ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.01.2018Справа № 910/19830/17
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. при секретарі судового засідання Кимлик Ю.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго»
до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
про зобов'язання закрити банківський рахунок
У засіданні приймали участь представники сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача Лопатнікова А.В., довіреність № 10119-К-Н-О від 06.12.2017
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов'язання закрити банківський рахунок № 26006060081901.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.10.2005 між сторонами укладено договір банківського рахунку № CSOFH8. 15.03.2017 та 12.05.2017 позивач звертався до відповідача із заявами про закриття шістьох рахунків, у тому числі рахунок № 26006060081901. Проте, відповідач закрив п'ять рахунків, окрім № 26006060081901 з підстав накладення арешту на кошти позивача. Відповідно до п. 20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженій постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 рахунки закриваються на підставі заяви клієнта та відповідно до Інструкції № 22 у разі закриття рахунку арешт, накладений на кошти не припиняється. Отже, позивач має право на закриття рахунку за заявою незважаючи на арешт коштів та розірвання договору банківського рахунку, а відповідач має виконати зобов'язання шляхом закриття банківського рахунку. Відмовляючи позивачу у закритті банківського рахунку відповідач обмежує права, інтереси та волевиявлення позивача як споживача банківських послуг та чинне законодавство України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19830/17 та призначено справу до розгляду на 23.11.2017.
Відповідачем 21.11.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому процесі.
Відповідач у поданому 22.11.2017 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на наступне. Постановою Правління Національного банку України № 8 від 09.02.2017 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» внесені наступні зміни «У разі закриття рахунку за ініціативою банку або клієнта, у тому числі у випадках реорганізації юридичних осіб, арешт, накладений на кошти, не припиняється і документ про їх арешт продовжує обліковуватися за відповідним позабалансовим рахунком.». Однак окремого порядку для закриття таких рахунків Національний банк України непередбачив. Відповідач вважає, що при закритті рахунків на яких наявний арешт, банк має керуватися загальними вимогами до порядку закриття рахунків встановленими Глави 20 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженій постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 (далі - Інструкція № 492). Банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо) (п. 20.6 Інструкції № 492). Закриття рахунку та перерахування коштів на інший рахунок клієнта в даному випадку - умисно перешкоджання виконанню рішення чи в інший спосіб порушення вимоги закону про виконавче провадження. Частиною 2 статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону по виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Враховуючи те, що на рахунку позивача наявні кошти та зважаючи на арешт на такому рахунку, вважає вимоги позивача неправомірними.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19830/17 від 23.11.2017, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.11.2017, розгляд справи відкладено до 05.12.2017.
Позивачем 05.12.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про здійснення фіксування подальшого судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.
Позивачем 05.12.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.
Позивачем 05.12.2017 до відділу діловодства суду подано пояснення по справі, у яких зазначає, що право клієнта банку на закриття банківського рахунку регламентовано Інструкцією № 492. Твердження відповідача про умисне перешкоджання виконанню рішення суду відповідно до якого відкрито виконавче провадження вважає безпідставними, оскільки в силу Закону України № 1730-VII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» є підстави для зупинення виконавчих дій відповідно до ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Кошти, які будуть акумулюватися на даному рахунку, під час зупинення вчинення виконавчих дій з приводу списання коштів з такого рахунку на підставі Закону № 1730-VII, будуть використовуватися банком та не можна буде списати за для погашення заборгованості перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України». Звертає увагу суду на те, що зволікання відповідача у виконанні вимоги про закриття банківського рахунку призводить до безпідставного нарахування абонентської плати за період, протягом якого позивач вказаним рахунком не користувався, що також порушує права позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19830/17 від 05.12.2017, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача в засідання суду та частковим невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.11.2017, розгляд справи відкладено до 14.12.2017.
Позивачем 14.12.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.
Позивачем в судовому засіданні 14.12.2017 подано клопотання про витребування у відповідача оригіналу договору банківського рахунку № CSOFH8 від 24.10.2005.
Позивачем в судовому засіданні 14.12.2017 подано власне письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 розгляд справи № 910/19830/17 відкладено до 16.01.2018 та в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» оригінал (для огляду) та належним чином засвідчену копію (для залучення до матеріалів справи) договору № CSOFH8 від 24.10.2005, укладеного між КП «Смілакомунтеплоенерго» та ПАТ КБ «Приватбанк».
15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
Пунктом 9 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19830/17 від 20.12.2017, у зв'язку з набранням 15.12.2017 чинності Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, справу відповідно до ст. 247 цього Кодексу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні 16.01.2018.
Відповідачем в судовому засіданні 16.01.2018 подано заяву, в якій відповідач повідомляє про неможливість надання для огляду в судовому засіданні договір банківського рахунку № CSOFH8 від 24.10.2005, за відсутністю останнього в архівах банку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 закрито підготовче провадження у справі № 910/19830/17 та призначено справу до розгляду по суті на 23.01.2018.
