22 серпня 2017 р. Справа № 804/4795/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_2 про стягнення плати за проїзд, -
Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 13220,19 грн., що еквівалентно 464,13 євро, відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, 03.03.2017 року в дохід Державного бюджету України.
В обґрунтування позову зазначено, що 03.03.2017 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області було проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки DAF, модель FT 95.360, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та було встановлено факт перевезення вантажу із перевищенням транспортним засобом нормативних вагових параметрів. За результатами проведеної перевірки складено Довідку про результати здійснення габаритно - вагового контролю та Акт АХ № 0200169 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03.03.2017 року, на підставі яких проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд в розмірі 464,13 євро. Несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави, отже, позивач звертається із даним позовом на захист інтересів держави.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. Відповідачем надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що згідно з пунктом 28 Порядку плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Саме на перевізника покладається обов'язок сплачувати плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу. Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. З акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03 березня 2017 року АХ № 0200169 вбачається, що під час перевірки виявлено порушення правил перевезення вантажу транспортним засобом DAF, модель FT 95.360, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_2. На день складання акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03 березня 2017 року, відповідач не був автомобільним перевізником вантажу транспортним засобом DAF, модель FT 95.360, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно з довіреністю від 05 листопада 2013 року, посвідченою приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованою в реєстрі за № 4782, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_4 або ОСОБА_5 розпоряджатися належним ОСОБА_2 автомобілем. Таким чином, письмові докази є свідченням того, що 03 березня 2017 року, відповідач не був автомобільним перевізником вантажу транспортним засобом DAF, модель FT 95.360, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а отже не може бути суб'єктом відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом. Відтак відсутні підстави стягувати з відповідача плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 13220,19 грн.
Крім того, відповідачем зазначено, що він з 01.09.2016 року та по цей час працює у Дніпропетровській філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" та автомобільними перевезеннями на великоваговому та великогабаритному транспорті не займається. При цьому, не має відповідної категорії для управління великоваговим та великогабаритним транспортом.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, зважуючи на визначені в ст.122 КАС України строки розгляду адміністративної справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
03 березня 2017 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області (місце проведення перевірки: 471 км а/д М - 03 «Київ - Харків - Довжанський») проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки DAF, модель FT 95.360, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
За результатами зважування даного транспортного засобу встановлено, що перевезення вантажу здійснюється з перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу, виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.
У ході проведеної перевірки складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.03.2017 року та акт АХ № 0200169 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03.03.2017 року, на підставі яких проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0200169 від 03.03.2017 року та нараховано плату за проїзд в сумі 464,13 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку складає 13220,19 грн.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджений постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27 червня 2017 року (далі - Порядок №879).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила №1306). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Згідно з пунктом 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається.
Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою (пункт 30 Порядку №879: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Відповідно до пункту 22.5 Правил 1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Статтею 29 Закону України «Про дорожній рух» №3353-XII від 30.06.1993 року встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті органами державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року встановлено, що органами державного контролю є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
З наведених положень вищевказаного Порядку №1567 вбачається, що саме на перевізника покладається обов'язок сплачувати плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.
Автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами (стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Згідно з довіреністю від 05 листопада 2013 року, посвідченою приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованою в реєстрі за № 4782, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_4 або ОСОБА_5 розпоряджатися належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО 108009, виданого ВРЕР ДАІ № 1 ГУМВСУ в Дніпропетровській області 17.08.2012 року, автомобілем марки DAF, модель FT 95.360, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.
З наданого відповідачем маршрутного листа В-16 від 03.03.2017 року Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" вбачається, що ОСОБА_2 03 березня 2017 року у період часу з 10 год. 19 хв. по 20 год. 24 хв. здійснював перевезення вантажу по території м. Дніпра та Дніпропетровської області автомобілем Iveko, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Крім того, в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.03.2017 року, складеною посадовою особою Управління Укртрансбезпеки в Харківській області, в якості водія автомобілю марки DAF, модель FT 95.360, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 не зазначено.
Натомість, згідно з "розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту АХ № 0200169 від 03 березня 2017 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів" посадовою особою Управління Укртрансбезпеки в Харківській області платником за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом визначено ОСОБА_6.
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, позивачем не доведено, що під час вчинення виявленого порушення, перевезення на автомобілі DAF, модель FT 95.360, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 здійснював відповідач - ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Таким чином, надані відповідачем докази переконливо свідчать про те, що 03 березня 2017 року відповідач не був перевізником вантажу транспортним засобом DAF, модель FT 95.360, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, а тому не може нести відповідальність за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а також норм, стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У зв'язку з викладеними обставинами, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_2 про стягнення плати за проїзд - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1