує заявлені вимоги та просить задовольнити, Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу /ас 20-21/.
Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вищезазначеної особи відповідно до вимог статей 211, 223, 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі ЦПК України/.
Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Обставини спору сторонами визнаються, а тому доказуванню у відповідності до положень статті 82 ЦПК України не підлягають.
Згідно статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд встановив, що сторони у справі зареєстрували шлюб 30 вересня 2000 року, проживали однією сім'єю, проте як зазначає позивач сторони на час звернення до суду протягом останніх двох років проживають окремо. В сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_3 року народилась донька ОСОБА_3, котра проживає за місцем реєстрації батьків / копія ас 5-6, ас 8/.
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з питання припинення шлюбу і врегульовані нормами Сімейного Кодексу України /далі - СК України/.
Встановлені обставини свідчать про те, що між сторонами сімейних відносин не існує.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу, частина перша якої передбачає право подачі позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Згідно з частиною другою статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Згідно до частини другої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З часу знаходження позову в суді примирення між сторонами не відбулось. Кожна з сторін не вважає можливим збереження сім'ї.
За викладеного, зважаючи на визнання відповідачем позову, яке приймається Судом, оскільки не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстав для неприйняття визнання відповідачем позову чи надання строку на примирення Суд не вбачає.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження їх сім'ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам кожної з сторін, тому позов є обґрунтованим і підставним до задоволення.
Місце проживання неповнолітньої дитини у даній справі не вирішувалось. Спір про майно відсутній.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Згідно зі статтею 113 СК України при державній реєстрації розірвання шлюбу суд залишає ОСОБА_1прізвище «ОСОБА_1».
Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому частиною другою статті 141 та частиною першою статті 142 ЦПК України згідно до Закону України «Про судовий збір», та стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати у розмірі 320 грн 00 коп. за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 77-82, 89, 133, 141-142, 206, 211, 223, 247, 259, 264 - 265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 30 вересня 2000 року відділом реєстрації актів громадського стану Краснопільського райуправління юстиції в Сумській області, актовий запис за № 74, розірвати.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Надіслати копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
При державній реєстрації розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1прізвище «ОСОБА_1».
Стягнути на користь ОСОБА_1з ОСОБА_2320 /триста двадцять/ гривень 00 копійок, що становить 50 відсотків судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (підпункти 8, 15.5 пункту1 розділу XIII «;Перехідні положення» ЦПК України.
Суддя А. І . Косар