ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.01.2018Справа № 910/21623/17
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи № 910/21623/17
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про стягнення 20 894,14 грн.
Представники:
від позивача: Дідківська О.Г.
від відповідача: Лисенко Д.В.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 20894,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на користь ТОВ «Шварцмюллер Україна» за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0107-15-00813 від 25.08.2015 у розмірі 20894,14 грн. через настання страхового випадку - пошкодження транспортного засобу «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу «ЗІЛ 130», державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність водія якого застрахована у ПрАТ «УПСК» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АІ/7718848, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 20894,14 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 порушено провадження у справі №910/21623/17 та призначено її до розгляду на 27.12.2017.
У судовому засіданні 27.12.2017 представник відповідача подав відзив на позов, відповідно до якого частково заперечував проти заявлених вимог, а саме зазначав, що позивачем не враховано коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, тоді-як з урахуванням вказаного коефіцієнту розмір страхового відшкодування становить 12659,60 грн.
15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, яким Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції. У відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на те, що у справі №910/21623/17 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа є малозначною у розумінні норм Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2017 суд ухвалив здійснювати розгляд справи №910/21623/17 у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 22.01.2018, встановлено учасникам судового процесу строки для подання заяв по суті справи.
У судове засідання 22.01.2018 з'явились представник позивача, який не заперечив проти відзиву відповідача, та представник відповідача, який підтримав заперечення, викладені у відзиві.
У судовому засіданні 22.01.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
25.08.2015 між ПрАТ «СК «Українська страхова група» та ТОВ «Шварцмюллер Україна» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0107-15-00813 (Договір), предметом страхування за цим Договором виступають майнові інтереси ТОВ «Шварцмюллер Україна», пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1 від страхових ризиків.
Згідно з постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.12.2015, 03.12.2015 о 11год. 50 хв. с. Петрівське по вул. Київська, 29к на території ТОВ «Кріоченсервіс» сталась дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1 та автомобіля «ЗІЛ 130», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, якого визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.12.2015.
До ПрАТ «СК «Українська страхова група» звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.
Згідно з ремонтною калькуляцією №2310195327 від 04.12.2015 та рахунком №2310195327-2 від 04.12.2015 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1 становить 21629,14 грн.
Згідно з розрахунком суми страхового відшкодування власникові автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, сума страхового відшкодування становить 20894,14 грн.
Відповідно до умов Договору позивач виплатив страхувальнику згідно зі Страховим актом № СТОКА-2735 16.12.2015 страхове відшкодування в розмірі 20894,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22770 від 16.12.2015.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до пункту 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «ЗІЛ 130», державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_3
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «ЗІЛ 130», державний номер НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «УПСК» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АІ/7718848).
Вина водія ОСОБА_3, який керував автомобілем «ЗІЛ 130», державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.12.2015.
Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АІ/7718848), а до ПрАТ СК «Українська страхова група» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3 як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Водночас відповідач у поданому суду відзиві на позов частково заперечував проти заявлених вимог, а саме зазначав, що позивачем не враховано коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, тоді-як з урахуванням вказаного коефіцієнту розмір страхового відшкодування становить 12659,60 грн.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п.п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Е приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Відповідно до Дослідження, складеного аварійним комісаром Прядко О.В. (кваліфікаційне свідоцтво НОМЕР_3 від 05.01.2017) щодо транспортного засобу «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, коефіцієнт фізичного зносу вказаного автомобіля складає 0,6226.
Відповідно до п. 8.3. Методики, вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (С врз) та величини ВТВ за формулою 24: У = Ср + См + Сс (1-Е3) + ВТВ.
Відтак, враховуючи приписи ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з урахуванням визначеного коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 12659,60 грн.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За таких обставин, враховуючи визначені полісом № АІ/7718848 розміри лімітів відповідальності, вартість збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, а також розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 12659,60 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у вказаній сумі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40; ідентифікаційний код: 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, 32 літ. А; ідентифікаційний код: 30859524) грошові кошти у розмірі 12659 (дванадцять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 969 (дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 43 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 29.01.2018
Суддя Ю.В. Картавцева