Справа № 591/6733/17
Провадження № 1-кп/591/207/18
31 січня 2018 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 12017200440002127 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , гр-на України, з середньою спеціальною освітою, зі спеціальністю - зварювальник, офіційно не працюючого, не одруженого, не судимого,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_6 завдав середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому, що спричинили тривалий розлад здоров'я за наступних обставин.
28 квітня 2017 року близько 18.00 години ОСОБА_6 , знаходячись в дворі будинку АДРЕСА_2 , під час конфлікту щодо виховання дітей, маючи намір на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно завдав удар рукою в область щелепи потерпілого ОСОБА_4 , внаслідок чого останній отримав тілесних ушкоджень у вигляді: двобічного перелому нижньої щелепи, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки не були небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що дійсно за наведених обставин умисно спричинив тілесні ушкодження потерпілому, оскільки він провокував свою дитину на конфлікт з його дитиною. Заявлений цивільний позов прокурора визнав повністю, цивільний позов потерпілого визнав частково, вважаючи зависокою суму відшкодування за завдану моральну шкоду.
Потерпілий в своїх показах також підтвердив спричинення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим за вказаних обставин, цивільний позов підтримав.
Висновком судово-медичного експерта підтверджується характер, ступінь тяжкості, локалізація та механізм завдання тілесних ушкоджень потерпілому обвинуваченим.
Незначні розбіжності між показами обвинуваченого та потерпілого з приводу причин виникнення конфлікту та завдання тілесних ушкоджень суд по-перше відносить на суб'єктивне бачення та сприйняття кожною із сторін обставин події, а по-друге не вважає ці суперечності такими, що виключають в діях особи склад злочину, оскільки не стосуються суттєвих обставин справи та інкримінованих в провину обвинуваченому дій.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, не оспорював фактичні обставини, а також докази, добуті по справі, за відсутності заперечень учасників судового розгляду, визнавши недоцільність повного дослідження доказів та обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність усвідомлення обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, а також, що немає сумнівів у добровільності та істиності їх позиції, крім того, роз'яснивши їм наслідки цього, суд, відповідно до положень ст. 349 КПК України, обмежив дослідження доказів по справі допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідження висновку експерта, дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу ОСОБА_6 , а також дослідженням матеріалів цивільного позову прокурора та потерпілого.
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_6 кримінального правопорушення суд вважає доведеним, а його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки він, своїми умисними протиправними діями, шляхом нанесення удару, умисно завдав середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , що потягли тривалий розлад його здоров'я.
До пом'якшуючих покарання обставин ОСОБА_6 суд відносить визнання своєї провини, щире каяття.
Обтяжуючих покарання обставин ОСОБА_6 суд не вбачає.
При призначенні виду та міри покарання суд враховує особу обвинуваченого, позитивний висновок органу пробації, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, пом'якшуючі покарання обставини.
Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він є не судимою особою, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, проживає сім'єю без реєстрації шлюбу.
Враховуючи викладене та позитивні дані щодо особи обвинуваченого, позитивний висновок органу пробації, його майновий стан, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, наявність декількох пом'якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, вік обвинуваченого та вчинення злочину не судимою особою, суд вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе без відбування покарання з призначенням покарання у виді обмеження волі та застосуванням іспитового строку.
В цій ситуації визначення іспитового строку на думку суду відповідатиме меті та дієвості кримінального провадження, оскільки впродовж цього терміну, обвинувачений дійсно матиме можливість довести своє виправлення та відсутність підстав для реального відбування покарання.
Цивільний позов потерпілого на думку суду підлягає частковому задоволенню в зв'язку з наступним.
За вимогами ст. 1166 ЦК України на відшкодування майнової шкоди підлягають стягненню документально підтверджені витрати на лікування та збитки завдані безпосереднім вчиненням злочину.
Суду доведено, що потерпілим витрачені кошти на лікування, пов'язане з завданням тілесних ушкоджень, що в загальному розмірі складає по одному чеку від 29 квітня 2017 року суму 685,96 гривень.
Всі інші чеки по-перше, не доводять вимушеності понесених витрат, оскільки стосуються придбання продуктів харчування або води (а загальновідомим є той факт, що харчування людини не зумовлюється завданням йому тілесних ушкоджень і навіть без завдання тілесних ушкоджень потерпілий мав би вживати їжу та вгамовувати спрагу), а по-друге інші чеки взагалі не містять доказової інформації стосовно придбання по ним саме медикаментів, оскільки містять тільки суму за сплату (за що ці кошти були сплачені, суду доказів подано не було) - а.с. 21, 83-84.
Тому суд, вважає належною до стягнення суму за завдану майнову шкоду в сумі 685,96 гривень.
Завдання потерпілому моральної шкоди зумовлено характером вчиненого відносно нього діяння, спричиненими йому тілесними ушкодженнями, що саме по собі спричиняє фізичний біль та душевні страждання. Проте, за умов, виваженості, розумності та справедливості, глибини завданих страждань, тяжкості ушкоджень, їх характеру та тривалості лікування та відновлення, суд вважає, що належним та достатнім є компенсація за завдані моральні страждання в розмірі 12000 гривень.
Цивільний позов прокурора, заявлений про відшкодування коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, також підлягає задоволенню, як документально підтверджений довідкою лікарні (а.с. 18).
Доказів наявності в справі речових доказів та процесуальних витрат суд не наведено.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався і суд не вбачає підстав для вчинення таких дій до вступу вироку в законну силу.
На підставі ч. 1 ст. 122 КК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 124, 126-129, 368, 370, 374, 375 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 3 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_6 не виїзжати за межі України на постійне проживання без дозволу органу з питань пробації, періодично з'являтися для реєстрації в органи з питань пробації та повідомляти про зміну місця проживання, навчання та роботи.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 на відшкодування майнової шкоди кошти в сумі 685,96 гривень та на відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 12000 гривень.
Цивільний позов прокурора задовольнити та стягнути з ОСОБА_6 на користь держави в особі Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації на відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_4 кошти в сумі 4102,01 гривень.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 днів з моменту його проголошення, а особою, що не була присутня під час його проголошення - з дня отримання копії судового рішення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1