ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
25 січня 2018 року 10:40 №826/2427/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
провизнання та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Зайцевої О.В.
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 січня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, яки брали участь у розгляді справи.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якій спросить суд:
1) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2016 №Ф-0019241306 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в частині сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 132 976,50 грн.;
2) визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 18.11.2016 №0020601306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску в частині сплати штрафної санкції на суму 13 297,66 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки контролюючого органу в акті планової перевірки від 07.11.2016 №1561/13-06/НОМЕР_1 та в акті позапланової перевірки від 26.12.2016 №2028/13-06/НОМЕР_1 за один і той самий перевіряємий період містять розбіжності, а саме, в розмірі суми донарахування єдиного внеску. Так, позивачем зазначено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі рішення від 27.01.2017 №681/К/26-15-10-02-16 та акта позапланової перевірки від 26.12.2016 №2028/13-06/НОМЕР_1 частково скасовано податкові повідомлення-рішення, якими контролюючий орган здійснив донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб та військового збору, на підставі акта перевірки від 07.11.2016 №1561/13-06/НОМЕР_1, проте відповідачем не відкликано вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2016 №Ф-0019241306 з єдиного внеску та рішення від 18.11.2016 №0020601306 про застосування штрафних санкцій та не винесено нових рішень з урахування висновків акта позапланової перевірки від 26.12.2016 №2028/13-06/НОМЕР_1.
Відповідач проти позову заперечував, вказавши про правомірність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2016 №Ф-0019241306 з єдиного внеску та рішення від 18.11.2016 №0020601306 про застосування штрафних санкцій.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення (відзив), об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено планову перевірку з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.
Перевіркою встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2:
- підпункту "а" пункту 176.1 статті 176, підпунктів 177.2, 177.10 статті 177, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, що призвело до заниження чистого оподаткованого доходу на суму 1 856 396,33 грн.;
- пункту 2 частини першої статті 7, пункту 11 статті 8, пункту 2 статті 9, підпункту 1 пункту 2 статті 6, пункту 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано єдиний внесок на загальну суму 148 938,52 грн.;
- 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до не нарахування та не сплати до бюджету військового збору за 2015 рік в сумі 14531,85 грн.
За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт перевірки від 07.11.2016 №1561/13-06/НОМЕР_1 та винесено податкові повідомлення-рішення про донарахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору від 18.11.2016 та податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2016 №Ф-0019241306 з єдиного внеску у розмірі 148 938,52 грн. та рішення від 18.11.2016 №0020601306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску у розмірі 14893,87 грн.
За наслідками розгляду скарги позивача, поданої в порядку адміністративного оскарження на зазначені рішення, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено позапланову перевірку з питань, що стали предметом оскарження фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.
Перевіркою встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2:
- пунктів 177.2, 177.4 статті 177, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, що призвело до заниження чистого оподаткованого доходу на суму 46000,10 грн. у 2015 році;
- пункту 2 частини першої статті 7, пункту 11 статті 8, пункту 2 статті 9, підпункту 1 пункту 2 статті 6, пункту 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано єдиний внесок на загальну суму 15962,02 грн. за 2015 рік;
- 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до не нарахування та не сплати до бюджету військового збору за 2015 рік в сумі 690,01 грн.
Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 27.01.2017 №681/К/26-15-10-02-16 скасовано в частині податкові повідомлення-рішення від 18.11.2016, якими позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Позивач не погоджуючись із вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2016 №Ф-0019241306 та рішення від 18.11.2016 №0020601306, оскаржив їх до суду.
Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Частиною одинадцятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі бажання осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, брати участь на добровільних засадах: у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,6 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску; у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,21 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.
У разі бажання зазначених осіб бути застрахованими за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) єдиний внесок встановлюється у розмірі 38,11 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Згідно частини другої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Так, згідно частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2016 №Ф-0019241306, на підставі акта перевірки від 07.11.2016 №1561/13-06/НОМЕР_1.
Однак, що не заперечувалось відповідачем, при позаплановій перевірці обставин зазначених в скарзі позивача, контролюючим органом в акті перевірки від 26.12.2016 №2028/13-06/НОМЕР_1 зроблено відмінні висновки, від тих які були відображені в акті планової перевірки від 07.11.2016 №1561/13-06/НОМЕР_1.
Так, контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", але в акті перевірки від 26.12.2016 №2028/13-06/НОМЕР_1 визначено значно меншу суму донарахування єдиного внеску, ніж в акті перевірки від 07.11.2016 №1561/13-06/НОМЕР_1.
В судовому засіданні позивач погодився із виявленими порушеннями вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та із сумою донарахування єдиного внеску, зазначеною в акті перевірки від 26.12.2016 №2028/13-06/НОМЕР_1.
Також, в судовому засіданні встановлено, що контролюючий орган не виносив нової вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій, а оскаржувані рішення не були скасовані або відкликані у встановленому порядку.
Враховуючи, що винесені відповідачем вимога про сплату боргу від 07.11.2016 №0019241306 та рішення від 18.11.2016 №0020601306 не відповідають змісту порушень, встановлених в акті перевірці від 26.12.2016 №2028/13-06/НОМЕР_1, а висновки акту перевірки від 07.11.2016 №1561/13-06/НОМЕР_1 визнано необґрунтованими самим же контролюючим органом, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 72-77, 139, 241-244, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2016 №Ф-0019241306 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в частині сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 132 976,50 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 18.11.2016 №0020601306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску в частині сплати штрафної санкції на суму 13 297,66 грн.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір у розмірі 1462,75 грн. (одну тисячу чотириста шістдесят дві грн. 75 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Літвінова А.В.
Повний текст рішення виготовлено 30.01.2018