ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
29 січня 2018 року м. Київ№ 826/8736/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України
до треті особи ОСОБА_1 ВГО «Українська координаційна рада» (третя особа-1) ОСОБА_2 (третя особа-2) ОСОБА_3 (третя особа-3) ОСОБА_4 (третя особа-4) Обслуговуючий кооператив «Булгаковський» (третя особа-5) ОСОБА_5 (третя особа-6) ОСОБА_6 (третя особа-7) ОСОБА_7 (третя особа-8) ОСОБА_8 (третя особа-9) ОСОБА_9 (третя особа-10) ОСОБА_10 (третя особа-11) ОСОБА_11 (третя особа-12) ОСОБА_12 (третя особа-13) ОСОБА_13 (третя особа-14)
прозобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна архітектурно-будівельна інспекція України з позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ВГО «Українська координаційна рада», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Обслуговуючий кооператив «Булгаковський», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про зобов'язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований об'єкт будівництва, що розташований на земельній ділянці за адресою: Київська обл., АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 03.02.2017).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2017 адміністративну справу №826/8736/15 прийнято до свого провадження суддею Скочок Т.О. та призначено до судового розгляду.
У призначене судове засідання з'явились представник позивача та третя особа-2. Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх. Тертя особа-2 вказала про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Решта осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, явку своїх представників не забезпечили, з урахуванням чого та наданих представником позивача та третьою особою-2 заяви про подальший розгляд справи за їх відсутності, судом ухвалено про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 46 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
У цій нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень.
У п. 5 ч. 4 ст. 46 КАС України зазначено, що в інших випадках, встановлених законом, фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами у адміністративній справі за позовом суб'єктів владних повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, в яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні особи, в чітко визначених законами України випадках.
Так, згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Разом з тим, у положеннях спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, поняття самочинного будівництва визначається через сукупність його основних ознак, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визнаний самочинним, зокрема якщо такий об'єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України).
Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
При цьому, за змістом ст. 177 Цивільного кодексу України, об'єкти самочинного будівництва належать до об'єктів цивільних прав.
З урахуванням норм ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, правом звернення до суду за захистом наділені: особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів; органи і особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що спір за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України про зобов'язання знесення самочинного будівництва підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо речового права, відтак, його розгляд не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі №802/1318/15-а (ЄДРСР №63246413).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 2 ст. 239 КАС України).
Таким чином, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі №826/8736/15.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. Закрити провадження у справі №826/8736/15.
2. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою вимогою не допускається.
3. Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 295-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Т.О. Скочок