17.01.2018 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке призначене на 16.01.2018, у зв'язку з перебуванням на лікарняному представника позивача.
Позивач в судове засідання 23.01.2018 не з'явився.
Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу від 16.01.2018 надіслано позивачу рекомендованою кореспонденцією на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. В.Черновола, 72-А, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 15.1.2017 є місцезнаходженням позивача.
Крім того, суд вважає за доцільне зазначати, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.
До того ж, необхідно зауважити, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
У статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отже, з огляду на наведене вище, суд зазначає, що позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою від 16.01.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідач в судовому засіданні 23.01.2018 проти задоволення позовних вимог заперечував.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
В судовому засіданні 23.01.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва
Позивач в позовній заяві зазначає, що 24.10.2005 між Комунальним підприємством «Смілакомунтеплоенерго» та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» укладено договір банківського рахунку № CSOFH8. При цьому позивачем до позовної заяви повний зміст вказаного договору не подано, а лише засвідчені копії трьох сторінок та зазначено, що оригінал договору втрачений.
Відповідач в свою чергу у відзиві на позовну заяву та в усних поясненнях не заперечував укладення вказаного договору, а лише зазначив, що оригінал договору в архівах банку відсутній.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами був укладений договір банківського рахунку № CSOFH8 від 24.10.2005.
24.10.2005 Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» звернулось до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» із заявою про відкриття поточного рахунку у гривнях.
24.10.2005 Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» позивачу було відкрито поточний рахунок за № 26006060081901.
15.03.2017 та 19.05.2017 позивач звертався до відповідача із заявами про закриття поточного рахунку № 26006060081901.
Відповідач листами від 20.03.2017 та від 23.05.2017 повідомив позивача про неможливість закриття вказаного рахунку.
30.05.2017 позивач знов звернувся до відповідача із заявою про закриття поточного рахунку № 26006060081901.
Згідно звіту про дебетові та кредитові операції по рахунку № 26006060081901 станом на 10.10.2017 вбачається, що на рахунку перебувають кошти у розмірі 16.915,76 грн.
Спір виник внаслідок того, що позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про закриття рахунку № 26006060081901 проте відповідач відмовив позивачу у вчиненні відповідної дії, що на думку позивача є обмеженням його прав, інтересів та волевиявлення як споживача банківських послуг, які підлягають захисту в судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
За приписами ст. 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи те, що наявні у справі сторінки договору не містять умов щодо порядку закриття рахунку на вимогу клієнта, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід керуватись нормативно-правовими актами Національного банку України, які регулюють відповідні відносини.
Постановою Національного банку України № 492 від 12.11.2003 затверджено Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (далі - Інструкція № 492).
Згідно з п. 20.1 Інструкції № 492 (в редакції чинній на момент звернення) поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема на підставі заяви клієнта.
Відповідно до п. 20.5 Інструкції № 492 (в редакції чинній на момент звернення) закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів:
найменування банку;
найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку;
номера рахунку, який закривається;
дати складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки (за наявності) юридичної особи.
Подані позивачем до відповідача заяви від 15.03.2017, від 19.05.2017 та від 30.05.2017 про закриття рахунку відповідають встановленим вище вимогам.
Згідно з п. 20.6 Інструкції № 492 (в редакції чинній на момент звернення) банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо].
Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви.
Відповідач у листах від 20.03.2017 та від 23.05.2017 підставою для відмови позивачу у закритті рахунку зазначив ту обставину, що на рахунок № 26006060081901 накладено арешт; до банку не надходили документи щодо зняття арешту з коштів на вказаному рахунку та радив звертатись до відповідних органів про зняття арешту, після чого надіслати банку лист про закриття рахунку.
Проте положення Інструкції № 492 не містять застережень щодо неможливості закриття рахунку у разі накладення арешту на кошти, що знаходяться на цьому рахунку.
При цьому, відповідно до п. 10.10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004, у разі закриття рахунку за ініціативою банку або клієнта, у тому числі у випадках реорганізації юридичних осіб, арешт, накладений на кошти, не припиняється і документ про їх арешт продовжує обліковуватися за відповідним позабалансовим рахунком.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі. Аналогічне положення міститься в ст. 20 Господарського кодексу України.
З урахуванням того, що право власності є непорушним (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України), а банк не має права встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження права позивача розпоряджатися власним рахунком на свій розсуд, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання відповідача закрити рахунок № 26006060081901.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) закрити банківський рахунок № 26006060081901.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. В.Черновола, 72-А, код ЄДРПОУ 33648312) 1.600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 30.01.2018.
СуддяВ.В.Сівакова