Справа № 825/1469/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Д'яков В.І.
23 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвіної Н.М.
суддів Губської Л.В.
Федотова І.В.
за участю секретаря Архіпової Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у справі за поданням Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-С» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -
Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області 21 вересня 2017 року о 16:30 год. звернулось до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Олімп-С», застосованого на підставі рішення від 21 вересня 2017 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у задоволенні подання відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, заявник - Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до неправильного її вирішення. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що податковим органом виконано вимоги п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України та застосовано арешт майна ТОВ «Олімп-С» у зв'язку з тим, що платник податків відмовився від проведення документальної перевірки за наявності на її проведення законних підстав.
В свою чергу представник відповідача у поданих до суду запереченнях на апеляційну скаргу, зазначив, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, оскільки в силу положень абз. 2 п. 78.4 ст. 78 ПК України у податкового органу не виникло права на проведення позапланової перевірки.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані до суду письмові заперечення на скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Оліпм-С» (код - 32460749, адреса: вул. Миру, 14, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500), зареєстроване в якості юридичної особи 02 квітня 2003 року.
Керівником товариства є ОСОБА_3, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернігівській області керуючись п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, ст. 72, п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України від 20 грудня 2010 року № 2755-VІ на юридичну адресу ТОВ «Олімп-С» направлено обов'язковий письмовий запит від 20 червня 2017 року № 2482/10/25-01-40-14 про надання пояснень та копій належним чином завірених документів щодо факту реалізації пального за умови відсутності реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального в системі СЕРП (а.с. 9).
Вказаний запит був отриманий уповноваженою особою ТОВ «Олімп-С», що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 10).
Однак, відповідачем не надано відповіді на вказаний запит протягом 15 робочих дів з дня його отримання.
18 вересня 2017 року начальником Головного управлінням Державної фіскальної служби у Чернігівській області Барановським О.В. прийняте рішення - наказ № 1393 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Олімп-С».
Підставою для видачі наказу слугувало не надання ТОВ «Олімп-С» пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий запит контролюючого органу (а.с. 11).
Працівникам Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області було видано направлення від 18 вересня 2017 року № 1810 та № 1811 на проведення з 19 вересня 2017 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Олімп-С» тривалістю 5 робочих днів відповідно до наказу від 18 вересня 2017 року № 1393 (а.с. 12,13).
З матеріалів справи також встановлено, що 21 вересня 2017 року працівниками Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області було здійснено виїзд до м. Прилуки для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Олімп-С». Проте, як зазначається в акті відмови від підпису направлень для проведення перевірки від 21 вересня 2017 року № 300/14/32460749 (а.с. 14), керівник ТОВ «Олімп-С» ОСОБА_3 приїхала до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області 21 вересня 2017 року о 15:00 год. та відмовилася від підписання направлень на перевірку від 18 вересня 2017 року № 1810 та № 1811, про що й було складено вказаний акт.
Також, працівниками контролюючого органу був складений акт не допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Олімп-С» від 21 вересня 2017 року № 301/14/32460749 (а.с. 15) та акт, що засвідчує факт відмови від підписання та отримання акту не допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки № від 21 вересня 2017 року № 302/14/32460749 (а.с. 16).
Заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на підставі звернення заступника начальника управління аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 21 вересня 2017 року № 239//25-01-14-04-15 (а.с. 17) 21 вересня 2017 року о 15:30 год. було винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Олімп-С» (код за ЄДРПОУ 32460749), що перебуває (розміщене): 1675, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Миру, 14 (а.с. 18).
У зв'язку з зазначеними обставинами заявник звернувся до суду з поданням про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Олімп-С».
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні подання суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано до суду доказів, які б підтверджували обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Олімп - С».
Колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.
Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту передбачено п. 94.10 ст. 94 ПК України.
За змістом п. 94.1, пп. 94.2.3 п. 94.2, п.п. 94.3-94.6, 94.10 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у п. 94.5 цієї статті.
Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
Отже з наведеної норми слідує, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Як зазначив Вищий адміністративний суду України у своєму листі від 02 лютого 2011 року № 149/11/13-11, перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.
Як вже зазначалось вище, підставою для звернення податкового органу до суду з вимогою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна є недопуск посадовими особами товариства представників контролюючого органу до проведення позапланової виїзної перевірки.
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, та за умови пред'явлення або надіслання, у випадках передбачених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.
Вказаною нормою також визначено, що при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Підпунктом 81.2 ст. 81 вказаного Кодексу визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що у разі відмови службових осіб платника податків розписатися у направленні на перевірку, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови та є підставою для початку проведення такої перевірки, а у разі ж відмови платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови у допуску до перевірки.
Отже, вказані акти не є тотожними, засвідчують різні факти відмов та мають різні правові наслідки.
Відповідно до вимог п. 78.4 ст. 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з п. 42.2. ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні, докази надіслання або вручення відповідачу напередодні проведення перевірки наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Олімп-С» від 18 вересня 2017 року № 1393.
Для підтвердження факту відмови товариства від допуску до проведення перевірки податковий орган посилається на акт не допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Олімп-С» від 21 вересня 2017 року № 301/14/32460749 (а.с. 15).
Разом з тим, вказаний документ було складено не за місцем проведення перевірки, у зв'язку з чим він не міг бути вручений під підпис уповноваженим особам товариства.
Крім того, з акту від 21 вересня 2017 року № 302/14/32460749 відмови від підписання та отримання акту не допуску до проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Олімп-С» та наданних письмових пояснень на нього вбачається, що керівник ТОВ «Олімп-С» ОСОБА_3 приїхала до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Чернігівській області 21 вересня 2017 року о 15:00 год. та відмовилась від підписання направлень на перевірку від 18 вересня 2017 року № 1810 та № 1811.
Однак, вказані обставини спростовуються, наданими представником відповідача до матеріалів справи письмовими доказами, які свідчать про те, що 21 вересня 2017 року керівник ТОВ «Олімп-С» ОСОБА_3 перебувала на черговому прийомі у лікаря - гінеколога Київського місцевого пологового будинку у зв'язку із вагітністю (а.с. 42, 45).
З вищенаведеного вбачається, що посадовими особами контролюючого органу при складанні акту не допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Олімп - С» було допущено порушення обов'язків, визначених приписами ст. 82 ПК України.
У зв'язку з тим, що під час судового розгляду справи встановлено факт непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених ПК України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) наказу про проведення перевірки, а також факт допущення особами контролюючого органу порушення обов'язків, визначених п. 81.2 ст. 82 ПК України, щодо оформлення та засвідчення посадовими особами контролюючого органу факту, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Під час розгляду зазначеної справи в суді апеляційної інстанції апелянтом не доведено, що при постановленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції здійснив порушення норм матеріального чи процесуального права, або неповною мірою з'ясував обставини, що мають значення для її вирішення.
У зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Н.М. Літвіна
Судді Л.В. Губська
І.В. Федотов
Повний текст постанови виготовлено 29 січня 2018 року.