ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 січня 2018 року № 826/15367/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»
до третя особаДеснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Приватне акціонерне товариство «Технологічна аграрна компанія об'єднана»
провизнання дій протиправними, скасування постанови від 19.09.2017 ВП №53333181 та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» з позовом до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Технологічна аграрна компанія об'єднана», в якому просить:
- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вахрушевої Ради Миколаївни щодо закінчення виконавчого провадження №53333181 з примусового виконання виконавчого напису №213 від 19.01.2015 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І. щодо повернення від Приватного акціонерного товариства «Технологічна аграрна компанія об'єднана» (боржник) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (стягувач) майна, а саме: транспортний засіб: автомобіль RENAULT DUSTER, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2013 року випуску, відповідно до постанови від 19.09.2017;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вахрушевої Ради Миколаївни від 19.09.2017 про закінчення виконавчого провадження №53333181 з примусового виконання виконавчого напису №213 від 19.01.2015 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І. щодо повернення від Приватного акціонерного товариства «Технологічна аграрна компанія об'єднана» (боржник) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (стягувач) майна, а саме: транспортний засіб: автомобіль RENAULT DUSTER, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2013 року випуску;
- зобов'язати Деснянський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві поновити виконавче провадження №53333181 з примусового виконання виконавчого напису №213 від 19.01.2015 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І. щодо повернення від Приватного акціонерного товариства «Технологічна аграрна компанія об'єднана» (боржник) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (стягувач) майна, а саме: транспортний засіб: автомобіль RENAULT DUSTER, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2013 року випуску.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що дія мораторію у справі про банкрутство боржника, у силу положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не поширюється на виконання рішень у спорах за немайновими вимогами до боржника щодо зобов'язання вчинити дії чи утриматись від їх вчинення, з урахуванням того, що кредиторами боржника у справі про банкрутство є юридичні або фізичні особи виключно з грошовими вимогами, а саме: вимогами, які виражені в грошових одиницях. Внаслідок вказаного, представником позивача наголошено на тому, що дії державного виконавця з примусового виконання виконавчого напису у межах виконавчого провадження №53333181 щодо повернення боржником - Приватним акціонерним товариством «Технологічна аграрна компанія об'єднана» - предмету лізингу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» не впливає факт порушення провадження у справі про банкрутство боржника та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
У матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справі за його відсутності, а відповідач та третя особа явку у судове засідання своїх представників не забезпечив, з огляду на що, судом ухвалено про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.01.2018 від відповідача повторно витребувано матеріали виконавчого провадження, у межах якого вчинено оскаржувані дії та винесено оскаржувану постанову.
Разом з тим, на виконання вимог вказаної ухвали суду відповідачем не надано витребуваних матеріалів, а також не зазначено причин неможливості їхнього подання, у зв'язку з чим розгляд даної справи здійснено за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Годзь Є.І. за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання виконавчого напису №213, виданого 19.01.2015 приватним нотаріусом Кондратенком М.І., про повернення від Приватного акціонерного товариства «Технологічна аграрна компанія об'єднана» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» майна, яким є автомобіль RENAULT DUSTER, номер кузова/шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2013 року випуску, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.02.2017 (ВП №53333181).
Надалі, старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вахрушевою Р.М. у межах виконавчого провадження №53333181 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 19.09.2017, якою постановлено закінчити вказане виконавче провадження, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у зв'язку з тим, що Господарським судом Львівської області винесено постанову від 21.06.2017 у справі №914/1721/15, згідно з якою Приватне акціонерне товариство «Технологічна аграрна компанія об'єднана» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Вважаючи вказану постанову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У силу ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Так, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої цієї статті, разом з виконавчим документом надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»).
Приписами ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Так, постановою Господарського суду Львівської області від 21.06.2017 у справі №914/1721/15 Приватне акціонерне товариство «Технологічна аграрна компанія об'єднана» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Внаслідок викладеного, у силу п. 8 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у зв'язку з визнанням Приватного акціонерного товариства «Технологічна аграрна компанія об'єднана», який є боржником у межах досліджуваного виконавчого провадження, банкрутом, винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження від 19.09.2017.
При цьому, слід зазначити, що наведені положення п. 8 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» не містять обмежень в частині закінчення виконавчого провадження з урахуванням типу рішення, яке підлягає виконанню, тобто майнового чи немайнового (у т.ч. вчинити певні дії) характеру.
У той же час, суд відхиляє як необґрунтовані посилання представника позивача на положення ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
Таким чином, наведені законодавчі положення визначають лише порядок та строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у разі порушенням провадження у справі про банкрутство.
Натомість, у межах спірних правовідносин Приватне акціонерне товариство «Технологічна аграрна компанія об'єднана» вже визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру та визначено, що строк виконання всіх зобов'язань вказаного товариства, як банкрута, вважається таким, що настав.
Отже, підстави для застосування у межах спірних правовідносин вказаних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відсутні.
З урахуванням викладеного, виходячи із заявлених предмету та підстав позову, суд дійшов до висновку про те, що оскаржувані дії та постанова вчинені (прийняті) відповідачем обґрунтовано, у межах та на підставі наявних в останнього повноважень.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд вказує про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.
Керуючись статтями 77, 139, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (код ЄДРПОУ 34480657, адреса: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 9, корпус 6, офіс 6-201) до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34972294, адреса: 02232, м. Київ, вул. Оноре Де Бальзака, 64), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Технологічна аграрна компанія об'єднана» (код ЄДРПОУ 33939991, адреса: 79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, 115-Б, офіс 304) про визнання дій протиправними, скасування постанови від 19.09.2017 ВП №53333181 та зобов'язання вчинити дії відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок